HMS Pelican (L86)
| «Пелікан» (L86) | ||
|---|---|---|
| HMS Pelican (L86) | ||
 | ||
| Шлюп «Пелікан». 1944 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | шлюп типу «Ігрет» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | шістнадцятий корабель флоту на ім'я «Пелікан» | |
| Корабельня | John I. Thornycroft & Company, Вулстон
| |
| Замовлено | 19 березня 1937 | |
| Закладено | 7 вересня 1937 | |
| Спущено на воду | 12 вересня 1938 | |
| Введено в експлуатацію | 2 березня 1939 | |
| На службі | 1939–1943 | |
| Статус | 1958 року розібраний на брухт | |
| Нагороди | 5 бойових відзнак[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Нехай вас не обдурить моя легкість» (лат. Noli mea levitate decipi) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1200 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 84 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 3600 к.с. | |
| Швидкість | 19,25 вузлів (35,65 км/год) | |
| Дальність плавання | 5 000 миль (9300 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 188 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 (4 × 2) × 102-мм гармат QF 4 inch Mk XVI у спареній установці Mk.XIX 1 76-мм корабельна гармата QF 12-pounder 12 cwt | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1 протичовнова РСЗВ «Хеджхог» Mk10 8 бомбометів Mk6 2 бомбоскидачі Mk9 | |
| Зенітне озброєння | 4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 | |
«Пелікан» (англ. HMS Pelican (L86) — військовий корабель, шлюп, типу «Ігрет», Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Шлюп «Пелікан» був закладений 7 вересня 1937 року на верфі компанії John I. Thornycroft & Company у Вулстоні. 12 вересня 1938 року він був спущений на воду, а 2 березня 1939 року переданий до Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці, супроводжував транспортні конвої, підтримував висадку морського десанту в Нормандії. Самостійно або у взаємодії з іншими кораблями союзних флотів потопив чотири німецькі підводні човни, U-136, U-438, U-334 і U-448. За проявлену мужність та стійкість екіпажу у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками[1].
Історія служби[ред. | ред. код]
11 липня 1942 року під час патрулювання в Північній Атлантиці, західніше Мадейри союзні кораблі виявили німецький підводний човен. Унаслідок атаки глибинними бомбами французького есмінця «Леопард» та британських кораблів «Спей» та «Пелікан» був потоплений U-136. Весь екіпаж у складі 45 осіб загинув[2].
6 травня 1943 року «Пелікан», діючи разом з фрегатом «Джед», супроводжував конвой і за допомогою радара виявили невідомий підводний човен і розпочали переслідування. В результаті полювання на човен німецький U-438 був знищений «Пеліканом».
14 червня 1943 року південно-західніше Ісландії конвойні кораблі висліділи човен U-334. Британські фрегат «Джед» і шлюп «Пелікан» глибинними бомбами затопили ворожу субмарину разом з усім екіпажем у 47 осіб.
27 серпня 1943 року 40-ва група підтримки, що складалася з «Пелікана» разом з однотипним шлюпом «Ігрет» і фрегатами «Джед», «Ротер», «Спей» і «Евенлод», діяла в Біскайській затоці, забезпечуючи прикриття конвоям з Північної Африки. Групу атакувала ескадрилья II./KG 100 з 18 Do 217, що несли радіокеровані планеруючі бомби Hs293 A-1. Один з двох прикриваючих есмінців, «Атабаскан», був сильно пошкоджений, а «Ігрет» було потоплено, при цьому загинуло 194 члени екіпажу. У той час на борту було чотири спеціалісти з електроніки Y-Service Королівських повітряних сил, усі вони також загинули під час атаки. Інший есмінець, «Гренвілль», також був атакований Do 217, але вижив завдяки тому, що зміг увернутися від планеруючої бомби.
14 квітня 1944 року шлюп у взаємодії з канадським фрегатом «Свонсі» глибинними бомбами знищили на північний схід від Азорських островів німецький човен U-448. «Свонсі» врятував 17 німецьких моряків із затонулого підводного човна.
Див. також[ред. | ред. код]
- Júpiter (F-11)
- HMCS Nene (K270)
- Тідорі (1933)
- HMS Trollope (K575)
- T25 (міноносець)
- Зоркій (міноносець)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ 5 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за Норвезьку кампанію (1940), за битву за Атлантику (1942—1944), за Північноафриканську кампанію (1942), за Нормандську операцію (1944), за бойові дії в Ла-Манші (1944).
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- HMS Pelican (L 86 / U 86). на uboat.net. (англ.)
- HMS PELICAN (L 86) - Egret-class Sloop. на naval-history.net. (англ.)
- HMS Pelican (1939) SL (16th)(англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Hague, Arnold (1993). Sloops: A History of the 71 Sloops Built in Britain and Australia for the British, Australian and Indian Navies 1926—1946. Kendal, UK: World Ship Society. ISBN 0-905617-67-3.
- Kemp, Paul (1997). U-Boats Destroyed, German submarine losses in the World Wars. Arms and Armour. ISBN 1-85409-515-3.
