Herreys
| Herreys | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | поп, шлягер |
| Роки | 1984—2014 |
| Країна |
 Швеція |
| Місто | Sweden |
| Лейбли | Various |
| Склад | Per Herreyd, Richard Herreyd і Louis Herreyd |
|
| |
Herreys у Вікісховищі | |
.jpg)
Herreys (швед. вимова: [hɛˈrɛjs]), іноді Еррі[1] або Геррі[2], — шведський поп- гурт, що складається з трьох братів Пер Еррі (народився 9 серпня 1958 р.), Річарда Еррі (нар. 19 серпня 1964 р.) і Луї Еррі (нар. 3 листопада 1966 р.).
Концертну діяльність розпочали у 1970-х роках як квартет, в якому окрім трьох братів Херри (Пера, Річарда і Луїса), брала участь їх сестра Марія. Після того, як в 1976 році Марія покинула групу, батько музикантів організував приватний цирк, а брати брали участь у різних шоу. У 1981 році сім'я переїхала в США, де брати кілька років навчалися у Вищій академії танцю. У 1983 році група посіла п'яте місце на міжнародному музичному фестивалі в Вінья-дель-Мар.
Світову славу здобули після перемоги на Євробаченні 1984 року з піснею «Diggi-Loo Diggi-Ley».[3]. Річард та Луї Херрі стали першими чоловіками-підлітками, які виграли «Євробачення» і залишаються наймолодшими переможцями серед чоловіків, — на момент конкурсу переможцям було відповідно 19 років і 260 днів, 18 років і 184 дні[4].
У 1985 році вони виграли Сопотський міжнародний фестиваль пісні разом із «Sommarparty[en]». Того ж року, Herreys здійснили гастролі в СРСР, ставши першим західним гуртом, якого запросили на гастролі за Залізною завісою, гурт також виступив у шоу з відомою російською співачкою Аллою Пугачовою.
У лютому 2006 року Річард Еррі випустив свій перший сольний альбом Jag e Kung. У 2015 вони виступали на телепередачі «Найбільших хітах Євробачення», присвяченій 60-річному ювілею конкурсу.[5]
Дискографія[ред. | ред. код]
Альбоми[ред. | ред. код]
- 1984: Diggi Loo, Diggi Ley
- 1985: Crazy People
- 1985: Not Funny
- 1986: Different I's
- 1987: Live in Tivoli
- 1994: Där vindarna möts
- 1995: Herreys Story
- 2002: Gyllene Hits
- 2010: The Greatest Hits
Сингли[ред. | ред. код]
- «Crazy people» / «I'm so sorry»
- «You» / «I see the love»
- «Kall som is» / «Mirror mirror»
- (#18 in Sweden) (1984)
- «Diggi-Loo-Diggi-Ley» (1984)
- (#2 in Sweden, #5 in Norway, #10 in Switzerland, #11 in Germany, #18 in Denmark, #46 in UK)
- «People say it's in the air» / «I'm so sorry»
- «Varje liten droppe regn» (EP)
- (#11 in Sweden)
- «People from Ibiza» / «Sommarparty»
- (#20 in Sweden)
- «Din telefon» / «Why Why»
- «Chinese Temptation» / «Sweet Love»
- «Freedom» / «Little Pretty Girl»
- «Min ensamma vrå» / «Livet i dig»
- «Öppna dina ögon» / «Hanna»
- «Här vill jag leva» / «Hon ger dig allt»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Herrey's* — Diggi Loo, Diggi Ley Images [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.]», discogs.com. Retrieved 24 September 2016.
- ↑ «Herrey* — Different I's Images [Архівовано 30 червня 2018 у Wayback Machine.]», discogs.com. Retrieved 24 September 2016.
- ↑ Christian Masson. 1984 - Luxembourg. Songcontest.free.fr. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 червня 2014.
- ↑ O'Connor, John Kennedy. The Eurovision Song Contest — The Official Celebration. Carlton Books, 2015. ISBN 978-1-78097-638-9. Pages 32-33
- ↑ 03/04/2015, Eurovision's Greatest Hits - Herreys - BBC One. BBC (брит.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вебсайт Річарда Херрі
- Блог Луї Ері [Архівовано 2 червня 2015 у Wayback Machine.]
- На вебсайті Еррі [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Återförening i gyllene skor [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- The Herrey's
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
