Honda HA-420 HondaJet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Honda HA-420 HondaJet
Тип бізнес-джет
Розробник Honda Aircraft Companyd
Виробник Honda Aircraft Companyd
Головний конструктор Michimasa Fujino
Перший політ 3 грудня 2003
Початок експлуатації грудень 2015[1]
Виготовлено 125[2]

CMNS: Honda HA-420 HondaJet у Вікісховищі

Honda HA-420 HondaJet — двомоторний реактивний бізнес-літак. Розробляється компанією Honda Aircraft Company. Перший політ відбувся у 2003 році, а поставки розпочалися у грудні 2015 року.

Історія[ред. | ред. код]

3 грудня 2003 року японська автомобільна компанія Honda представила свій перший літак, призначений для серійного випуску. Це перший літак в Японії, повністю (включаючи двигуни) виготовлений однією фірмою без будь-якої урядової підтримки.

на виставці «AERO Friedrichshafen»[en], Фрідріхсгафен 2018 рік
Пілотська кабіна «Honda HA-420 HondaJet»
Пасажирський салон «Honda HA-420 HondaJet»

Для літака Honda розробила двоконтурний турбореактивний двигун HF118 і рік випробовувала його, встановивши на лівому пілоні літака Citation Jet.

Двигуни Honda Jet встановлені на пілонах над крилом, як на німецькому VFW-614. Така компоновка дозволить знизити рівень шуму, спрямованого вниз (шум на землі, особливо при зльоті та посадці). Крім того, поліпшується обтікання верхньої поверхні крила і знижується ймовірність засмоктати в повітрозабірник сторонній предмет з ЗПС. Однак, структура повітряних потоків ускладнюється, тому потрібні були інтенсивні експерименти в аеродинамічній трубі. Стійкість роботи двигунів при такій компоновці перевірялася для кутів атаки до 26°.

Паливо зберігається в двох крилових кесон-баках, витратному баку і баку в задній частині фюзеляжу. Система заправки централізована.

Був розроблений і спеціальний ламінарний профіль крила SHM-1. Секція крила з таким профілем випробовувалася на літаючій лабораторії T-33. Для цього прямо на обшивці Т-33 за допомогою поліуретанової піни сформували потрібний профіль і обшили склотканиною. Під новою обшивкою встановили 119 датчиків тиску. Перехід від ламінарної до турбулентної течії фіксувався інфрачервоною камерою, встановленою на кабіні Т-33 (в турбулентному потоці повітря злегка розігрівається).

На 30 % розмаху крила встановлені закрилки, відхиляються на 15,7° при зльоті і 50° при посадці. Крило і оперення алюмінієві. Оперення T-подібне.

Антикригова система на передній крайці крила живиться теплим повітрям від двигунів. Скло кабіни пілотів підігрівається електрично.

Фюзеляж зроблений з вуглекомпозитних матеріалів з алюмінієвими підсилюючими елементами, носова частина згладжена для ламінарного обтікання. Компанія стверджує, що в результаті опір фюзеляжу знижено на 10% у порівнянні з звичайними фюзеляжами того ж розміру.

Кабіна герметична, на висоті 13 км підтримується тиск, що відповідає тиску на висоті 2,4 км над рівнем моря за стандартною атмосферою (максимальний наддув — 0,61 атм).

Шасі трьохстойкове, прибирається гідравлікою. Носова стійка повертається вліво і вправо на 50° при рулінні і на 10° при розгоні.

При статичних випробуваннях фюзеляж і крило нагружались тільки до 80 % розрахункових навантажень, а поведінка при 100 % навантажень моделювалося комп'ютерами. В результаті планер, який проходив статичні випробування, був використаний для будівництва льотного прототипу. Тільки оперення випробувано під повним навантаженням.

Honda планувала продавати Hondajet в США як легкий, недорогий реактивний літак бізнес-класу. У грудні 2015 року концерн отримав остаточне схвалення Федерального агентства цивільної авіації США (FAA) на реалізацію літака[3]. 29 грудня 2015 року офіційний сайт виробника повідомив про передачу першої одиниці покупцеві.

Станом на березень 2020 року було випущено 150 таких літаків. Приблизна вартість літака — 5,28 млн. американських доларів

Поставки[ред. | ред. код]

Рік 2015[4] 2016[5] 2017[6] 2018[7] 2019[8] Загалом
Кількість 2 23 43 37 36 141

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 2 людини/1 особа
  • Пасажиромісткість: 1+6 або 2+5
  • Довжина: 12,52 м
  • Розмах крила: 12,2 м
  • Висота: 4,01 м
  • Маса порожнього: 3267 кг
  • Максимальна злітна маса: 4808 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 1290 кг
  • Силова установка: 2 × ТРДД GE Honda HF120
Льотні характеристики
  • Максимальна швидкість: 782 км/год
  • Крейсерська швидкість: 667 км/год
  • Практична дальність: 2037 км
  • Практична стеля: 13 100 м
  • Швидкопідйомність: 20 м/сек.
  • Довжина розбігу: 1200 м
  • Довжина пробігу: 900 м

Габарити салону:

  • Довжина: 4,6 м
  • Ширина: 1,5 м
  • Висота: 1,5 м
  • Об'єм салону:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.hondajet.com/news/article?articleType=pressrelease&categoryType=922b6d12-370f-483f-b352-d963d84dc4ad
  2. https://www.hondajet.com/news/article?articleType=pressrelease&categoryType=16f47960-f662-4c3c-bda1-d8fc04afc9ea
  3. Honda продаёт свой первый самолёт — Популярная механика. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 29 листопада 2019.
  4. General Aviation Aircraft Shipment Report - 2015 Year End (PDF). General Aviation Manufacturers Association. 22 лютого 2017. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  5. General Aviation Aircraft Shipment Report - 2016 Year End (PDF). General Aviation Manufacturers Association. 8 травня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  6. General Aviation Aircraft Shipment Report - 2017 Year End (PDF). General Aviation Manufacturers Association. 8 травня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  7. General Aviation Aircraft Shipment Report - 2018 Year-End Report (PDF). General Aviation Manufacturers Association. 20 лютого 2019. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  8. General Aviation Aircraft Shipment Report - 2019 Year-End Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 лютого 2020. Процитовано 9 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]