Hooters Air
| ||||
| Тип | авіакомпанія | |||
|---|---|---|---|---|
| Дата заснування | 2003 | |||
| Початок діяльності | 6 березня 2003 | |||
| Завершення діяльності | 17 квітня 2006 | |||
| Базовий аеропорт |
 : Мертл-Біч, Південна Кароліна | |||
| Хаби |
: Аллентаун-Бетлегем-Істон, Пенсільванія | |||
| Розмір флоту | 7 | |||
| Пунктів призначення | 17 | |||
| Материнська компанія | Pace Airlinesd | |||
| Штаб-квартира |
: Мертл-Біч, Південна Кароліна | |||
| Керівник | Роберт Брукс | |||
| Сайт | hootersair.com | |||
Hooters Air — колишня американська авіакомпанія зі штаб-квартирою в місті Мертл-Біч. Існувала з 2003 по 2006 рік. Фактичним перевізником, який виконував рейси під цим брендом, була розташована у Вінстон-Сейлемі авіакомпанія Pace Airlines. Відповідно до положень міністерства транспорту США, рейси виконувались або як публічні чартери під власним ІАТА-кодом (H1), або як приватні чартери під кодом Pace Airlines (Y5)[джерело?].
Історія[ред. | ред. код]
Авіакомпанія була заснована в 2003 році. Для цього власник мережі бресторанів «Hooters» Роберт Брукс придбав чартерну авіакомпанію Pace Airlines. Виконання пасажирських рейсів почалося 6 березня 2003 року, фактичним перевізником була Pace Airlines. Діяльність Hooters Air Брукс розглядав у першу чергу як рекламну кампанію для ресторанної мережі[1], авіакомпанію іноді називали «літаючим білбордом».
Hooters Air рекламувала безпосадочні перельоти на більшості маршрутів. Однією з головних цільових груп були професійні гравці та любителі гольфу (Мертл-Біч відомий своїми великими і добре обладнаними полями, на яких проводяться різні чемпіонати з цього виду спорту). Ціни на квитки починалися від 129 доларів США в один кінець[2].
Крім репрезентації мережі ресторанів, Hooters Air також прагнула виділитись особливим сервісом на борту. На кожному рейсі крім звичайних сертифікованих стюардес у традиційній консервативній уніформі, що відповідали за безпеку і обслуговування пасажирів, завжди були присутні 2 дівчини, одягнені як офіціантки мережі (облягаючі короткі шорти і топік). В їх обов’язки входило розважати пасажирів різними конкурсами. Хоча компанія і рекламувалася як лоукостер, крок крісел становив 86 сантиметрів, що було більше, ніж у інших бюджетних перевізників; для підтримки іміджу зручної для гольфістів компанії це рекламувалося як «club class».
Літаки Hooters Air офарблювалися у фірмові помаранчеві і білі кольори, а на вертикальний стабілізатор наносився логотип у вигляді сови; сидіння були оббиті темно-синьою або чорною шкірою. У той час як багато авіакомпаній урізали список безкоштовних послуг, Hooters Air надавав безкоштовне харчування на всіх рейсах тривалістю більше однієї години[джерело?].
Компанія принесла додатковий дохід у невеликі аеропорти, з яких виконувалися рейси, а також дуже хороший дохід місту Мертл-Біч, яке було її основним напрямком. 8 грудня 2005 року Hooters Air оголосила про припинення польотів у Рокфорд у зв’язку з тим, що за угодою з аеропортом на маршрут Рокфорд—Денвер прийшла конкуруюча авіакомпанія United Airlines.
Останній регулярний рейс Hooters Air було здійснено 9 січня 2006 року. Приватні чартери продовжували виконуватися до 17 квітня, після чого було оголошено про припинення діяльності та повернення грошей за вже продані квитки. Головною причиною ліквідації авіапідприємства було названо вартість палива, що сильно зросла після ураганів Катріна і Ріта.
Загальний збиток від діяльності авіакомпанії за деякими оцінками склав 40 мільйонів доларів.[3]
Флот[ред. | ред. код]
Станом на 2006 рік авіапарк компанії складався з кількох літаків Boeing 737 і одного Boeing 757[4]. Реєстраційні номери деяких бортів були спеціально обрані таким чином, щоб закінчуватися на «0WL»[5], що було відсиланням до сови Хуті (англ. owl — сова), маскоту компанії.
| Тип літака | Кількість | Рік введення | Рік виводу | Бортові номери | Фотографія |
|---|---|---|---|---|---|
| Boeing 737-200 | 2003 | 2006 | N250TR, N252TR |
| |
| Boeing 737-300 | 2003 | 2006 | N371PA, N370WL, N380WL, N390WL | .jpg)
| |
| Boeing 757-200 | 2003 | 2006 | N750WL |
Пункти призначення[ред. | ред. код]
Основним аеропортом був Мертл-Біч, більшість рейсів зв’язували цей аеропорт з іншими містами США. Звідти ж можна було полетіти на Багами і Пуерто-Рико. Другим за кількістю рейсів був розташований у Пенсільванії Аллентаун-Бетлегем-Істон, літаки звідти літали на різні популярні курорти Флориди. Рейси з Лас-Вегаса і Денвера літали до Мертл-Біч з проміжною посадкою.
У популярній культурі[ред. | ред. код]
- Компанія згадувалася Ларрі-кабельником у його комедійному альбомі 2005 року «The Right to Bare Arms». За словами коміка, він отримав там 80 000 миль частозбудженого пасажира (англ. got 80,000 frequent boner miles), а стюардеса зняла шорти, коли він запитав її, де знаходиться кабіна (гра слів «cockpit» (кабіна пілотів) і «cock pit», що можна перекласти як «поглиблення для члена»). Він також сказав, що це був єдиний рейс, де він спеціально забронював місце біля проходу і пристрасно бажав, щоб літак потрапив у турбулентність.
- У лютому 2018 року Business Insider опублікував на своєму Youtube-каналі присвячене компанії відео «Зліт і падіння „Hooters Air“». За тиждень з моменту публікації ролик отримав близько 449 000 переглядів.[10]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Helyar, John (1 вересня 2003). Hooters: A Case Study (PDF). Fortune. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2007. Процитовано 26 травня 2007.
- ↑ Business, Insider. The Rise And Fall Of Hooters Air. YouTube. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
- ↑ Horovitz, Bruce. (2013, April 29). Recipe For Success: 2 Cups Not Enough/30 years ago it was, but now Hooters needs to be more. USA TODAY, с 4B.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 20 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ "Flight Schedules" page up as of January 8, 2007. Hooters Air.
- ↑ "Flight Schedules" as of April 6, 2003.
- ↑ "Flight Schedules" as of June 6, 2004.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 березня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Social Blade Profile For Business Insider. Social Blade. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.