Hydrodamalis cuestae
| Hydrodamalis cuestae | |
|---|---|
| |
| Череп Hydrodamalis cuestae у Музеї природознавства Сан-Дієго | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Сирени (Sirenia) |
| Родина: | Дюгоневі (Dugongidae) |
| Рід: | †Морська корова (Hydrodamalis) |
| Вид: | †H. cuestae
|
| Біноміальна назва | |
| †Hydrodamalis cuestae Domning, 1978
| |
| Синоніми | |
|
?†H. spissa Furusawa, 1988 | |
Hydrodamalis cuestae (морська корова Куеста) — вимерлий травоїдний морський ссавець і прямий предок морської корови Стеллера (Hydrodamalis gigas). H. cuestae досягали 9 метрів у довжину, що робить їх одними з найбільших сирен, які коли-небудь жили. Вперше вони були описані в 1978 році Дерілом Домнінгом, коли в Каліфорнії були знайдені скам'янілості. Його зовнішній вигляд і поведінка значною мірою ґрунтуються на добре задокументованих морських коровах Стеллера, які, на відміну від морської корови Куеста, жили в наш час і були добре описані.
Таксономія та вимирання[ред. | ред. код]
| Relations within Hydrodamalinae | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| На основі дослідження 2004 року англ. Hitoshi Furusawa[1] |
Скам'янілості морської корови Куеста були вперше виявлені в пізньопліоценових відкладеннях Пізмо-Біч, штат Каліфорнія, у 1978 році, а наступні знахідки цього виду були знайдені в Каліфорнії[2]. У 1988 році скам'янілості морських корів були виявлені на Хоккайдо, але спочатку були віднесені до морської корови Такікава (H. spissa)[3], нещодавно описаного виду, але деякі вчені вважають це синонімом H. cuestae. Невідомо, чи був H. spissa просто місцевим варіантом H. cuestae чи зовсім окремою лінією[3]. Морська корова Стеллера, очевидно, була прямим нащадком морської корови Куеста[4].
Морська корова Куеста вимерла приблизно 2 з половиною мільйони років тому. Зникнення морської корови Куеста, ймовірно, було пов'язане з початком четвертинного зледеніння. Основне джерело їжі — морські трави — через охолодження океанів скоротилося до точки, коли воно більше не могло підтримувати популяцію цих морських корів. Крім того, самі морські корови не були пристосовані до холоду, а ті, що були, ймовірно, дали початок морській корові Стеллера[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Furusawa, Hitoshi (2004). A phylogeny of the North Pacific Sirenia (Dugongidae: Hydrodamalinae) based on a comparative study of endocranial casts. Paleontological Research. 8 (2): 91—98. doi:10.2517/prpsj.8.91.
- ↑ а б Domning, Daryl P. (1978). An Ecological Model for Late Tertiary Sirenian Evolution in the North Pacific Ocean. Systematic Zoology. 25 (4): 352—362. doi:10.2307/2412510. JSTOR 2412510.
- ↑ а б Furusawa, H. (1988). A new species of hydrodamaline Sirenia from Hokkaido, Japan. Takikawa Museum of Art and Natural History. с. 1—73.
- ↑ Marsh, Helene; O'Shea, Thomas J.; Reynolds III, John E. (2011). Steller's sea cow: discovery, biology and exploitation of a relict giant sirenian. Ecology and Conservation of the Sirenia: Dugongs and Manatees. New York: Cambridge University Press. с. 18—35. ISBN 978-0-521-88828-8.
|