IAI Harop
| Harop | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | розвідувальний та ударний БПЛА |
| Розробник: | IAI |
| Екіпаж: | 0 осіб |
| Крейсерська швидкість: | 185 км/год |
| Дальність польоту: | 1000 км |
| Тривалість польоту: | 6 год |
| Довжина: | 2.5 м |
| Розмах крила: | 3 м |
| Порожній: | 135 кг |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 23 кг |
|
| |
IAI Harop у Вікісховищі | |
IAI Harop (або IAI Harpy 2) — ізраїльський безпілотний літальний апарат. Розроблений конструкторським бюро заводу «MABAT» концерну Israel Aerospace Industries на базі моделі IAI Harpy. Призначений для ураження важливих наземних цілей противника, а також ведення розвідки і оперативного ураження малопомітних стаціонарних і мобільних наземних (морських) цілей, включаючи зенітно-ракетні комплекси противника, пускові установки тактичних і балістичних ракет, оцінки результатів вогневого ураження.
В склад комплексу входять сам БПБ, виконаний за інтегральною аеродинамічною схемою типу «літаюче крило» з переднім горизонтальним оперенням, а також мобільний командний пункт і транспортнопускові контейнери.
Призначений для боротьби з системами ППО противника.[1]
Огляд[ред. | ред. код]
Зберігання, транспортування і запуск IAI Harop здійснюються з транспортно-пускового контейнера прямокутної форми (наземного або корабельного базування). Запуск здійснюється за допомогою твердопаливного прискорювача, після чого розкривається крило, запускається маршовий двигун, і БПБ починає політ.
Атаку цілі БПБ може виконувати під різними кутами — від горизонтального — до стрімкого пікірування.
У носовій частині БПБ розміщена комбінована оптико-електронна система виявлення, що має в своєму складі кольорову цифрову камеру високої роздільної здатності та інфрачервону камеру.
У IAI Harop є два режими атаки цілі — по команді оператора наземного командного пункту та самонаведенням на джерело радіовипромінювання. Управління БПБ здійснюється оператором наземного командного пункту практично на всіх етапах. Оператор може припинити атаку, після чого БПБ повертається в режим патрулювання або очікування.[1]
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Зіткнення в Нагірному Карабасі (2020)[ред. | ред. код]
29 вересня 2020 року міністерство оборони Азербайджану виклало відео з бойовим використанням баражуючих боєприпасів. На записі демонструється знищення трьох танків Т-72 та самохідної артустановки 2С3 «Акація» [2]. Попри те, що офіційно не повідомляється про тип боєприпасів, аналіз телеметрії дозволяє припустити, що були використанні дрони-камікадзе Harop. Про це говорить марка прицілювання та майже вертикальне пікірування для удару, яке характерне для цього дрону.
На користь активного застосування Harop говорить і повідомлення Вірменії, що у районі Степанакерта в ніч на 30 вересня 2020 року засобами ППО було збито два таких дрони. Окрім того, 28 вересня Азербайджан повідомив, що ударом Harop був знищений бункер, в якому знаходився начальник розвідувального управління Генштабу збройних сил Вірменії Аркел Мартикян.[3]
Світлини[ред. | ред. код]
|
.jpg)
Оператори[ред. | ред. код]
В лютому 2021 року стало відомо про підписання трьох угод на експорт дронів-камікадзе HAROP та ROTEM VTOL виробництва компанії IAI (Israel Aerospace Industries) на 100 млн доларів до неназваних азійських країн. При чому дрони HAROP мали бути представлені як у сухопутній, так і у морській версіях[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- HAROP Loitering Munition System [Архівовано 31 жовтня 2020 у Archive.is] (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Перспективи застосування ударних безпілотних авіаційних комплексів (PDF). webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Нагірний Карабах: Азербайджан активно використовує дрони-камікадзе. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 2 лютого 2021.
- ↑ Полювання на танки: Азербайджан показав ефективність баражуючих боєприпасів (відео) | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Moroccan air force orders Harop loitering munitions. defensa.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б в Martin Streetly, ред. (2014). Jane's All the World's Aircraft: Unmanned 2014-2015. London: IHS Jane's. с. 101. ISBN 978-0710630964.
- ↑ Indian air force orders Harop loitering munitions. Flightglobal.com. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- ↑ Люксіков Михайло (2 лютого 2021). Ізраїль експортує дрони-камікадзе на 100 млн доларів. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
| |||||||||||||||||||||||