Koenigia alpina
| Koenigia alpina | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Koenigia alpina (All.) T. M. Schust. & Reveal, 2015 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Aconogonon alpinum (All.) Schur Persicaria alpina (All.) H.Gross Polygonum alpinum All. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Koenigia alpina (гірчак альпійський як Polygonum alpinum[1][2]) — вид трав'янистих рослин родини гречкові (Polygonaceae); поширений у помірній Євразії.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 20–100 см заввишки. Листки ланцетні, знизу на жилах запушені. Квітки білі або світло-рожеві. Оцвітина 3–3.5 мм завдовжки. Горішок 4–5 мм завдовжки[2]. Стебла розгалужені від середини. Гілки смугасті, не розлогі, мало-волосисті, рідко голі. Ніжка листка 5–10 мм; листова пластинка зеленувата знизу й зелена зверху, 3–9 × 1–3 см, обидві поверхні волосисті, основа широко клиноподібна, край цілий і густо коротко війчастий, верхівка гостра, рідко загострена. Суцвіття кінцеве, волотисте; гілки суцвіття розлогі, голі[3]. Плоди яйцеподібні, 3.5–4 × 2.5–2.9 мм; їхня поверхня світло-коричнева, легко-блискуча, гола. 2n=20[4].
Період цвітіння: червень — липень. Період плодоношення: липень — серпень[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у помірній Євразії від Іспанії до Кореї та Сибіру[5][6]. Населяє узлісся, трав'янисті схили[3].
В Україні вид зростає на кам'янистих схилах, відслоненнях — дуже рідко в донецькому Лісостепу (на р. Біла в околицях Луганська), Степу (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; по р. Вовча у Великоновосілківському р-ні Донецької обл.) і Криму (м. Сімферополь)[2].
Використання[ред. | ред. код]
Дубильна, лікарська, харчова рослина[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Polygonum alpinum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2. (укр.)
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 96. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 23.09.2020.
- ↑ Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 125. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 23.09.2020.
- ↑ U.S. National Plant Germplasm System. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 23.09.2020.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
