Loopback

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Loopback, або «внутрішня петля», відноситься до маршрутизації електронних сигналів, цифрових потоків даних або інших рухомих сутностей назад до джерела без спеціального оброблення чи модифікування. Це в першу чергу засіб тестування передавання чи транспортної інфраструктури. Основна задача loopback полягає в тому, щоб дозволити пристрою надсилати пакет даних самому собі, щоб перевірити, чи мережевий стек пристрою функціонує правильно.

Існує багато прикладних застосувань. Це може бути канал зв'язку лише з однієї комунікаційної кінцевої точки. Будь-яке повідомлення, передане по такому каналу, відразу отримує лише той самий канал. У телекомунікаціях, пристрої «внутрішньої петлі» виконують передавальні тести ліній доступу з комутаційного центру, що, як правило, не потребує підтримки персоналу з боку обслуговуваного терміналу. На основі петлі існує метод тестування між станціями, не обов'язково сусідніми, де дві лінії використовуються, — тест проводять на одній станції, а дві лінії з'єднані між собою на дальній станції. Патч-корд може також виконувати функції «внутрішньої петлі».

У системі (як-от модем), яка задіює двоспрямоване аналогово-цифрове перетворення, розрізняють аналогову «внутрішню петлю», де аналоговий сигнал повертається назад безпосередньо, та цифрову «внутрішню петлю», де сигнал обробляється в цифровій формі перш, ніж повторно перетворюється на аналоговий сигнал і повертається до джерела.

Адреса Loopback[ред. | ред. код]

Для IPv4 інтерфейсу loopback призначаються всі IP-адреси в блоці адрес 127.0.0.0/8. Тобто, адреси з 127.0.0.1 по 127.255.255.254 представляють ваш комп'ютер. Однак для більшості цілей необхідно використовувати лише одну IP-адресу, а саме 127.0.0.1. До цієї IP-адреси прив'язано ім'я хоста localhost.

Посилання[ред. | ред. код]