Madsen-Saetter
| Madsen-Saetter | |
|---|---|
 | |
| Тип | єдиний кулемет |
| Походження |
 Данія |
| Історія використання | |
| Оператори |
 Індонезія Сальвадор |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Eric Larsen-Saetter |
| Виробник | DISA |
| Виготовлення | 1952—1960 |
| Виготовлена кількість |
11500 екземплярів[1] |
| Характеристики | |
| Вага | 10,1 кг (порожній) |
| Довжина | 970 мм |
| Довжина ствола | 564 мм |
|
| |
| Набій |
7,62×51 мм НАТО .30-06 Springfield |
| Дія | відведення порохових газів |
| Темп вогню | 750 пострілів на хвилину |
| Дульна швидкість | 838 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 800 м |
| Система живлення | стрічка |
| Приціл | механічний |
|
| |
| Посилання | Джерело: weaponsystems.net[2] |
Madsen-Saetter у Вікісховищі | |
Madsen-Saetter — данський кулемет загального призначення, розроблений компанією DISA у 1950-ті.
Історія[ред. | ред. код]
На початку 1950-х років DISA, після припинення виробництва ручного кулемета Мадсена обрала для виробництва більш сучасної зброї того ж класу, розробку Еріка Ларсена-Зеттера — універсальний кулемет зі стрічковим живленням, запатентований у 1952. DISA придбала цей проєкт, додавши до його назви свій бренд Madsen[2].
Madsen-Saetter випускався в обмежених кількостях для пробних партій, але не так і не отримав жодного контракту. У 1950-х роках британська армія випробувала ранню версію цього кулемета, Mark I, для можливого прийняття на озброєння, але зрештою визнала його ненадійним, віддавши перевагу значно надійнішому, хоча й дорожчому варіанту — FN MAG[3].
Намагаючись покращити надійність зброї, DISA до 1959 року продовжувала розробку остаточної версії, Mark III (Mark II був практично таким самим, як Mark I). У цій версії ствол було укорочено на 4 дюйми, посилено механізм замикання ствола, сошку було полегшено заміною сталі на алюміній, мушка була зроблена відкидною, покращено механізм блокування ручки зведення тощо. В такому виконанні ця зброя була більш конкурентоздатною, але для нового кулемету не знайшлося покупців: за роки, поки вносилися ці зміни, на ринку вже надійно закріпилися такі сильні конкуренти, як бельгійський FN MAG 58, німецький MG 42/59 і американський M60[3].
На початку 1960-х років була зроблена спроба виготовити 12,7-мм важкий кулемет на основі тієї ж конструкції Зеттера, але він так і не пішов у масове виробництво[4].
Опис[ред. | ред. код]
Madsen-Saetter використовує газовий поршень з довгим ходом. Вогонь ведеться з відкритого затвора, тільки в автоматичному режимі. Набої подаються за допомогою стрічок місткістю по 50 патронів, стрічки можуть бути з'єднані для забезпечення більшої місткості[4]. Кулемет оснащено дерев'яним прикладом, пістолетним руків'ям і складною сошкою. Також DISA виготовляла триногі штативи для цього кулемета[4]. Ствол швидкознімний, має рифлення для покращеного охолодження[2].
Оператори[ред. | ред. код]
- Кілька кулеметів Madsen-Saetter замовила індонезійська армія; також Індонезія виробляла ліцензійні копії цієї зброї під патрон .30-06 на заводі Pindad[en][4].
- Національна гвардія Сальвадору[en] також замовила кілька кулеметів Madsen-Saetter цього калібру в 1961 році. Деякі з яких були пізніше модифіковані під патрони калібру 7,62. [5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Madsen Saetter: Denmark’s Remarkable Unsuccessful GPMG (англ.). Forgotten Weapons. Архів оригіналу за 24 січня 2024. Процитовано 05 травня 2024.
- ↑ а б в г Madsen-Saetter. weaponsystems.net (англ.). Архів оригіналу за 07 листопада 2023. Процитовано 05 травня 2024.
- ↑ а б в Madsen Saetter GPMG. Small Arms Review (англ.). серпень 1998. Архів оригіналу за 02 грудня 2023. Процитовано 05 травня 2024.
- ↑ а б в г д Madsen-Saetter (англ.). Modern Firearms. Архів оригіналу за 22 вересня 2023. Процитовано 05 травня 2024.
- ↑ а б Madsen Saetter GPMG. Small Arms Review (англ.). травень 2000. Архів оригіналу за 02 жовтня 2023. Процитовано 05 травня 2024.