Margarita philosophica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Margarita philosophica»
Автор Грегор Райш
Мова латина
Жанр енциклопедія
Місце Фрайбург
Видано 1503
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (травень 2019)

«Перлина філософії» є загальною енциклопедією з 1503 року. Грегор Райш писав її переважно між 1489 і 1496 роками на латині. Вперше вона була надрукована в 1503 році у Фрайбурзі друкарем Йоханом Шоттом зі Страсбурга, учнем Грегора Райша.

Назва деревини першого видання (1503)

Зміст і сенс[ред. | ред. код]

Як Universitas litterarum, вона містить всі людські знання пізнього середньовіччя. Дванадцять книг стосуються семи ліберальних мистецтв, за якими слідують принципи й джерела природних явищ, фізіології, психології та моральної філософії. Назва книги походить від Margarita (буквально: перлина), що тодішньою мовою розумілось як посібник або статут; і оскільки філософія була в той час втіленням наук, назва може бути вільно перекладена як Довідник (сучасних) наук або Енциклопедія наук, яка увійшла до пізніших видань як «енциклопедія» у назві книги. Робота стала найпоширенішим підручником філософських і енциклопедичних знань для вивчення Artes liberales і залишалася такою понад 100 років. Margarita philosophica вважається найстарішою друкованою енциклопедією.

Приклади ілюстрацій[ред. | ред. код]

Margarita philosophica також містить ксилографії як ілюстрації. Вони дуже нерівномірно розподілені: у перших книгах з лінгвістики, логіки та риторики містяться лише таблиці та схеми, а в книгах математичних прикладів є розрахунки (частково встановлені, частково як ксилографії) та численні геометричні ескізи, у музиці подано приклади нот, в книгах з природничих наук — анатомічні й натуралістичні ілюстрації, а в кінці роботи одна або дві карти світу.[1] Точна кількість та призначення ілюстрацій дещо відрізняються між видами.[2]

Особливістю Margarita philosophica є гравюри на цілих сторінках, які відкривають окремі основні частини («книги») твору. Кожна з цих гравюр алегорично підсумовує основні поняття науки, описані в наступному розділі. Приклади:

Тип Grammaticae : граматика Тип logicae : логіка Astronomia : астрономія

Перша ілюстрація, тип gram(m)atic(a)e («образ граматики») перезаписується, стоїть перед початком фактичного тексту (книга I).

Насправді, це не просто згадка про граматику, а про всі сім вільних мистецтв. Зображення надає картину ієрархічного навчання з топосом вежі: починаючи з основних понять мови (Донат), які досі викладаються за допомогою тростини, підйом риторичного прагнення виходить за рамки ліберальних мистецтв (Арістотель, Цицерон, Боецій, Піфагор, Евклід, Птолемей) до остаточної метафізики і богослов'я, представлених Пітером Ломбардом.

Середня ілюстрація, тип logic(a)e («образ логіки», і передує другій книзі під назвою De principiis logicae («Про принципи логіки»). У своїй історії логіки на Заході К.Прантль (1870) зазначає: :

 — Мисливець йде на полювання; Sonus і Вокс є Hüfthorn, з яких дві praemissae з'являються як дві троянди; рука, що тримає ріг, означає аргумент; на грудях написано conclusio; syllogismus його мисливський ніж; Quaestio[de]— лук в його правій руці; дві його ноги — praedicabilia і praedicamenta; перед ним стрибають дві гончих, красивіша істина й потворніша брехня. Предметом полювання є заєць проблема; ноги мисливця проходять поверх fallaciae, що лежать на землі; на передньому плані праворуч росте трава Parva logicalia, саме там, посеред землі, стоять зарослі Insolubilia й Obligatoria, за якими височіє silva opinionum, представлена чотирма деревами (це Occamistae, Scotistae, Thomistae, Albertistae).[3]

Ця картина іронічно відноситься до двох непримиренно протилежних основних напрямків логіки — номіналізму і реалізму.

Третя ілюстрація знаходиться перед 7-ою книгою De principiis astronomiae («Про початок астрономії») і зображує астрономію: на передньому плані Птолемей з секстантами спостерігав висоту зірок. За ним стоїть персоніфікована астрономія, яка дає йому вказівки за допомогою правого вказівного пальця.

Різні видання[ред. | ред. код]

Численні видання Margarita philosophica розрізняють тих, хто авторизований і не санкціонований (піратство, як це можна було б сказати, яке на той час мало важливе значення).

Найдавніші видання (за переліком німецьких відбитків XVI століття - Bibliography of Books Printed in the German Speaking Countries of the Sixteenth Century, скорочено VD 16):

Наступні видання в хронологічному порядку:

  • Страсбург: Йоганнес Грюнінгер, в vigilia Mathiae, (23 лютого) 1504 року; VD 16 R 1034 (цифрова версія — Регенсбурзька державна бібліотека 4 ° Philos. 2770, у ній лежить f8v-2 Grammatica hebraea від Конрада Пеллікана, але не містить його імені);
  • 1504 рік : також надрукована у Фрайбурзі Йоганом Шоттом; відповідно до VD 16, а саме: [Страсбург]: Йохан Шотт, 17 Kal. Apriles (16 березня) 1504 [4]. В цьому виданні також вперше присутні ксилографії, вони зображують природні процеси, та зокрема перше друковане зображення міста Фрайбург;
  • Базель (Margarita philosophica cum additionibus novis; перевиданий Whitefish, Montana ohne Jahr): Майкл Фуртер і Йохан Шотт, 14 Kal. Martias (16 лютого) 1508 року [5].
  • Страсбург: Йоганнес Грюнінгер, pridie Kal. Aprilis (тобто 31 березня) 1508 року [6].

Передруковувалися в Базелі в 1517 і 1519 роках Майклом Фуртером. Видання 1517 року Лутц Гельдсецер описує як «авторитетне видання, остання рука».[1]

Після цього з'явилися посмертні видання, розширені Orontius Finaeus, а саме 1523 року в Парижі, а в 1532, 1535 і 1583 рр.— в Базелі (разом з Генріхом Петрі). Примітно, що видання 1535 було першим, яке, всупереч попередньому звичаю, мало неперервну нумерацію сторінок.

На додаток до цих легітимних видань, які друкувалися Йоганом Шоттом і його наступниками, були, наприклад, змінені перевидання, названі «Margarita Philosophica Nova», які Йоганн Грюнінгер видавав у Страсбурзі в 1504, 1508, 1512 і 1515 рр.; Грегор Райш вважав їх несанкціонованими. Справжнє ім'я Йоганна Грюнінгера — Йоханнес Райнхард, але пізніше він назвав себе Грюнінгером, на честь свого місця народження Grüningen, сьогодні це Markgröningen.

У 1549 році в Парижі було опубліковано уривок енциклопедії (by Gulielmus Morelius).

В 1594, 1599 і 1600 рр. у Венеції опубліковано італійські переклади книги (by Jacomo Antonio Somascho).

З 2012 року Отто Шенбергер та його дружина Єва працюють над повним перекладом німецькою мовою четвертого видання книги (1517 року). Робота була видана у 2016 році видавництвом Königshausen & Neumann у Вюрцбурзі.

Одиничні посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Див. Lutz Geldsetzer: «Введення», в: Маргарита Philosophica (див бібліографію), SX
  2. Ср. Лутц Гельдсецер: «Вступ», в: Філософська Маргарита (див. Бібліографію), С. IX f.
  3. ↑ Карл Prantl: історія логіки на Заході, Том 4, Лейпциг, 1870 р.н. 294f, виноска сімсот сорок четвертим.
  4. ↑ Lutz Geldsetzer: «Введення», в: Маргарита Philosophica (див бібліографію), з IX.

Література[ред. | ред. код]

  • Генріх Ріттер фон Сербік : Маргарита філософія Грегора Рейша († 1525). Внесок в історію науки в Німеччині. У: Меморандум Академії наук у Відні, математико-науковий клас. Том 104, 1941, с. 83-205. (Heinrich Ritter von Srbik: Die Margarita philosophica des Gregor Reisch († 1525). Ein Beitrag zur Geschichte der Naturwissenschaft in Deutschland. In: Denkschrift der Akademie der Wissenschaften in Wien, mathematisch-naturwissenschaftliche Klasse. Band 104, 1941, S. 83–205.)
  • Роберт Коллісон: Енциклопедії. Їхня історія протягом століть. Бібліографічний довідник із загальними енциклопедіями, виданими по всьому світу до наших днів. Harper Books, Нью-Йорк, Лондон 1966. (Robert Collison: Encyclopaedias. Their history throughout the ages. A bibliographical guide with extensive historical notes to the general encyclopaedias issued throughout the world from 350 B.C. to the present day. Harper Books, New York, London 1966)
  • Удо Беккер (ред.): Перша енциклопедія з Фрайбурга близько 1495 р. Фотографії «Філософії Маргарити» Грегоріуса Рейша. Попередній чартер. Гердер, Фрайбург / Б. 1970, p. і 48 f. (Udo Becker (Hrsg.): Die erste Enzyklopädie aus Freiburg um 1495. Die Bilder der „Margarita Philosophica“ des Gregorius Reisch. Prior der Kartause. Herder, Freiburg/B. 1970, S. 12 f. und 48 f.)
  • Lutz Geldsetzer (ред.): Margarita philosophica. Sternverlag, Дюссельдорф 1973 (Nachdr. Ausg. Basel 1517). З «Передмова до нової редакції» (С. I—V) і «Введення» (С. VI—XIII) видавця. (Lutz Geldsetzer (Hrsg.): Margarita philosophica. Sternverlag, Düsseldorf 1973 (Nachdr. der Ausg. Basel 1517). Mit „Vorwort zur Neuausgabe“ (S. I–V) und „Einleitung“ (S. VI–XIII) des Herausgebers.)
  • Lucia Andreini (ed.): Грегоріус Рейш: Margarita philosophica nova. (Analecta Cartusiana, т. 179). Інститут англійських та американських досліджень в Університеті Зальцбурга, Зальцбург 2002, ISBN 3-901995-68-4(передрук видання Grueninger 1508, 3 т.).(Lucia Andreini (Hrsg.): Gregorius Reisch: Margarita philosophica nova. (Analecta Cartusiana; Bd. 179). Institut für Anglistik und Amerikanistik der Universität Salzburg, Salzburg 2002, ISBN 3-901995-68-4 (Nachdruck der Grüninger-Ausgabe von 1508, 3 Bde.))
  1. Introduzione. 2002, ISBN 3-901995-71-4.
  2. Testo. Teil I. 2002, 271 S., ISBN 3-901995-68-4.
  3. Testo. Teil II. 2002, S. 272–643, ISBN 3-901995-69-2.
  • Френк Бюттнер: Ілюстрації «Філософії Маргарити» Грегора Рейша. У: Франк Бюттнер, Маркус Фрідріх, Гельмут Зедельмайер (ред.): Collect — Organize — Illustrate. Про розуміння знань у ранньому Новому періоді(плюралізація й авторитет, том 2). LIT-Verlag, Münster 2003. pp. 269–300, ISBN 3-8258-7164-9. (Frank Büttner: Die Illustrationen der „Margarita Philosophica“ des Gregor Reisch. In: Frank Büttner, Markus Friedrich, Helmut Zedelmaier (Hrsg.): Sammeln – Ordnen – Veranschaulichen. Zur Wissenskompilatorik in der Frühen Neuzeit (Pluralisierung & Autorität; Bd. 2). LIT-Verlag, Münster 2003. S. 269–300, ISBN 3-8258-7164-9.)
  • Гілберт Гесс: Рейш, Грегор. У: Нова німецька біографія 21. Duncker and Humblot, Berlin 2003, pp. 384–386, ISBN 3-428-00290-3. [Інтернет-версія];(Gilbert Heß: Reisch, Gregor. In: Neue Deutsche Biographie 21. Duncker und Humblot, Berlin 2003, S. 384–386, ISBN 3-428-00290-3. [Onlinefassung]) URL: http://www.deutsche-biographie.de/pnd118744364.html. [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Штеффен Зігель: Архітектура знань. Образний порядок «артесів» у «Філософії Маргарити» Грегора Рейша. У: Франк Бюттнер, Габріель Вімбек (ред.): Образ як авторитет. Нормативна сила образу(плюралізація і авторитет; пр. 4). LIT-Verlag, Мюнстер, 2004, с. 343-362. ISBN 978-3-8258-8425-3.(Steffen Siegel: Architektur des Wissens. Die figurative Ordnung der „artes“ in Gregor Reischs „Margarita Philosophica“. In: Frank Büttner, Gabriele Wimböck (Hrsg.): Das Bild als Autorität. Die normierende Kraft des Bildes (Pluralisierung & Autorität; Bs. 4). LIT-Verlag, Münster 2004, ISBN 978-3-8258-8425-3, S. 343–362.)
  • Отто і Єва Шенбергер: Грегор Рейш, Маргарита філософія — перлина (скарб) філософії. Переклад 4-го видання Basel 1517. Königshausen & Neumann, Würzburg 2016, ISBN 978-3-8260-5943-8 (Otto und Eva Schönberger: Gregor Reisch, Margarita philosophica – Perle (Schatz) der Philosophie. Übersetzung der 4. Auflage Basel 1517. Königshausen & Neumann, Würzburg 2016, ISBN 978-3-8260-5943-8)
  • Ганс Георг Веренс: Грегор Рейш, його «Маргарита філософія» і Фрайбург в Брайзгау. У: Журнал Асоціації історії Брейсгау «Schau-ins-Land» , Bd. 123 (2004), с. 37-57, ISSN  1434-2766.(Hans Georg Wehrens: Gregor Reisch, seine „Margarita philosophica“ und Freiburg im Breisgau. In: Zeitschrift des Breisgau-Geschichtsvereins „Schau-ins-Land“, Bd. 123 (2004), S. 37–57, ISSN 1434-2766.)
  • Люсьєн Браун : образи філософії. («Іконографія і філософія», 1994/96, 2 тт.). Асоціація наукової книги, Дармштадт 2009, стор. 104-108, ISBN 978-3-534-21505-8 (англійський переклад був дещо скорочений порівняно з французьким оригіналом).(Lucien Braun: Bilder der Philosophie. („Iconographie et Philosophie“, 1994/96, 2 Bde.). Wissenschaftliche Buchgemeinschaft, Darmstadt 2009, S. 104–108, ISBN 978-3-534-21505-8 (die deutsche Übersetzung wurde gegenüber dem französischen Original etwas gekürzt).)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Geldsetzer, Lutz (2017). Philosophiegeschichte. Historisches Wörterbuch der Philosophie online. Процитовано 1 травня 2019.
  2. ↑ Дуць-Файфер, Олена (2017). Вступ. Rocznik Ruskiej Bursy. Т. 13, № 13. с. 9—12. doi:10.12797/rrb.13.2017.13.01. ISSN 1896-222X. Процитовано 1 травня 2019.
  3. ↑ VD 16 R 1033 Expl. BSB Res. 4 ° Ph.U.114 (доступне цифрове видання, яке не містить підручника або граматики івриту)
  4. ↑ VD 16 R 1035 (цифрова версія Регенсбурзької державної бібліотеки 4 ° Philos. 3282, не включаючи Hebraica institutio)
  5. ↑ VD 16 R 1036 (цифрова версія — Баварська державна бібліотека Res 4 ° Philos. U. 118, не включаючи Hebraica institutio)
  6. ↑ VD 16 R 1037 (включаючи Hebraica institutio на f.(ст.) Gh1-8 і J1-6 [14 аркушів], між позиціями F і K)

Посилання[ред. | ред. код]

Commons: Margarita Philosophica [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.]  - колекція зображень, відео та аудіо файлів

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Margarita_philosophica&oldid=41740085