Mechanitis polymnia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mechanitis polymnia
Дорсальна сторона
Дорсальна сторона
Вентральна сторона
Вентральна сторона
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Сонцевики (Nymphalidae)
Рід: Mechanitis
Вид: M. polymnia
Mechanitis polymnia
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
*Papilio polymnia Linnaeus, 1758
  • Papilio mopsus Linnaeus, 1758
  • Mechanitis isthmia Bates, 1863
  • Mechanitis californica Reakirt, [1866]
  • Mechanitis ovata Distant, 1876
  • Mechanitis lycidice Bates, 1864
  • Mechanitis doryssa Boisduval, 1870
  • Mechanitis veritabilis Butler, 1873
  • Mechanitis polymnia sancti-gabrielis Bryk, 1953
Посилання
Вікісховище: Mechanitis polymnia
Віківиди: Mechanitis polymnia
EOL: 146799
NCBI: 127245

Mechanitis polymnia — вид денних метеликів родини сонцевиків (Nymphalidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Центральній і Південній Америці від Мексики до тропічних лісів Амазонії.

Опис[ред. | ред. код]

Розмах крил становить 65–75 мм. Дуже мінливий вид. Візерунок крил складається з червоного, жовтого і чорного кольорів, але вид можна розпізнати за ізольованою яскраво-червоною круглою плямою без коми в анальному куті на верхній поверхні передніх крил, яка є в обох статей.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Молі живуть майже у різноманітних місцях проживання. Наприклад, вони також поширені на вулицях усіх великих міст Коста-Рики. На відміну від споріднених видів, які літають тільки в тіні лісів, вонитрапляються і під прямими сонячними променями над відкритими місцями.

Метелики відкладають яйця групами по 10-40 штук. Гусениці плетуть з павутини гніздо на рослинах і живуть колоніями. Личинки живляться листям рослин з роду Solanum.

Мімікрія[ред. | ред. код]

Метелики містять у собі токсини і є несмачними для птахів, тому багато інших видів метеликів наслідують їх зовнішнім виглядом, щоб уберегтися від хижаків. На Mechanitis polymnia дуже схожі Tithorea harmonia, Melinaea ethra, Hypothyris lycaste, Thyridia psidii, Dismorphia amphione, Dismorphia eunoe, Eueides isabella, Heliconius ismenius. Деякі птахи навчилися розпізнавати візерунки отруйних і їстівних видів, тим не менше, завдяки маскуванню більшість їстівних метеликів виживають.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • M. p. polymnia (Суринам, Французька Гвіана, Бразилія)
  • M. p. isthmia Bates, 1863 (Мексика, Панама, Коста-Рика)
  • M. p. chimborazona Bates, 1864 (Еквадор)
  • M. p. lycidice Bates, 1864 (Мексика, Гватемала, Гондурас)
  • M. p. veritabilis Butler, 1873 (Колумбія, Венесуела)
  • M. p. dorissides Staudinger, [1884] (Перу)
  • M. p. casabranca Haensch, 1905 (Бразилія (Мінас-Жерайс))
  • M. p. eurydice Haensch, 1905 (Перу)
  • M. p. caucaensis Haensch, 1909 (Колумбія)
  • M. p. werneri Hering, 1925 (Колумбія)
  • M. p. angustifascia Talbot, 1928 (Перу, Бразилія)
  • M. p. apicenotata Zikán, 1941 (Бразилія (Амазонас))
  • M. p. mauensis Forbes, 1948 (Бразилія (Пара))
  • M. p. proceriformis Bryk, 1953 (Перу)
  • M. p. bolivarensis Fox, 1967 (Венесуела)
  • M. p. kayei Fox, 1967 (Тринідад)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]