Missile Command

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Missile Command
Розробник Atari, Inc.d
Видавець Atari, Inc.d
Дистриб'ютор App Store
Жанр(и) shoot 'em up
Платформа Atari 2600, Atari 5200, ZX Spectrum, Windows, Atari ST, MSX, PlayStation 2, iOS, Game Boy, Game Boy Color, MOS Technology 6502 і аркадна гра
Дата випуску 1980
Творці
Ігродизайнер(и) Dave Theurerd
CMNS: Missile Command у Вікісховищі

Missile Command — аркадна гра 1980 року, випущена Atari, Inc. та ліцензована Sega для випуску в Європі. Гра вважається одним із найпомітніших представників золотої доби аркадних відеоігор. Сюжет гри простий: шість міст гравця атакує нескінченний потік балістичних ракет, деякі з яких навіть розділяються на частини (боєголовки з розділюваною головною частиною з блоками індивідуального наведення, РГЧ ІН), а в пізніх рівнях з'являються також «розумні бомби» які можуть уникнути неточно націленої ракети. Гравець виконує роль командира трьох протиракетних установок та може захищати від знищення шість міст у зоні їхньої дії.

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Гравець переміщує приціл по небу, використовуючи трекбол, і натискає одну з трьох кнопок, щоб запустити протиракету із відповідної установки. Протиракети вибухають, досягаючи точки прицілювання, утворюючи вогненну кулю, яка зберігається протягом кількох секунд і знищує всі ворожі ракети, що потрапляють до неї. Є три установки, в кожній є 10 протиракет. Установка припиняє діяти після того, як витрачено всі протиракети або якщо її знищено ворожим вогнем. Ракети з центральної установки летять до цілі значно швидше; лише такі ракети можуть ефективно знищити «розумну бомбу» на відстані.

У грі є низка рівнів із наростанням складності. Кожен рівень включає певну кількість ракет противника. Ракети атакують шість міст, а також протиракетні батареї; попадання ракети ворога призводить до руйнування міста чи протиракетної батареї. Ракети ворога протягом одного рівня можуть знищити лише 3 міста. Рівень закінчується, якщо зруйновано всі міста, або коли всі ракети ворога знищено або вони досягли своєї цілі. Гравець, у якого скінчилися ракети, не може керувати подіями частини рівня, що залишилася. Після завершення рівня, гравець отримує бонусні бали за міста, що залишилися, і невикористані ракети. Між рівнями протиракетні батареї відновлюються, боєзапас поповнюється; зруйновані міста відновлюються лише по досягненні заданого значення очок (зазвичай 10 000 або 12 000).

Гра неминуче закінчується зі знищенням усіх шести міст. Як і в більшості ранніх аркадних ігор, у грі неможливо перемогти. Гра просто продовжується з більшою складністю: зі швидшими та численнішими ракетами супротивника. Таким чином, гра є просто змаганням на виживання. Після закінчення гри замість стандартного тексту «Game Over» на екрані висвічується напис «The End», який, можливо, є натяком на подальший «ядерний голокост» (проте, якщо гравець потрапив до списку вищих досягнень, гра пропонує йому ввести ініціали, а фраза «The End» пропускається).

У культурі[ред. | ред. код]

2011 року кінокомпанія 20th Century Fox уклала з Atari угоду про екранізацію гри[1]. До цього гра вже двічі потрапляла на кіноекрани: у фільмах Круті часи в «Ріджмонт Хай» і Термінатор 2[2] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Graser M. (11 січня 2011). Atari arms ‘Missile Command’ for bigscreen. Variety (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.
  2. Lambie R. (13 січня 2011). Missile Command movie on the way, courtesy of Fox. Den of Geek! (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 лютого 2014.

Посилання[ред. | ред. код]