Nancy Drew: The Final Scene
| Nancy Drew: The Final Scene | |
|---|---|
 | |
| Розробник | Her Interactive |
| Видавець | DreamCatcher Interactived |
| Дистриб'ютор | Steam |
| Жанр(и) | пригоди |
| Платформа | Windows |
| Дата випуску | 1 листопада 2001 і 18 квітня 2017[1] |
| Режим гри | однокористувацька гра |
| Мова | англійська[1] |
| Вік. обмеження | ESRB E (6+) |
| Творці | |
| Керівник(и) | Макс Холечек |
| Сценарист(и) | Макс Холечек, Ерін Браун |
| Технічні деталі | |
| Носій | цифрова дистрибуція |
| Nancy Drew | |
| Попередня гра | Treasure in the Royal Tower |
| Наступна гра | Secret of the Scarlet Hand |
| Офіційний сайт | |
The Final Scene — п'ята частина серії пригодницьких ігор про Ненсі Дрю від студії Her Interactive з рейтингом ESRB E[2] через наявність у грі легкого насильства та небезпеки. Гра доступна для платформ Microsoft Windows[3][4]. Гравці грають від першої особи вигаданого детектива-любителя Ненсі Дрю і повинні розкрити таємницю, допитуючи підозрюваних, розв'язуючи головоломки та знаходячи докази. Ігровий процес складається з двох рівнів, що включають режим молодшого та старшого детектива. Кожен режим пропонує різний рівень складності головоломок і підказок, але жодна з цих змін не впливає на власне сюжет гри. Гра заснована на однойменній книзі «Фінальна сцена»[en] (1989)[5][6].
Ненсі Дрю та її подруга Майя Нгуєн приходять до кінотеатру Royal Palladium у Сент-Луїсі на прем'єру нового фільму «Зникаюча доля». Майя збирається взяти інтерв'ю у зірки фільму, Брейді Армстронга, для шкільної газети, але коли Майя заходить до його гримерки, її викрадають[3]. Ненсі доводиться змагатися з часом, щоб знайти Майю і викрадача до того, як за три дні театр знесуть[2].
- Ненсі Дрю — 18-річна детектив-любителька з вигаданого містечка Рівер-Гайтс у США. Вона є єдиним персонажем гри, яким можна грати, а це означає, що гравець повинен розкрити таємницю з її точки зору.
- Брейді Армстронг — зірка фільму «Зникаюча доля», у якого Майя мала намір взяти інтерв'ю перед тим, як її викрали з його гримерки. Життя і зовнішній вигляд Брейді часто перебувають під контролем його агента Сімони. Чи хвилюється Брейді, що його шоу може не продовжитися після того, як театр буде знесено?
- Сімона Мюллер — егоцентрична агентка Брейді, яка завжди розмовляє по телефону в жіночій гримерці. Коли Майя зникає, вона вирішує скасувати прем'єру «Зникаючої долі», бо вважає, що викрадення Майї — чудова нагода привернути увагу преси. Чи могла вона влаштувати викрадення як рекламний трюк для Брейді?
- Джозеф Г'юз — доглядач театру, який працює в проекторній. Він дуже відкритий і доброзичливий. Джозеф пропрацював у кінотеатрі Royal Palladium все своє життя і глибоко пов'язаний з ним, але він поводиться так, ніби його не турбує його знищення. Як далеко він зайде, щоб врятувати свій улюблений театр?
- Ніколас Фальконе — Ніколас є лідером організації «H.A.D.I.T.» або «Люди проти руйнування видатних театрів». Вони очолюють протест проти знесення театру. Він поводиться так, ніби він невинний і лише хоче допомогти, але поліція каже, що раніше він інсценував викрадення, щоб врятувати театр[7]. Чи було викрадення Майї засобом для досягнення його мети?
- Ненсі Дрю — Лані Мінелла;
- Брейді Армстронг / Дивовижний Монті — Девід С. Гоґан;
- Ніколас Фальконе / Будівельник — Макс Голечек (в ролі Алана Смайта);
- Джозеф Г'юз / Сержант Мак Ремсі — Боб Гіт;
- Сімона Мюллер / Мадлен — Кері Гілі;
- Євстахія Андропова — Олена Сондерс;
- Нед Нікерсон / Шерман Траут — Скотт Карті;
- Бесс Марвін — Панчі ЛаРу;
- Джордж Фейн — Морін Нельсон[2].
Згідно з даними PC Data[en], The Final Scene була продана в Північній Америці в кількості 23 557 одиниць протягом 2001 року[8] і ще 15 947 одиниць за перші три місяці 2002[9]. Продажі в регіоні за 2003 рік склали 38 064 одиниці[10]. Лише у Сполучених Штатах комп'ютерна версія гри була продана від 100 000 до 300 000 одиниць до серпня 2006 року. Сукупний продаж серії пригодницьких ігор про Ненсі Дрю сягнув 500 000 копій у Північній Америці на початку 2003 року[11], а комп'ютерні версії гри досягли 2,1 мільйона продажів лише у Сполучених Штатах до серпня 2006 року. Відзначаючи цей успіх, Едж назвав «Ненсі Дрю» «потужною франшизою»[12].
Чарльз Герольд з The New York Times назвав The Final Scene однією з найкращих ігор 2001 року. Вихваляючи персонажів, він написав, що гра «дотримується формули [Ненсі Дрю], але вдосконалює і покращує її, додаючи трохи інтриги, цікавіших підозрюваних і гостріших діалогів»[13].
Влітку 2002 року The Final Scene отримала «золоту» нагороду «Приз батьківського вибору»[14][7].
- ↑ а б Steam — 2003.
- ↑ а б в Holechek, Max; Hogan, David S.; Holechek, Max (1 листопада 2001), Nancy Drew: The Final Scene, Her Interactive Inc., процитовано 28 вересня 2023
- ↑ а б Fournier, Heidi (11 січня 2005). Nancy Drew: The Final Scene review. Adventure Gamers. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 21 жовтня 2014.
- ↑ Throwback Thursday – Nancy Drew: The Final Scene (англ.). Just Adventure. 14 грудня 2017. Процитовано 28 вересня 2023.
- ↑ Nancy Drew: The Final Scene Official Trailer | Nancy Drew Mystery Games (англ.), процитовано 28 вересня 2023
- ↑ Nancy Drew The Final Scene | Girl Games Online. Her Interactive. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
- ↑ а б Nancy Drew: The Final Scene. NDW (англ.). Процитовано 28 вересня 2023.
- ↑ Sluganski, Randy (Березень 2002). State of Adventure Gaming – March 2002 – 2001 Sales Table. Just Adventure (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2002. Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Sluganski, Randy (Травень 2002). State of Adventure Gaming - May 2002 - March 2002 Sales Table. Just Adventure (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2004. Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Sluganski, Randy (Березень 2004). Sales December 2003 – The State of Adventure Gaming. Just Adventure (англ.). Архів оригіналу за 11 квітня 2004. Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Sluganski, Randy (Квітень 2003). The State of Adventure Gaming. Just Adventure (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2003.
- ↑ Edge Staff (25 серпня 2006). The Top 100 PC Games of the 21st Century. Edge. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012.
- ↑ Herold, Charles (15 листопада 2001). GAME THEORY; To Play Emperor of God, or Grunt in a Tennis Skirt. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2009.
- ↑ Oldenburg, Don (Літо 2002). Parents' Choice Gold Award: Nancy Drew: The Final Scene (англ.). Parents' Choice Foundation. Архів оригіналу за 14 серпня 2004. Процитовано 13 квітня 2020.