Вид відомий по голотипу UMNH VP 16800: майже повний череп, вінцевий відросток, три часткові хребці, кістки плечового пояса, кістки лівої передньої кінцівки, кістки правої передньої кінцівки. Також відомі два екземпляри: UMNH VP 19466 та UMNH VP 19469. Голотип був виявлений у 2006 році під час розкопок формації Kaiparowits[en] у Grand Staircase-Escalante National Monument[en], ініційованих Університетом Юти у 2000 році, у відкладах пісковика крейдяного періоду, датованих віком у 75 мільйонів років. Знайдено і описано Карлом Еріком Лундом (англ.Eric Karl Lund) у 2010 році як Nasutuceratops titusi[2] . Д. Скотт Семпсон, Лунд, Марк А. Лоуен, Ендрю А. Farke та Кетрін Е. Клейтон у 2013 році остаточно віднесли знахідку до роду Nasutoceratops (замінивши одну літеру в назві), типовим видом якого є Nasutoceratops titusi .
Nasutoceratops був великим наземним чотирилапим травоїдним динозавром з короткою мордою та унікальними округлими рогами над очима, які можна порівняти з рогами сучасної великої рогатої худоби . Роги доходили майже до кінчика морди і були найдовшими з усіх членів підродини цератопсід. Наявність порожнистих елементів носових кістках Nasutoceratops є унікальною рисою і невідомі в інших цератопсид. Nasutoceratops і діаблоцератопс є єдиними центрозавринами з американського південного заходу.
Nasutoceratops був у 2013 році віднесений до центрозаврам, але філогенетичний аналіз, проведений Семпсоном (англ.Sampson) та іншими у 2013 році, що Nasutoceratops відносився скоріше до авацератопсу. Кладистика, зроблена по цьому аналізу.
За даними дослідження 2013 року існування Nasutoceratops підтверджує гіпотезу фауністичних розривів між північчю та півднем Ларамідії. Південні види відрізняються від північних центрозаврин довгими рогами на лобі та коротким носовим рогом, що підтверджується конвергентним підсемейством цератопсиди.
![Череп Насутоцератопса зліва та Діаблоцератопса справа, Музей природньої історії штата Юта[en]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Diabloceratops.jpg)
