Petalostigma pubescens
| Petalostigma pubescens | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Picrodendraceae |
| Рід: | Petalostigma |
| Вид: | P. pubescens
|
| Біноміальна назва | |
| Petalostigma pubescens | |
| Синоніми | |
|
Petalostigma quadriloculare var. pubescens Müll.Arg. | |
Petalostigma triloculare («Хінний кущ») — вид рослин порядку мальпігієцвіті (Malpighiales).
Будова[ред. | ред. код]
Невелике дерево з густою кроною до 5-12 м заввишки з покрученим стовбуром. Листя вузьке еліптичне 2-6 см завдовжки та 1-2,5 см завширшки з глянцевою поверхнею зверху та сіруватими волосинками знизу. Дерево різностатеве, жовтувато-брунатні чоловічі квіти ростуть у суцвіттях по 3-4, тоді як жіночі окремо. Плід — кістянка, 12-17 мм в діаметрі. У кожній кісточці міститься по 4 насінини.[1]
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Розповсюдження рослини відбувається у три етапи:
- Птахи ему поїдають плоди дерева, розносячи кісточки з власними послідом. Дослідження показали, що через повільне перетравлення насіння дерева залишається у шлунку птахів до 72 годин. Що, зважаючи на міграційну поведінку ему, забезпечує рослині широкий ареал розповсюдження. В одному посліді може бути до 1200 насінин.
- Ендокарпій кісточки плоду при висиханні (як і у Petalostigma triloculare)[2] після 2-3 днів на сонці вибухає, розкидаючи насіння в різні боки на 1,5-2,5 м. Кісточки під деревом, що не пройшли травний тракт ему, вибухають з великою затримкою. Розкидання насіння збільшує шанси на проростання більшій кількості рослин, оскільки зменшується конкуренція між великою кількістю насіння в одному посліді ему.
- Мурахи (Rhytidoponera, Tetramorium, Iridomyrmex, Paratrecbina) збирають насіння до мурашника, оскільки кожна насінина містить поживний елайосом.[3]
Petalostigma pubescens як і інші дерева, чиє розповсюдження залежить від тварин (Crescentia alata, Sideroxylon grandiflorum), зменшення кількості симбіонтів суттєво впливає на виживання цього виду.[4]
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Росте від Австралії (Новий Південний Уельс, Квінсленд, Північна Територія, Західна Австралія) до Нової Гвінеї.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Аборигени збирають плоди для лікувальних цілей. Кора дуже гірка, використовувалася для лікування малярії, звідки походить назва «хінний кущ» за аналогією з хінним деревом.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Листя -
Плоди -
Загальний вид рослини -
Квіти
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ PlantNET - FloraOnline. plantnet.rbgsyd.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
- ↑ 1926-, Floyd, A. G. (Alexander Geoffrey), (2007). Rainforest trees of mainland south-eastern Australia (вид. Revised ed). Lismore, N.S.W.: Terania Rainforest Publishing. ISBN 9780958943673. OCLC 225411954.
- ↑ Esser, Karl (6 грудня 2012). Progress in Botany: Stuctural Botany Physiology Genetics Taxonomy Geobotany / Fortschritte der Botanik Struktur Physiologie Genetik Systematik Geobotanik (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783642770470. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
- ↑ Clifford, H. T.; Monteith, G. B. (1989). A Three Phase Seed Dispersal Mechanism in Australian Quinine Bush (Petalostigma pubescens Domin). Biotropica. Т. 21, № 3. с. 284—286. doi:10.2307/2388659. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Petalostigma pubescens [Архівовано 20 травня 2018 у Wayback Machine.] // Useful Tropical Plants Database
|