Quercus georgiana
| Quercus georgiana | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Quercus georgiana M.A.Curtis, 1849[1] | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Quercus georgiana — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік штатів Алабама і Джорджія, США.
Опис[ред. | ред. код]
Це невелике, напіввічнозелене або пізньо-листопадне, часто багатостовбурне дерево, яке зазвичай росте від 8 до 15 метрів заввишки. Крона щільна, розлога. Кора сіра, тонка, майже гладка, трохи луската. Гілочки насичено-червоні, голі, з темно-русявими, піднятими, блідо-коричневими чечевичками. Листки яйцеподібні до еліптичних або обернено-яйцеподібних, 5–10 × 2.5–5 см; основа клиноподібна; верхівка загострена; край глибоко прорізаний 2–5 парами трикутних, загострених часточок зі щетиноподібними верхівками; верх блискучий, зелений, голий; низ блідіший з помітними пучками волосків у пазухах жилок; ніжка листка гола, завдовжки 0.6–2.3 см. Цвіте навесні. Жолуді поодинокі або парні, дворічні, сидячі або на дуже короткій ніжці; горіх кулястий або яйцеподібний, 9–14 × 9–14 мм; чашечка тонка, луската, блюдцеподібна, заввишки 4–6 мм × 9–14 мм завширшки, укриває 1/3 горіха[2][3][4].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Ендемік штатів Алабама і Джорджія, США; ймовірно, вимер у штатах Північна Кароліна і Південна Кароліна[2].
Населяє гранітні відслонення і сухі схили та горби; на висотах 50–500 м[4].
Використання[ред. | ред. код]
Жолуді є важливим джерелом їжі для численних видів птахів і ссавців, тоді як личинки Actias luna і Limenitis arthemis харчуються листям. Вид має потенціал для комерційного використання в садівництві, для розмноження як декоративна рослина завдяки блискучому листю та яскравому осінньому забарвленню[2].
Загрози й охорона[ред. | ред. код]
Загрози включають ерозію, погану регенерацію та ущільнені ґрунти внаслідок руху пішоходів та транспортних засобів на відслоненнях граніту. Вплив туризму та відпочинку викликає занепокоєння. Для випадків із особливо невеликою кількістю особин генетичне заболочення та інтрогресія навколишніх видів дуба загрожують генетичній ідентичності Q. georgiana. Зміна клімату може виявитись серйозною загрозою і для цього виду. Зокрема посухи становить значну загрозу для дуба, з огляду на зростання на дуже тонких ґрунтах (глибина 50–100 см на деяких ділянках) на гранітних плоских породах[2].
Галерея[ред. | ред. код]
-
стовбур, кора -
торішнє листя рано навесні -
сережки -
ілюстрація
_BHL23630306.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в г Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus georgiana. The IUCN. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
