Ranunculus pinguis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ranunculus pinguis

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Ranunculoideae
Триба: Ranunculeae
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид: R. pinguis
Ranunculus pinguis
Hook.f., 1844
Посилання
Вікісховище: Ranunculus pinguis
Віківиди: Ranunculus pinguis
IPNI: 713526-1
NCBI: 147633

Ranunculus pinguis — вид рослин з родини жовтецевих (Ranunculaceae), ендемік Нової Зеландії. Етимологія: лат. pinguis — «товстий»[1].

Опис[ред. | ред. код]

Ranunculus pinguis на Медовій горі (англ. Mount Honey), острів Кемпбелл, Нова Зеландія

Багаторічна рослина 5–25 см заввишки; кореневище дебеле. Листки від ромбічних до ниркоподібних, неглибоко 3–5(7)-часточкові, м'ясисті, голі або волосисті, діаметром 2–8 см. Квітки поодинокі, 2–3 см в діаметрі; квітконоси прямостійні, як правило, волосисті, як мінімум вгорі. Чашолистки розлогі, волосисті. Пелюстків 5–10, жовті, вузькі, зазвичай менші від чашолистків. Сім'янки дуже численні, не сплющені, голі, рідко волосисті, тіло завдовжки 1.5–2 мм, дзьоб прямий, ≈ 2 мм завдовжки[2]. 2n = 48[3]

Цвітіння: грудень — січень; плодоношення: лютий — квітень[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік острова Кемпбелл і Оклендських острів (Нова Зеландія)[4].

Зростає на висотах від 0 до 600 м. Населяє заболочені місця на пагорбах, скелясті місця[5][3].

Загрози й охорона[ред. | ред. код]

Великих загроз немає. Вид має новозеландський природоохоронний статус «природно рідкісний». Хоча рослина є ендеміком з вузьким ареалом, але в межах свого ареалу вона досить численна[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20.06.2020. (англ.)
  2. а б Webb; et al. Flora of New Zealand. — 1988. — Т. 4.(англ.)
  3. а б в New Zealand Plant Conservation Network. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20.06.2020. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20.06.2020. (англ.)
  5. Hooker, J.D. The botany of the Antarctic voyage. — london : Reeve brothers, 1844. — Т. 1.(англ.)