Rhamnus prinoides
| Rhamnus prinoides | |
 | |
| Коротка назва | R. prinoides |
|---|---|
| Наукова назва таксона | Rhamnus prinoides Eschsch. |
| Таксономічний ранг | вид |
| Батьківський таксон | Rhamnusd |
| Охоронний статус згідно з МСОП | найменший ризик[1] |
| URL GRIN | npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=31051 |
 Rhamnus prinoides у Вікісховищі | |
Rhamnus prinoides, крушина блискуча, гешо — це африканський чагарник або невелике дерево родини Rhamnaceae. Вперше науково описаний французьким ботаніком Шарлем Луїсом Леритьє де Брютелем у 1789 р.
Опис[ред. | ред. код]
Rhamnus prinoides зустрічається від Еритреї до Південної Африки на середніх і великих висотах. Вони ростуть біля струмків або на узліссях. Дрібні їстівні плоди мають вигляд блискучих червоних ягід.
Використання[ред. | ред. код]
Рослина Rhamnus prinoides має багато застосування серед мешканців Африки. Усі частини рослини збирають і використовують для харчування, медицини або релігійних цілей.
В Еритреї та Ефіопії, де ця рослина відома як гешо[2] її використовують подібно до хмелю. Стебла варять і екстракт змішують з медом для бродіння. Отримайний напій називається мйес в мові тигринья і теж в амхарською.[3]
Він також використовується для пивоваріння еритрейського та ефіопського пива телла (сива в тигринья та тінсіс в амхарському).[4] Цей місцевий напій виготовляється з гешо як основного інгредієнта. Листя гешо сушать і розтирають ступкою у борошно. Ячмінний солод готують, сушать і подрібнюють. Ці два інгредієнти змішуються в пропорції, що варіюється від виробника до виробника, і ферментуються в середньому від 3 до 5 днів. Палене пшоно (або сорго та кукурудзяне борошно регіонально) запікають і, нарешті, змішують із ферментованим розчином. Після 1-2 днів бродіння телла можна відфільтрувати і вживати в напої, який називається guesh (tsiray в тигринья).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Листя -
Квітка -
Незрілі плоди -
Стиглі плоди
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The IUCN Red List of Threatened Species 2022.2 — 2022.
- ↑ Pankhurst, Rita. «Gešo». In Encyclopaedia Aethiopica: D-Ha, edited by Siegbert Uhlig. 773. Wiesbaden, Germany: Harrassowitz Verlag, 2005
- ↑ Richard Pankhurst, Economic History of Ethiopia (Addis Ababa: Haile Selassie I University, 1968), p. 194.
- ↑ Amborn, Hermann. Sewa in Tigringa «Ṭälla.» In Encyclopaedia Aethiopica: O-X: Vol. 4, edited by Siegbert Uhlig. 848-49. Wiesbaden: Harrassowitz, 2010.