Romancing SaGa

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Romancing SaGa
Обкладинка оригінальної версії
Розробник Square
Видавець Square
Square Enix (PS2)
Жанр(и) Японська рольова відеогра
Платформа Super Nintendo Entertainment System, Wonderswan Color, PlayStation 2, Virtual Console, мобильный телефон
Дата анонсу Super Nintendo
Шаблон:Прапор Японії (1870-1999) 28 січня 1992
WonderSwan Color
Японія 20 грудня 2001
PlayStation 2
Японія 21 квітня 2005
Flag of the United States.svg|border 11 жовтня 2005
Мобільні телефони
Японія 5 березня 2009 (i-mode)
Японія 18 березня 2009 (SoftBank)
Японія 9 липня 2009 (EZweb)
Virtual Console
Японія 24 ноября 2009
Дата випуску 28 січня 1992[1]
Режим гри одиночна
Вік. обмеження PlayStation 2
CERO: A (для усіх)
ESRB: E10+Everyone 10+
Творці
Керівник(и) Акітосі Кавадзу
Ігродизайнер(и) Тецуя Такахаси
Йосінорі Кітасе
Художник(и) Томом Кобаясі
Композитор(и) Кендзі Їто
SaGa
Наступна гра Romancing SaGa 2d
Офіційний сайт

Romancing SaGa (яп. ロマンシング サ・ガ, Романтика SaGa) — японська рольова гра, розроблена та випущена компанією Square для розважальної системи Super Nintendo у січні 1992 року. Пізніше, у грудні 2001 року, її було перенесено на портативну ігрову систему Wonderswan Color. У квітні 2005 року розробники випустили римейк для консолі PlayStation 2 під назвою Romancing SaGa: Minstrel Song — ця версія була вперше перекладена на англійську мову та випущена за межами Японії. У 2009 році гра стала доступною для завантаження на мобільні телефони кількох японських операторів зв'язку, а також з'явилася у сервісі Virtual Console.

Гра є четвертою в серії SaGa. Розробкою, як і у всіх попередніх випадках, керував ігровий дизайнер Акітосі Кавазу, музику до саундтреку написав композитор Кендзі Іто. Дія відбувається у вигаданому світі під назвою Мардіас, Романсинг СаГа дозволяє гравцеві вибрати одного з восьми героїв і, взявши під свій контроль, вирушити у довгу подорож по всьому світу, щоб запобігти відродженню злого бога Саруїна, щоб уникнути поганого, було запечатано тисячу років тому. Персонажі народилися в різних місцях, мають різне походження та вирушили в дорогу з власних причин. Гравець вибирає лише одну з них, але під час подорожі його доля так чи інакше перетинається з долею інших. Окрім цих восьми героїв, ви також можете залучити до команди анонімних солдатів, яких зазвичай зустрічають у пабах та під час різних квестів.

Оригінальна версія SNES була продана накладом понад мільйон примірників[2], а в 2006 році японський журнал Famitsu оцінив гру як 53-ту найкращу гру всіх часів у опитуванні читачів[3] . Однак ремейк PlayStation 2 отримав неоднозначні відгуки, зокрема в Північній Америці його критикували рецензенти за надто складний, надто заплутаний ігровий процес та неоднозначний дизайн персонажів. Так, портал IGN зазначив, що Romancing SaGa буде цікавий насамперед затятим шанувальникам жанру, тоді як звичайним гравцям це, швидше за все, буде нудно[4] . Сайт GameSpot погодився з цією думкою і негативно описав слабку історію, персонажів і незвичайний ігровий процес, назвавши при цьому музику «відмінною», а саундтрек — найкращим у всій серії[5]. Критик 1UP.com досить високо оцінив гру, пояснивши, що гравці, які це розуміють, обов'язково будуть задоволені і проведуть багато годин за консоллю[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Internet Game Database — 2012.
  2. Company Data: February 2, 2004 — February 4, 2004 (PDF) (англ.). Square Enix Japan. Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2011. Процитовано 13 грудня 2009.
  3. Japan Votes on All Time Top 100 (англ.). Edge Online. 3 березня 2006. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 20 грудня 2009.
  4. Meghan Sullivan. (25 червня 2005). IGN: Romancing SaGa Review (англ.). IGN. Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 25 березня 2010.
  5. Greg Mueller. (10 жовтня 2005). Romancing SaGa for PlayStation 2 Review (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 22 червня 2009. Процитовано 25 березня 2010.
  6. Jane Pinckard. (11 жовтня 2005). Romancing SaGa: Ministrel Song Review from 1UP.com (англ.). 1UP.com. Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 25 березня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]