SWAC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комп'ютер SWAC. Видно пам'ять на трубках Вільямса (у центрі, позаду)
Блок пам'яті SWAC на трубці Вільямса
Матриця точок на екрані трубки пам'яті комп'ютера SWAC

SWAC (англ. Standards Western Automatic Computer) — ранній цифровий електронний комп'ютер, побудований 1950-го року Національним бюро стандартів США у Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Спроектований Гаррі Гаскі.[1]

Так само, як і комп'ютер SEAC, збудований приблизно у той самий час, SWAC був невеликою проміжною машиною, спроектованою для максимально швидкої побудови і вводу до експлуатації, поки Бюро чекало на потужніші машини від інших виробників (зокрема, машину RAYDAC від корпорації Raytheon).

У машині було 2300 електронних ламп. Обсяг оперативної пам'яті на трубках Вільямса складав 256 слів по 37 біт. Машина могла виконувати лише 7 базових інструкцій: додавання, віднімання, множення (з одинарною або подвійною точністю), порівняння, «вибірку даних» (англ. data extraction), введення і виведення. Через кілька років до машини додали пам'ять на магнітному барабані.[2]

З введенням у дію у серпні 1950 року,[3]:3 SWAC став найшвидшим комп'ютером у світі, і тримав цей статус до закінчення машини IAS рік потому. Додавання двох чисел і збереження результату займало 64 мікросекунди, множення — 384 мікросекунди. Комп'ютер використовувався Бюро до 1954 року, коли відділення у Лос-Анджелесі закрилося, а потім Каліфорнійським університетом у Лос-Анджелесі до 1967-го (з модифікаціями). В університеті година роботи машини тарифікувалася по 40 USD за годину.

У січні 1952 року Рафаель Робінсон, працюючи з комп'ютером SWAC, відкрив п'ять чисел Мерсенна — найбільші з простих чисел, відомих на той час: у цих числах було 157, 183, 386, 664 і 687 знаків.[4]

Також машина SWAC стала ключовою у здійсненні складних обчислень, потрібних для рентгенівського аналізу структури вітаміну B12, здійснених Дороті Годжкін.[5] За дану роботу Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії 1964-го року.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. McMurran, Marshall William (2008). ACHIEVING ACCURACY: A Legacy of Computers and Missiles (англ.). Xlibris Corporation. с. 49. ISBN 9781462810659.
  2. Усне інтерв'ю з Александрою Форсайт. Charles Babbage Institute, Міннесотський університет. Архів оригіналу за 22 листопада 2018.
  3. 6. National Bureau of Standards Western Automatic Computer (SWAC). Digital Computer Newsletter (англ.). 2 (4). December 1950.
  4. 4. The SWAC. Digital Computer Newsletter (англ.). 4 (2): 3. April 1952.
  5. Hodgkin, D.C.; Pickworth, J.; Robertson, J.H; Trueblood, K.N.; Prosen, R.J.; White, J.G. (1955). Nature (176): 325. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]