Sons of Kemet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sons of Kemet
Sons of Kemet виступають на джазовому фестивалі в Осло, 2018 рік
Sons of Kemet виступають на джазовому фестивалі в Осло, 2018 рік
Основна інформація
Жанр Джаз, авангардний джаз, рок, карибський фолк, африканська музика
Роки 2011–2022
Країна Англія
Місто Лондон
Лейбл Naim, Impulse!
Склад Шабака Гатчінгс, Том Скіннер, Теон Кросс, Едді Хік
sonsofkemet.com

Sons of Kemet у Вікісховищі

Sons of Kemet — британський джазовий гурт з Лондона, створений у 2011 році.

Учасники гурту: Шабака Гатчінгс, Орен Маршалл, Себ Рочфорд і Том Скіннер.[1]

Теон Кросс змінив Маршалла на тубі після першого альбому, а Едді Хік змінив Рочфорда на барабанах після третього альбому.

Гурт розпався у 2022 році.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Музика гурту Sons of Kemet була класифікована як суміш джазу, року, карибського фолку та африканської музики.[3]

9 вересня 2013 року гурт Sons of Kemet випустив свій дебютний альбом «Burn».

Альбом отримав премію Arts Desk Album of the Year 2013 і номінацію Album of the Year від Жиля Петерсона (Gilles Peterson).

Їх наступний альбом, «Lest We Forget What We Came Here To Do» отримав таку саму номінацію у 2015 році.

У 2013 році гурт отримав нагороду MOBO Awards у категорії «Кращий джазовий виконавець».[4]

30 березня 2018 року лейбл Impulse! випустив третій альбом гурту, Your Queen Is a Reptile. Альбом був номінований на премію Mercury Prize 2018.[5]

14 травня 2021 року відбувся реліз четвертого альбому гурту Sons of Kemet, Black to the Future.

Губерт Аджей-Конто (Hubert Adjei-Kontoh), у статті для Pitchfork, описав альбом як «альбом-рушій, що зворушує розум і тіло»,[6] тоді як Кітті Емпайр (Kitty Empire), у статті для The Guardian, описала альбом як «виразний танець між гнівом і радістю» і похвалила ліричну та інструментальну частина альбому.[7]

1 червня 2022 року гурт заявив, що після поточної серії концертів «ми закриємо цю главу життя гурту в осяжному майбутньому».[8][2]

Учасники гурту[ред. | ред. код]

Фінальні

Колишні

  • Себ Рочфорд (Seb Rochford) — ударні
  • Орен Маршалл (Oren Marshall) — туба

Дискографія[ред. | ред. код]

  • Burn (Naim, 2013)
  • Lest We Forget What We Came Here to Do (Naim, 2015)
  • Your Queen Is a Reptile (Impulse!, 2018)
  • Black to the Future (Impulse!, 2021)

Відеокліпи[ред. | ред. код]

Рік Назва Продюсер Хореограф Джерело
2016 «In the Castle of My Skin» Motheo Moeng Jarrel Mathebula [9]
2015 «Play Mass» Jordan Copeland Valeria Tello Giusti [10][11]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2013 MOBO Awards — найкращий джазовий виконавець (переможець)[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pearce1, James. Sons of Kemet. AllMusic. Процитовано 18 травня 2021.
  2. а б Pitchfork: Sons of Kemet Breaking Up After Final Shows | Pitchfork, accessdate: May 23, 2023
  3. Ouellette, Dan (May 2014) «Sons of Kemet: 'Vibrating in Space'». DownBeat. p. 20.
  4. а б Winners 2013. Mobo.com. Процитовано 1 лютого 2014.
  5. See the 2018 Shortlis. Mercuryprize.com. Процитовано 7 грудня 2018.
  6. Adjei-Kontoh, Hubert. Review: Sons of Kemet, Black to the Future. pitchfork.com. Процитовано 9 листопада 2021.
  7. Empire, Kitty (15 травня 2021). Sons of Kemet: Black to the Future review – an eloquent dance between anger and joy. The Guardian. Процитовано 9 листопада 2021.
  8. Sons of Kemet. Instagram. Процитовано 25 липня 2022.
  9. Music Video Sons Of Kemet – In The Castle Of My Skin. Pulse.com.ng. David Mawuli. 2 жовтня 2015. Процитовано 3 лютого 2016.
  10. James Keith. Premiere: The Video For Sons Of Kemet's "Play Mass" Is A Jazz-Fueled Trip. Uk.complex.com. Процитовано 23 березня 2016.
  11. Linzy Na Narkorn. SONS OF KEMET – 'PLAY MASS' MUSIC VIDEO SHOOT WITH TENTACLE FILMS. Linzy Na Nakorn Dance Artist. Процитовано 23 березня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]