Testudo atlas

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Testudo atlas
Testudo atlas
Testudo atlas
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Черепахи (Testudines)
Підряд: Схованошиї черепахи (Cryptodira)
Родина: Суходільні черепахи (Testudinidae)
Рід: Європейські сухопутні черепахи (Testudo)
Вид: Testudo atlas
Testudo atlas
Falconer & Cautley, 1844
Синоніми
Colossochelys atlas
Geochelone atlas
Megalochelys sivalensis
Посилання
Вікісховище: Megalochelys atlas
Віківиди: Testudo atlas
EOL: 52310989
Fossilworks: 235272

Testudo atlas — вимерлий вид черепах з роду Європейські сухопутні черепахи родини Суходільні черепахи.

Опис[ред. | ред. код]

Ця черепаха вважається найбільшою суходільною черепахою. Загальна довжина панцира досягала 2,2 м, завширшки він був 1,5 м й 80 см заввишки. Вона важила близько 3—4 т, а загальна (разом із головою та хвостом) довжина її перевищувала довжину сучасних гігантських черепах й сягала близька 3 м. Голова була велика, що трималася на доволі довгій шиї. Потужний панцир тримався на слоноподібних лапах.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляла кам'янисті місцини, відкриті простори з не дуже густою травою. Живилася рослинною їжею, фруктами. У момент небезпеки втягувала голову і ноги під потужний панцир і ставали просто невразливою. Навіть такі хижаки, як шаблезубі кішки не могли їх здобути. Тільки, після того, як 900 тисяч років тому до північної Індію прийшли люди, для цієї черепахи з'явилися реальна загрозу існуванню, що зрештою призвело до повного винищення цього виду черепах.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкала здебільшого у північній Індії, на пагорбах Сивалик, Пакистані, ймовірно деякі особини були поширені на островах Сулавесі та Тимор (Індонезія).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Paul, G.S., and Leahy, G.D. (1994). Terramegathermy in the time of the titans: Restoring the metabolics of colossal dinosaurs. Paleontol. Soc. Spec. Publ. 7, 177–198