The 1975

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (травень 2022)
The 1975
логотип
фотографія
Основна інформація
Жанр альтернативний рок, інді-рок, інді-поп, павер-поп, нова хвиля
Роки з 2012
Країна  Велика Британія
Місто Вілмслоуd
Лейбл Dirty Hit, Polydor Records, Vagrant Records, Interscope Records
Склад
  • Меттью Гілі
  • Адам Ганн
  • Росс Макдональд
  • Джордж Деніел
the1975.com​(англ.)
The 1975 у Вікісховищі

The 1975 — англійська поп-рок-група, створена в 2002 році у Вілмслоу, графство Чешир[1][2]. Зараз базуються у Манчестері[3]. Гурт складається з головного вокаліста та ритм-гітариста Метью «Метті» Хілі[4], гітариста Адама Ханна, басиста Росса Макдональда та барабанщика Джорджа Деніела[5].

1975 здобув визнання за ліризм і дослідження еклектичного діапазону жанрів, таких як попрок, синті-поп, R&B, електропоп, нові хвильові форми електронної музики (герідж, тустеп-герідж і ембієнт)[6][7][8][9], і форми рок-музики (шугейзинг, постпанк і пост-рок)[10][11][12][13], а також елементи джазу, соулу і госпелу[14][15][16][17].

Історія[ред. | ред. код]

2002–2011: Заснування[ред. | ред. код]

Лідер гурту, Метті Хілі, син акторів Деніз Велч і Тіма Хілі, виріс у Ньюкаслі та Чеширі[18][19]. У 2002 році він познайомився з Россом Макдональдом, Адамом Ганном і Джорджем Деніелом у середній школі у Вілмслоу; вони грали разом[20]. Гурт утворився, коли працівник місцевої ради організував концерти для підлітків[21].

Ганн запросив учасників сформувати групу, в перші дні вони виконували кавери на панк-пісні в місцевому клубі. Спочатку Хілі був барабанщиком, але зайняв місце вокаліста після того, як попередній співак пішов, щоб створити іншу групу (це був Елліот Вільямс з інді-рок-групи Editors). Джордж Деніел був прийнятий на роботу новим барабанщиком.

Група раніше виступала під назвми Me and You Versus Them, Forever Drawing Six, Talkhouse[22], the Slowdown[23], Bigsleep[24], і Drive Like I Do[25], перш ніж зупинитися на The 1975. Хілі розповідає, що ця назва була створена через написи, знайдені на задній сторінці книги Джека Керуака «В дорозі», які були датовані 1 червня 1975 року[26].

2012–2014: Рання кар’єра та дебютний альбом[ред. | ред. код]

У серпні 2012 року у Великобританії вийшов EP Facedown з головною композицією «The City», яка також була представлена ​​в рамках шоу BBC Introducing з Хью Стівенсом на BBC Radio 1[20]. The 1975 знову привернув увагу національного радіо наприкінці 2012 року, коли ді-джей BBC Radio 1 Зейн Лоу виступив за їхній сингл «Sex» з однойменного EP, який був випущений 19 листопада[27].

The 1975 гастролювали, щоб підтримувати релізи та нарощувати ажіотаж перед випуском дебюту. Гурт підтримував Muse у другому етапі The 2nd Law World Tour на стадіоні Emirates в Лондоні 26 травня 2013 року[28]. Вони також гастролювали з The Neighbourhood у Сполучених Штатах у червні 2013 року[29] і підтримували The Rolling Stones у Гайд-парку 13 липня[30]. У серпні гурт виступав на сцені Festival Republic на 2013 Reading and Leeds Festivals[31].

У статті Елліот Мітчелл з When the Gramophone Rings написав, що випуск низки EP перед дебютним альбомом був «ходом, який він вважав необхідним для надання контексту широкому звучанню гурту, а не просто створення лише синглів». Хілі сказав: «Ми б не змогли випустити альбом, не випустивши перший EP, оскільки хотіли переконатися, що зможемо правильно висловити себе, перш ніж кинути цей довгий, амбітний дебютний альбом на людей»[31].

Однойменний дебют, The 1975, випущений 2 вересня 2013 року, співпродюсером його виступив Майк Кроссі, відомий роботою з Arctic Monkeys and Foals[27]. Концерти були розпродані ще до дебюту повноформатного альбому, як Хілі згадував в інтерв'ю Ларрі Хіту з The AU Review[32]. Головним синглом був перероблений "Sex" випущений 26 серпня 2013 року. Прем'єра пісні відбулася в шоу Зейна Лоу на BBC Radio 1 8 липня 2013 року[33], а прем'єра музичного відео на YouTube відбулася 26 липня. Альбом дебютував на першому місці в британському чарті альбомів.

The 1975 гастролював у Великобританії у вересні 2013 року, виступав у Кінгстоні-апон-Халл як хедлайнер на Freedom Festival. У жовтні гурт здійснив північноамериканський тур, у листопаді – європейський, а в січні 2014 року гурт виступив у Новій Зеландії та Австралії. У вересні 2013 року гурт відіграв три аншлагові концерти в лондонському Shepherd's Bush Empire. У квітні 2014 року група вперше виступила на великому американському фестивалі Коачелла[34]. Того ж місяця група виступала в Royal Albert Hall[35].

2015–2017: I Like It When You Sleep, for You Are So Beautiful yet So Unaware of It[ред. | ред. код]

1 червня 2015 року соціальні акаунти гурту були закриті, що викликало чутки[36]. Комікс опублікований у Twitter Хілі напередодні, пізніше опублікований також в обліковому записі їхнього менеджера (Джеймі Оборна), викликав припущення про розпад гурту[37]. Наступного дня облікові записи були відновлені, але зображення на обкладинці та фотографії профілю були білими та світло-рожевими, а не звичайними чорно-білими, що свідчило про рекламний хід[38].

8 жовтня група оголосила про другий альбом I Like It When You Sleep, for You Are So Beautiful yet So Unaware of It[39][40]. Вони презентували головний сингл «Love Me», одночасно плануючи тур підтримки по Європі, Північній Америці та Азії[41]. 10 грудня представили другий сингл «UGH!» на Beats 1[42]. Третій сингл альбому, "The Sound", дебютував на BBC Radio 1 14 січня 2016 року[43]. Гурт року випустив четвертий сингл «Somebody Else» 15 лютого на Beats 1 перед релізом альбому.[44] Прем'єра "A Change of Heart" відбулася на радіо 1 22 лютого, за чотири дні до виходу альбому.

NME, який раніше дуже критично ставився до гурту, похвалив альбом за його масштаби та амбіції. Пізніше вони назвали його своїм альбомом року 2016[45]. У більш змішаній рецензії Rolling Stone розкритикував такі треки, як "Lostmyhead" і "Please Be Naked" за те, що вони "нудно-плавні", але похвалив пісні "Somebody Else", "Loving Someone" і "Love Me"[46].

Альбом випущений 26 лютого та очолив UK Albums Chart і US Billboard 200[47]. Гурт випустив безкоштовне завантаження «How to Draw» у Twitter та через Target Exclusive. Він увійшов у шорт-лист Mercury Music Prize 2016[48] і був номінований на Альбом року на Brit Awards 2017[49].

2017–2019: A Brief Inquiry into Online Relationships[ред. | ред. код]

13 листопада 2016 року учасник Джордж Деніел натякнув на третій альбом гурту, опублікувавши у своєму Instagram-акаунті відео з підписом «2018», що містить фрагменти аудіо разом із Хілі, який грає на клавішних.

У березні 2017 року гурт підтвердив, що дві пісні для нового альбому вже написані. У червні Хілі підтвердив, що Drive Like I Do, одна з попередніх інкарнацій The 1975, випустить дебютний альбом як сайд-проект «через кілька років»[50][51].

У листопаді Хілі анонсував випуск EP у 2017 році[52]. Крім того, що було підтверджено, EP було відкладено на 2018 рік, а менеджер Джеймі Оборн заявив, що замість цього буде випущено «щось»; це був дебютний концертний альбом гурту DH00278[53]. Він також підтвердив, що жодні сингли з Music for Cars не будуть випущені у 2017 році, а група підтвердила, що щось буде випущено 1 червня 2018 року[54].

У березні 2018 року група видалила багато медіаповідомлень у своїх акаунтах, починаючи з липня 2017 року, під час їхнього останнього шоу на Latitude Festival для I Like It When You Sleep, for You Are So Beautiful yet So Unaware of It[55]. 22 квітня 2018 року, у відповідь на коментар фанів у Twitter, Оборн заявив, що кампанія їхнього другого альбому триватиме «ще кілька днів»[56].

На початку травня 2018 року гурт оновив вебсайт, щоб показати таймер з відліком до 1 червня, і знову став активним в соціальних мережах[57]. 31 травня 2018 року група випустила сингл «Give Yourself a Try», після прем'єри як «Hottest Record in the World» Енні Мак на BBC Radio 1 того ж дня[58].

Альбом отримав майже загальне визнання критиків[22][59][60][61]. За даними агрегатора оглядів Metacritic, альбом отримав зважену оцінку 83 на основі 29 рецензій, що вказує на «всесвітнє визнання»[62].

Гурт був хедлайнером Big Weekend Radio 1 у Стюарт-парку, Міддлсбро 26 травня 2019 року[63], а також фестивалю в Редінгу та Лідсі в серпні 2019 року[64].

Альбом увійшов у шорт-лист Mercury Music Prize 2019[65] і отримав нагороду за британський альбом року на Brit Awards 2019[66].

2019–2021: Notes on a Conditional Form[ред. | ред. код]

24 липня 2019 року була випущена вступна пісня "Notes on a Conditional Form" під назвою The 1975, за участю активістки з клімату Грети Тунберг, прибутки від пісні спрямували на Extinction Rebellion[67]. Головний сингл під назвою «People» вийшов 22 серпня 2019 року. Другий сингл під назвою «Frail State of Mind» випущений 24 жовтня. Відео на пісню було опубліковано 30 листопада 2019 року. Наступний сингл «Me & You Together Song» вийшов 16 січня 2020 року.

15 лютого група здійснила тур по Великобританії, який тривав до 3 березня 2020 року. 17 лютого 2020 року гурт заснував вебсайт «цифрової детоксикації» під назвою MindShowerAI, який містив зворотний відлік до наступного синглу, а також кілька дивних повідомлень, як-от «Я займаюся своїм розумом і своїм життям!» і «Я відчуваю комфорт і повагу»[68]. Четвертий сингл «The Birthday Party» випущений 19 лютого 2020 року в кінці зворотного відліку вебсайту. 3 квітня гурт випустив «Jesus Christ 2005 God Bless America ", з вокалом Фібі Бріджерс, за яким послідувала "If You're Too Shy (Let Me Know)" з вокалом FKA Twigs, 23 квітня 2020 року[69][70].

Четвертий альбом гурту Notes on a Conditional Form випущений 22 травня 2020 року[71]. Він став четвертим поспіль альбомом гурту, який посів номер один у британському чарті альбомів, а також номер один в Австралії та четвертий у Сполучених Штатах[72].

2021–дотепер: Drive Like I Do, No Rome[ред. | ред. код]

На початку 2021 року багато концертів гурту 2020 року, які були відкладені через пандемію COVID-19, були остаточно скасовані. За цей час соліст Метті Хілі анонсував майбутню роботу під назвою Drive Like I Do і сказав що група працює над п'ятим студійним альбомом, хоча не було жодних вказівок на те, коли будуть завершені написання, запис, зведення тощо[73].

У лютому 2021 року музикант No Rome оголосив, що працює над треком The 1975 разом із Charli XCX[74][75][76]. У березні 2021 року був випущений EP Beabadoobee's Our Extended Play, який Хілі та Деніел продюсували та написали у співавторстві[77][78].

У жовтні 2021 року Хілі виступав на відкритті для Фібі Брідджерс у Грецькому театрі в Лос-Анджелесі під час її Reunion Tour. Він виконав дві нові пісні, одну під назвою New York[79].

14 лютого 2022 року гурт дезактивував свої основні акаунти в соціальних мережах, натякаючи на новий матеріал[80].

У липні 2022 року випущено пісню Part of the Band, у якій індіпоп поєднано з фолковими шотландськими мотивами[81].

Учасники групи[ред. | ред. код]

  • Метті Хілі — вокал, гітара, клавішні
  • Адам Ханн — гітара, клавішні, бек-вокал
  • Росс Макдональд — бас-гітара, клавішні, бек-вокал
  • Джордж Деніел — ударні, перкусія, клавішні, бек-вокал

Сесійні та гастрольні музиканти[ред. | ред. код]

  • Джон Во – саксофон, клавішні (2013 – дотепер)
  • Джеймі Сквайр — клавішні, ритм-гітара, бек-вокал (2015 — дотепер)
  • Тейтлін Джей — бек-вокал, танці (2018 – 2020)
  • Кейлі Джей — бек-вокал, танці (2018 – 2020)
  • Поллі Мані - бек-вокал, гітара ( 2022 - дотепер)

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • The 1975 (2013)
  • I Like It When You Sleep, for You Are So Beautiful yet So Unaware of It (2016)
  • A Brief Inquiry into Online Relationships (2018)
  • Notes on a Conditional Form (2020)
  • Being Funny in a Foreign Language (2022)

Живі альбоми[ред. | ред. код]

  • DH00278  (2018)
  • Live with the BBC Philharmonic Orchestra (2023)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Speaking With Your New Favorite Band -- The 1975. HuffPost (англ.). 16 вересня 2013. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  2. ↑ Matt Healy of the 1975 says 'my biggest fear is becoming Sting'. The Independent (англ.). 12 лютого 2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  3. ↑ Interview w/ The 1975. blahblahblahscience (амер.). 16 жовтня 2012. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 18 квітня 2022.
  4. ↑ The 1975's Matty Healy opens up on a song he wrote about his mother's post-natal depression. NME (брит.). 4 грудня 2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  5. ↑ New Band Up North. the Guardian (англ.). 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  6. ↑ Mamo, Heran; Mamo, Heran (24 жовтня 2019). The 1975 Expose Their ‘Frail State of Mind’ in Antsy New Single. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  7. ↑ The Foo Fighters, Twenty One Pilots and other stars announced for Sziget 2019. welovebudapest.com (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  8. ↑ Nast, Condé. The 1975: Notes on a Conditional Form. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  9. ↑ Nast, Condé (20 травня 2020). The 1975 Has More to Say. The New Yorker (амер.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  10. ↑ The 1975 Goes Post-Punk in Chaotic Music Video for ‘People’ | LBBOnline. www.lbbonline.com (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  11. ↑ Nast, Condé. The 1975: “Give Yourself a Try”. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  12. ↑ The 1975's Mad 'I Like It When You Sleep, For You Are So Beautiful Yet So Unaware Of It' – A Track-By-Track Dissection. NME (брит.). 10 лютого 2016. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  13. ↑ The 1975’s Matty Healy on 9 Things That Inspired New Album Notes on a Conditional Form. Pitchfork (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  14. ↑ Zoladz, Lindsay (29 листопада 2018). The 1975 Have Made the Perfect Album for This Moment. The Ringer (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  15. ↑ The 1975 Revive Their Jazz Sound & Discuss Inevitable Feelings in "Sincerity Is Scary". Atwood Magazine (амер.). 9 жовтня 2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  16. ↑ Nast, Condé. The 1975: I like it when you sleep, for you are so beautiful yet so unaware of it. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  17. ↑ McCormick, Neil (30 листопада 2018). The 1975, A Brief Inquiry into Online Relationships, review: who needs a singer when you have Siri?. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  18. ↑ The 1975: Bound To Win, Bound To Be True. Clash Magazine (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  19. ↑ Q&A: Matthew Healy. belfasttelegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  20. ↑ а б The 1975 - Interview | News. GoldenPlec (англ.). 11 грудня 2012. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  21. ↑ The 1975: 'Manchester doesn't need more music heroes'. www.gigwise.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  22. ↑ а б Nast, Condé. Facedown EP. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  23. ↑ Introducing: The 1975 | Akira Records. web.archive.org. 18 січня 2014. Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 18 квітня 2022.
  24. ↑ Ghosts – B I G S L E E P | Can You Hear This. web.archive.org. 27 вересня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 18 квітня 2022.
  25. ↑ What even is going on with The 1975?. Alternative Press Magazine (англ.). 1 червня 2015. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  26. ↑ THE 1975 INTERVIEW: “WE ARE CREATING ALTERNATIVE POPULAR MUSIC” | F A M E M A G A Z I N E.co.uk. web.archive.org. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2022.
  27. ↑ а б Stickler, Jon. The 1975 Announce Lengthy UK Tour For Early 2013 - Stereoboard. Stereoboard.com (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  28. ↑ The 1975 join Bastille to support Muse at May London gig. www.gigwise.com. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  29. ↑ The 1975 Will Hit the Road for U.S. Tour With the Neighbourhood in Ju…. archive.ph. 30 серпня 2013. Архів оригіналу за 30 серпня 2013. Процитовано 18 квітня 2022.
  30. ↑ Introducing The 1975, support act to the Rolling Stones. www.telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  31. ↑ а б 2013 08 30 Feature The Rise Rise Of The 1975 | When the Gramophone Rings. whenthegramophonerings.com. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  32. ↑ The 1975: Matty Healy and George Daniel Interview on Touring, Bastille and Australia! (Part One) (укр.), архів оригіналу за 18 квітня 2022, процитовано 18 квітня 2022
  33. ↑ Corner, Lewis (9 липня 2013). 1975 confirm new single 'Sex' - listen. Digital Spy (брит.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  34. ↑ The 1975’s Pretty Boy Sound. Stereogum (англ.). 14 квітня 2014. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  35. ↑ Albert Sessions: The 1975. web.archive.org. 14 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 18 квітня 2022.
  36. ↑ The 1975 Have Deleted All Their Social-Media Accounts. Time (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  37. ↑ https://twitter.com/jamieoborne/status/605088701778145280. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  38. ↑ The 1975: their 'disappearance' was a stunt, yes – but it was brilliant. the Guardian (англ.). 2 червня 2015. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  39. ↑ “Absolute Wombamonium”: The Wombats' sold-out Alexandra Palace show in review. NME (брит.). 28 березня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  40. ↑ The 1975 Announce Lengthily Titled New Album With Funky Single, 'Love Me'. SPIN (амер.). 8 жовтня 2015. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  41. ↑ The 1975 return with massive new 'Love Me' single. DIY (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  42. ↑ The 1975 debut new track ‘UGH!’. DIY (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  43. ↑ The 1975 Harness Pop's Inner Core for 'The Sound'. SPIN (амер.). 14 січня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  44. ↑ https://twitter.com/the1975/status/697467888857436160. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 18 квітня 2022.
  45. ↑ NME's Albums Of The Year 2016. NME (брит.). 27 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 18 квітня 2022.
  46. ↑ Dolan, Jon; Dolan, Jon (24 лютого 2016). The 1975 'I Like It When You Sleep' Album Review. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  47. ↑ Caulfield, Keith; Caulfield, Keith (6 березня 2016). The 1975 Earns First No. 1 Album on Billboard 200 Chart. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  48. ↑ Mercury Prize 2016: David Bowie gets posthumous nomination. BBC News (брит.). 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  49. ↑ BRIT Awards 2017: The full list of winners and nominees. www.officialcharts.com (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  50. ↑ The 1975 Announce New Album Music for Cars. SPIN (амер.). 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  51. ↑ Matty Healy confirms debut album from The 1975 side-project Drive Like I Do. NME (брит.). 7 червня 2017. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  52. ↑ Desk, Dork News (6 листопада 2017). It looks like The 1975 might be about to drop a new EP | Dork. readdork.com (амер.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  53. ↑ The 1975 release surprise live album DH00278. The Line of Best Fit (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  54. ↑ The 1975 are releasing 'something' before the year is out. NME (брит.). 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  55. ↑ Are The 1975 getting poised to return any day now?. NME (брит.). 21 березня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  56. ↑ https://twitter.com/jamieoborne/status/987960524670423040. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  57. ↑ Cummings-Grady, Mackenzie; Cummings-Grady, Mackenzie (2 травня 2018). The 1975 Is Counting Down to Something on Their Website. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  58. ↑ The 1975 - "Give Yourself A Try". Stereogum (англ.). 31 травня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  59. ↑ The 10 Best Albums of 2018. Time (англ.). Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  60. ↑ Duncan, Conrad. A Brief Inquiry Into Online Relationships. www.undertheradarmag.com (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  61. ↑ The 1975 Try Everything on ‘A Brief Inquiry Into Online Relationships’, PopMatters. PopMatters (амер.). 14 січня 2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  62. ↑ A Brief Inquiry into Online Relationships by The 1975 (англ.), архів оригіналу за 18 квітня 2022, процитовано 18 квітня 2022
  63. ↑ Radio 1's Big Weekend 2019. BBC Music Events (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  64. ↑ Knight, Lewis (21 серпня 2019). Reading Festival 2019 line-up, dates, times, and all you need to know. mirror (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  65. ↑ The Hyundai Mercury Prize 2019: from The 1975 to Little Simz, let's have a look at the nominees' chances, shall we?. NME (брит.). 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  66. ↑ BRITs 2019 Winners. BRIT Awards (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  67. ↑ 'Time to rebel': Greta Thunberg adds voice to new song by the 1975. the Guardian (англ.). 24 липня 2019. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  68. ↑ The 1975 appear to have launched a "digital detox" website called Mindshower. NME (брит.). 17 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  69. ↑ Spanos, Brittany; Spanos, Brittany (3 квітня 2020). The 1975 Recruit Phoebe Bridgers for Tender New Song 'Jesus Christ 2005 God Bless America'. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  70. ↑ Spanos, Brittany; Spanos, Brittany (28 квітня 2020). Song You Need to Know: The 1975, 'If You're Too Shy (Let Me Know)'. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  71. ↑ Hunter-Tilney, Ludovic (22 травня 2020). The 1975 achieve a delicate balancing act on Notes on a Conditional Form. Financial Times. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.
  72. ↑ The 1975 win battle with KSI to claim fourth chart-topping album. Music-News.com (амер.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  73. ↑ The 1975 cancel entire 2021 tour – but confirm work on new album. NME (англ.). 12 січня 2021. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  74. ↑ Graves, Shahlin (8 лютого 2021). No Rome teases new collab with Charli XCX and The 1975. Coup De Main Magazine (англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  75. ↑ No Rome, Charli XCX, and The 1975 make "supergroup" debut with 'Spinning' – listen. No Rome, Charli XCX, and The 1975 make "supergroup" debut with 'Spinning' – listen | Bandwagon | Music media championing and spotlighting music in Asia. (англ.). 2 березня 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  76. ↑ No Rome teases Charli XCX and The 1975 collab. DIY (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
  77. ↑ Nast, Condé (24 березня 2021). beabadoobee Announces 1975-Produced EP, Shares New Song “Last Day on Earth”. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  78. ↑ Ackroyd, Stephen (20 березня 2021). Beabadoobee is dropping a brand new track made with The 1975's Matty Healy and George Daniel next week | Dork. readdork.com (амер.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  79. ↑ Matty Healy // Acoustic Set (w/ Appearance by Phoebe Bridgers) // 10.22.2021 (укр.), архів оригіналу за 18 квітня 2022, процитовано 18 квітня 2022
  80. ↑ The 1975 hint at new music by deleting social media accounts. NME (брит.). 14 лютого 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  81. ↑ Нова світова музика, яку варто послухати. Липень 2022. СЛУХ — медіа про музику та все, що навколо неї. 3 серпня 2022. Процитовано 22 серпня 2022.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_1975&oldid=42131731