The Crepes of Wrath
| Серія «Сімпсонів» | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| «Млинці гніву» | |||||
| англ. The Crepes of Wrath | |||||
 Барт повернувся з Франції | |||||
| Сезон № | 1 | ||||
| Серія № | 11 | ||||
| Перший показ | 15 квітня 1990 | ||||
| Сценарій | Sam Simond, George Meyerd, John Swartzwelderd і Jon Vittid | ||||
| Режисер(и) | Milton Grayd і Wes Archerd | ||||
| Код виробника | 7G13 | ||||
| Особливості серії | |||||
| Напис на дошці | «Жуйка з часником це не смішно» (англ. «Garlic gum is not funny») | ||||
| Сцена на дивані | Сімпсони сідають на диван, Гомер зісковзує на підлогу і кричить "Д'оу!" | ||||
| Хронологія | |||||
| |||||
| Сезон 1 | |||||
| Список серій | |||||
«The Crepes of Wrath» (укр. Млинці гніву) — одинадцята серія першого сезону мультсеріалу «Сімпсони», прем'єра якої відбулась 15 квітня 1990 року на телеканалі FOX у США. Сценарій написали Джордж Мейєр, Сем Саймон, Джон Шварцвелдер і Джон Вітті, режисери — Вес Арчер і Мілтон Грей.[1]
Сюжет[ред. | ред. код]
Після того, як Гомер спотикається через скейтборд Барта і падає зі сходів, він травмує спину. У покарання Мардж змушує Барта прибрати свою кімнату, де він виявляє стару вишневу бомбу. Наступного дня в школі він змиває її в унітаз в туалеті для хлопчиків, поки мати директора Скіннера, Агнес, користується сусіднім туалетом для дівчат. В результаті вибуху її зриває з сидіння унітазу, що викликає лють директора Скіннера.
Скіннер пропонує Гомеру та Мардж «депортувати» Барта, зарахувавши його до шкільної програми обміну іноземними учнями. Коли Барт бачить фотографію чудового французького замку, він погоджується піти туди, на велику радість Гомера і Скіннера. Сімпсони приймають студента з Албанії на ім’я Аділь Ходжа.
Коли Барт прибуває в Шато Мезон, він знаходить напівзруйнований фермерський будинок у занедбаному винограднику. Його господарями є два безсовісних винороби, Сезар і його племінник Уголін, які ставляться до нього як до раба. Барт голодує, його змушують носити відра з водою, збирати й товкти виноград, спати на підлозі та коштувати вино, розбавлене антифризом.
Аділь приїжджає в Спрінгфілд і вражає Мардж і Гомера своїми ввічливими манерами і допомогою по господарству. Вони не знають, що насправді Аділь - албанський шпигун, надісланий для отримання креслень реактора Спрінгфілдської атомної електростанції. Гомер нічого не підозрюючи веде його на екскурсію на станцію, поки Аділь робить багато фотографій, які передає до Албанії за допомогою факсу, захованого в будиночку Барта на дереві.
Коли викрадачі відправляють Барта в місто, щоб купити футляр з антифризом, він просить допомоги у жандарма, але той не говорить англійською ні слова. Барт йде геть, докоряючи себе за нездатність освоїти мову, коли раптом починає говорити французькою. Розуміючи, що тепер він вільно володіє мовою, він розповідає жандарму про жорстокість, яку він зазнав від рук виноробів, і про їхні спроби продати фальсифіковане вино (при цьому жандарм ставиться до цього злочину гірше, ніж до фактичної експлуатації Барта). Чоловіків швидко заарештовують, а Барта називають героєм за викриття схеми продажу фальсифікованого вина.
У Спрінгфілді ФБР затримує Аділа на шпигунстві та депортує до Албанії в обмін на повернення захопленого там американського шпигуна. Барт повертається додому з подарунками для своєї родини. Гомер з труднощами відкриває пляшку вина, але йому приємно чути, як Барт говорить французькою, не знаючи, що Барт назвав його скоморохом.
Виробництво[ред. | ред. код]
«The Crepes of Wrath» це перший епізод Сімпсонів, автором якого є Джордж Мейєр[2], він написав його разом із Семом Саймоном, Джоном Шварцвелдером та Джоном Вітті. Епізод був натхненний французьким фільмом «Манона весни[en]».[2] Сценаристи, обираючи країну, з якої має приїхати учень по обміну, зупинилися на Албанії. Вони не бачили багато згадок про Албанію на американському телебаченні і вирішили зробити цей епізод даниною поваги акторові Джону Белуші, який має албанське коріння.[2] Сценаристи мало знали про країну і не могли придумати імені для хлопчика, тому дали йому прізвище Ходжа на честь колишнього лідера Албанії Енвера Ходжи.[2] Вони використали справжню албанську в сцені, де Аділь прощається зі своєю сім’єю, і намагалися отримати справжню мову прямо за ініціативою Сема Саймона.[2] Вони також використовували справжню французьку в сценах Барта у Франції.[3] Письменники дослідили певний аеропорт у Франції для знімків Барта в аеропорту Парижа.[3] Мати директора Скіннер, Агнес Скіннер, вперше з’явилася в «Сімпсонах» у цьому епізоді[1], хоча її голос і характер трохи відрізнялися від того, до чого глядачі звикли в пізніших епізодах шоу.[3]
Культурні посилання[ред. | ред. код]
- Назва епізоду є посиланням на роман Джона Стейнбека «Грона гніву» (англ. The Grapes of Wrath).
- Сезар і Уголін названі на честь селян із французького фільму «Жан де Флоретт».[1]
- Дорогою в Шато Мезон Барт і Уголін проїжджають повз місця, зображені на кількох відомих картинах: «Пшеничне поле з круками» Вінсента ван Гога, «Водяні лілії» Клода Моне, «Сніданок на траві» Едуара Мане та «Сон Ядвіги» Анрі Руссо.
- Подарунок Барта для Меґґі – це посилання на короткометражний французький фільм «Червоний шар[en]».[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г The Crepes of Wrath. BBC.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2014.
- ↑ а б в г д Meyer, George (2001). Commentary for the episode "The Crepes of Wrath". The Simpsons: The Complete First Season (DVD). 20th Century Fox.
- ↑ а б в Archer, Wes (2001). Commentary for the episode "The Crepes of Wrath". The Simpsons: The Complete First Season (DVD). 20th Century Fox.
Джерела[ред. | ред. код]
- Groening, Matt (1997). Richmond, Ray; Coffman, Antonia (ред.). The Simpsons: A Complete Guide to Our Favorite Family]] (вид. 1st). New York: HarperPerennial. ISBN 978-0-06-095252-5. LCCN 98141857. OCLC 37796735. OL 433519M.
- Turner, Chris (2004). Planet Simpson: How a Cartoon Masterpiece Documented an Era and Defined a Generation. Foreword by Douglas Coupland. (вид. 1st). Toronto: Random House Canada. ISBN 978-0-679-31318-2. OCLC 55682258.
Посилання[ред. | ред. код]
- «The Crepes of Wrath» [Архівовано 2019-03-06 у Wayback Machine.] в Архіві Сімпсонів