This Is the Police

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
This Is the Police
Розробник Weappy Studio
Видавець Nordic Games, EuroVideo Medien
Дистриб'ютор Steam, Good Old Games[1], PlayStation Store[2], Humble Store[d][3], Xbox Games Stored[4], Nintendo eShop, Microsoft Store, PlayStation Now[5], Epic Games Store і Google Play
Жанр(и) пригодницька, стратегія
Платформа Microsoft Windows
OS X
Linux
PlayStation 4
Xbox One
Nintendo Switch
Ліцензія пропрієтарна ліцензія[d]
Дата випуску
  • Microsoft Windows, OS X, Linux
  • Серпень 2, 2016
  • PlayStation 4, Xbox One
  • Березень 22, 2017
  • Nintendo Switch
  • Жовтень 24, 2017
  • Android, IOS
  • Грудень 12, 2018
Режим гри однокористувацька гра[6]
Мова російська, англійська, німецька, французька, португальська, іспанська, китайська мова[7] і японська
Технічні деталі
Рушій Unity 5[d]
Носій цифрова дистрибуція і цифрове завантаження[d]
Наступна гра This Is the Police 2
Офіційний сайт​(англ.)
CMNS: This Is the Police у Вікісховищі

This Is the Police (укр. Це Поліція) — відеогра у жанрі пригодницької стратегії, розроблена білоруською студією Weappy Studio і видана Nordic Games 2 жовтня 2016 року для платформ Windows, MacOS й Linux. У 2017 році була випущена версія гри для PlayStation 4, Xbox One та Nintendo Switch; в 2018 для мобільних пристроїв.

Дія відбувається у вигаданому містечку Фрібург у 1985 році. Гравець приймає на себе роль шефа поліції, Джека Бойда, який готується піти у відставку під тиском корумпованого мера. Персонаж повинен керувати поліцейським відділком і за 180 ігрових днів заробити 500 тисяч доларів аби забезпечити собі пенсію.

Гра отримала змішані відгуки: критики похвалили сюжет і гарний дизайн, але їм не сподобалася одноманітність геймплею; вони відзначили, що гра може набриднути, якщо провести за нею досить багато часу.[8]

У 2018 році вийшов сиквел This Is the Police 2.

Геймплей

[ред. | ред. код]
Ізометрична карта Фрібурга, де розвиваються події

Протагоніст, начальник поліції, керує штатом поліцейського відділку із полісменами і детективами, котрі працюють у дві зміни. Він посилає їх на виклики і розслідування злочинів на ізометричної мапі Фрібурга. Кожен робочий день гравця починається відбору найменш втомлених копів, яких пізніше посилає на виклики, що процедурно генеруються на мапі міста.

Гравець не бачить того, що відбувається на місці злочину, але замість цього гра показує текстовий опис події.[9] Сюжет в грі подається через озвучені коміксні вставки між ігровими днями. Співробітники мають ряд якостей, таких як їх досвід, звання, рівень втоми, а також деякі працівники можуть мати особисті якості на кшталт ліні і схильності до алкоголю.[10]

Крім простих викликів, в грі є розслідування, на які посилаються не поліцейські, а детективи, і вони протягом деякого часу працюють і здобувають кадри злочину. Завдання гравця — прочитати показання свідків, вникнути в суть справи і розставити отримані раніше кадри в правильній послідовності.

Стратегічна частина гри полягає у розрахунку оптимального використання свого загону. Якщо відправити на один виклик всіх своїх поліцейських, то з'явиться ризик, що на наступні виклики послати не буде кого.[11] Результат деяких викликів безпосередньо залежить від дій гравця, оскільки є завдання, на яких у гравця є можливість вибрати варіанти дій після прибуття на виклик. Наприклад, якщо надійшов виклик про підозрілу сумку, то по прибуттю на місце події гравцеві надають вибір: вистрілити в сумку або дочекатися загону саперів. Якщо гравець зробить неправильний вибір, то можуть загинути співробітники поліції або цивільні особи.[12]

Гравець кілька разів робить вибір під час сюжетних сцен, наприклад, дає відповіді на запитання кореспондентів під час пресконференції або відповідає під час допиту в мерії, або ж визначає, з якою злочинним угрупованням буде йти співпрацю. Від вибору гравця залежить те, назвуть гравця винним в неправомірних діях чи ні. Якщо зробити неправильний вибір, то гравець ризикує отримати скорочення бюджету і штату від мерії або навіть тюремний термін.[12]

Сюжет

[ред. | ред. код]

Гравець діє від імені персонажа Джека Бойда, 60-річного начальника поліції невеликого містечка Фрібург. Головний герой дізнається, що до його звільнення залишилося рівно 180 днів. Його мета — заробити 500 тисяч доларів на гідну пенсію.[9] Бойд — самотній, його дружина пішла до іншого,[13] забрала дітей і не повідомила про їх місцезнаходження. У зв'язку з цим Джек найняв детектива для пошуку сім'ї. Пізніше йому дзвонить молода дівчина Лана — новий прокурор міста, — і в подальшому вона намагається завести стосунки із Бойдом.[14]

Основний антагоніст Джека — мер Фрібурга на прізвище Роджерс, який усіляко тисне на героя. Мерія регулярно вимагає відправити офіцерів зі зміни для своїх цілей. Наприклад для охорони сестри племінниці мера тощо.[15] У міру проходження гри в місті починається війна двох гангстерських угруповань — Варга і Сенді. Джеку доводиться вибрати, з котрим із угруповань він буде співпрацювати. Виконуючи завдання від мафії, як от ігноруючи виклики, Бойд отримує гроші.[12]

Розробка

[ред. | ред. код]

Сторінка Kickstarter для збору коштів на гру була створена в січні 2015 року. Початкова мета — 25 000 доларів США була перевершена,[16] а загалом було зібрано 35 508 доларів США.[17] Головного героя гри, Джека Бойда озвучив актор Джон Сент-Джон, відомий за озвучку персонажа більш ніж 10 відеоігор Дюка Нюкема. Вихід гри був запланований на 28 липня 2016 року, але змістився на п'ять днів через помилку видавця.[17]

30 грудня 2016 року видавець THQ Nordic придбав права на інтелектуальну власність This Is the Police.[18]

Випуск гри відбувся 2 серпня 2016 року для персональних комп'ютерів на Windows, MacOS і Linux. Пізніше This Is the Police стала доступна для PlayStation 4 і Xbox One. This Is the Police була видана для Nintendo Switch 24 жовтня 2017 року, а в роздрібний продаж гра надійшла доступна 5 грудня того ж року.[19]

Сиквел

[ред. | ред. код]

Основна стаття: This Is the Police 2

У 2018 році Weappy Studio і видавець THQ Nordic анонсували вихід сиквела під назвою This Is the Police 2.[20] Його вихід був намічений на 2 серпня 2018 року в честь другої річниці виходу першої частини серії, але видавець вирішив випустити гру 31 липня.[21] У сиквелі гравець бере участь в тактичних бойових діях в ході розслідувань справ, а Джек Бойд став новим шерифом містечка Шарпвуд.

Оцінки

[ред. | ред. код]

Гра отримала змішані відгуки. На сайті-агрегаторі Metacritic This Is the Police була оцінена в 66 балів зі 100 на основі 35 рецензій різних видань.[30]

Алекс Гільядов з GameSpot похвалив гру за її дизайн і захоплюючий сюжет, який підносить гравцеві важкі рішення, але критику не сподобалося те, що детективи часто бувають марними, і також те, що злочини з часом починають повторюватися.[31] Кейт Грей з PC Gamer похвалила гру, але помітила, що гра, якщо грати досить довго, може набриднути.[32] Брент Аблс з Kill Screen сказав, що «до 100-му ігрового дня він почав втрачати з поля зору мету гри».[33]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Good Old Games — 2008.
  2. ↑ PlayStation Store
  3. ↑ Humble Store
  4. ↑ Xbox Games Store — 2005.
  5. ↑ All PS Now games A-Z: Browse the full list of games available to play with your PS Now membership
  6. ↑ https://www.ali213.net/news/html/2019-1/402397_4.html
  7. ↑ https://mp.weixin.qq.com/s/0GK36_A7VUQRc0ps-HHhTg
  8. ↑ This is the Police. Análisis para PC. IGN España (es-es) . 27 липня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2020.
  9. ↑ а б This is the Police Review. GameSpot (амер.). Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2020.
  10. ↑ This is the Police Review. Twinfinite (амер.). 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 27 квітня 2020.
  11. ↑ This Is The Police review: A disappointingly shallow depiction of US law enforcement. International Business Times UK (англ.). 26 липня 2016. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2020.
  12. ↑ а б в Cork, Jeff. This Is The Police Review – Put Down The Mouse And Step Away From This Game. Game Informer (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2020.
  13. ↑ Ables, Brent (28 липня 2016). This Is The Police won’t accept blame. Kill Screen (амер.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  14. ↑ Облысеть и впасть в депрессию. Обзор This is the Police. www.igromania.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 27 квітня 2020.
  15. ↑ This Is the Police — побудь в шкуре продажного американского копа. Life.ru (рос.). Процитовано 27 квітня 2020.
  16. ↑ Chalk, Andy (29 січня 2015). This Is the Police is a stylish, risky crooked-cop sim. PC Gamer (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  17. ↑ а б Kickstarter-Backed This Is the Police Receives a New Story Trailer. Hardcore Gamer (амер.). 12 квітня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2020.
  18. ↑ Диденко, Глеб (30 грудня 2016). THQ Nordic купила права на белорусскую игру This is the Police — Индустрия игр на DTF. DTF. Процитовано 27 квітня 2020.
  19. ↑ Life, Nintendo (11 жовтня 2017). This is the Police Gets Switch Retail and eShop Release Dates. Nintendo Life (брит.). Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.
  20. ↑ This Is the Police 2: в городе новый шериф!. www.igromania.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 27 квітня 2020.
  21. ↑ Chalk, Andy (31 липня 2018). This Is the Police 2 goes live three days early, for a weird reason. PC Gamer (амер.). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 27 квітня 2020.
  22. ↑ Cooke, Caitlin (27 липня 2016). Review: This is the Police. Destructoid. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  23. ↑ Cork, Jeff (2 серпня 2016). This Is The Police – Put Down The Mouse And Step Away From This Game. Game Informer. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  24. ↑ Gilyadov, Alex (2 серпня 2016). This is the Police Review. GameSpot. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  25. ↑ Garcia, Juan (27 липня 2016). This is the Police Análisis. IGN (Spanish) . Ziff Davis. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  26. ↑ This is the Police for Switch Reviews. Metacritic. Paramount Streaming. Процитовано 22 листопада 2018.
  27. ↑ This Is the Police for PC Reviews. Metacritic. Paramount Streaming. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  28. ↑ This Is the Police for PlayStation 4 Reviews. Metacritic. Paramount Streaming. Процитовано 22 листопада 2018.
  29. ↑ This Is the Police for Xbox One Reviews. Metacritic. Paramount Streaming. Процитовано 22 листопада 2018.
  30. ↑ This Is the Police. Metacritic (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 28 квітня 2020.
  31. ↑ This is the Police Review. GameSpot (амер.). Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 28 квітня 2020.
  32. ↑ Gray, Kate (11 серпня 2016). This Is The Police review. PC Gamer (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  33. ↑ Ables, Brent (28 липня 2016). This Is The Police won’t accept blame. Kill Screen (амер.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Офіційний вебсайт [Архівовано 29 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=This_Is_the_Police&oldid=41068132