Varanus beccarii
| Varanus beccarii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Родина: | Варанові (Varanidae) |
| Рід: | Варан (Varanus) |
| Вид: | V. beccarii
|
| Біноміальна назва | |
| Varanus beccarii (Doria, 1874)
| |
Varanus beccarii (чорний деревний варан) — вид плазунів з родини варанових. Вид названо на честь Одоардо Беккарі.
Екологія[ред. | ред. код]
Ендемік островів Ару біля берегів Нової Гвінеї (Індонезія). Живе в тропічних лісах і мангрових лісах уздовж берегів острова. V. beccarii м'ясоїдні, поживою для них є равлики, коники, жуки, скорпіони, яйця птахів, риба, інші ящірки, змії, птахи і землерийки. Велика частина їжі тварини, які живуть серед мангрових дерев, складається з крабів. Вороги: змії, лисиці, люди. Пристосований до життя на деревах: має довгі, вигнуті пазурі, обтічне тіло і довгий чіпкий хвіст. Чорне забарвлення дозволяє швидко нагріватися, зменшуючи кількість часу, витраченого щоб грілися. V. beccarii має чудовий зір і чуття запаху.
Вид швидко зникає в дикій природі, його чисельність не може бути високою, оскільки цей варан живе в дуже обмеженому географічному діапазоні. Чисельність скорочується через полювання задля шкіри й втрати місця існування. Тварин також продають як домашніх тварин.
Опис[ред. | ред. код]
Дорослі особини, довжина яких 90–120 см, повністю чорного кольору, в той час як молодь темно-сірого кольору з правильними рядами жовто-зелених точок. Самці трохи більші ніж самиці. Хвіст у 1,7–2,3 рази довший від решти тіла. Має довгі гострі кігті і сильні щелепи. Зуби більші, ніж у інших видів, що дозволяє тримати здобич, зловлену високо на деревах.
Поведінка[ред. | ред. код]
При загрозі V. beccarii роздуває шию і шипить на непроханого гостя. Він роздуває тіло, щоб здаватися більшим. На відміну від інших варанів, не використовує хвіст як зброю. Він дуже швидкий і спритний і часто може уникнути ворогів швидко лазячи по деревах. Може вдатися до кусання і дряпання, як засобу захисту, якщо втеча не увінчалися успіхом. Цей денний вид проводять більшу частину дня на деревах у пошуках їжі.
Відтворення[ред. | ред. код]
Бої самців є поширеними в період розмноження. Самиця відкладає подовжені шкірясті яйця приблизно через 70 днів після спарювання. Дитинчата вилуплюватися з яйця приблизно через 80 днів.
Галерея[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- The Reptile Database [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Big Zoo: Black Tree Monitor (англ.)
- Dallas Zoo: Black Tree Monitor (англ.)
- Rainforest Adventures: Black Monitor [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|