Антоній (Севрюк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (листопад 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Антоній.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Севрюк.
Антоній (Севрюк)
Архієпископ Віденський і Будапештський
(до 1 лютого 2018 — єпископ)
з 28 грудня 2017
Попередник: Тихон (Зайцев) (в/у)
Тимчасово керуючий парафіями Московського патріархату в Італії
28 грудня 2017 — 15 жовтня 2018
Церква: РПЦ
Попередник: Матфей (Андреєв)
Наступник: Іоанн (Рощин)
2-й Керівник Управління Московської Патріархії із закордонних установ
з 22 жовтня 2015
Попередник: Марк (Головков)
11-й Єпископ Звенигородський,
вікарій Патріарха Московського і всієї Русі
29 липня 2017 — 28 грудня 2017
Церква: РПЦ
Попередник: Миколай (Чашин)
Тимчасово керуючий Берлінською і Німецької єпархії
11 вересня 2017 — 28 грудня 2017
Церква: РПЦ
Попередник: Феофан (Галинський)
Наступник: Тихон (Зайцев)
4-й Єпископ Богородский,
вікарій Патріарха Московського і всієї Русі,
керуючий парафій Московського Патріархату в Італії
26 жовтня 2015 — 29 липня 2017
Церква: РПЦ
Попередник: Марк (Головков) (в/у)
Наступник: Матфей (Андреев)
Секретар адміністрації парафій Московського патріархату в Італії
28 червня 2011 — 22 жовтня 2015
Церква: РПЦ
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія[1]
Діяльність: православний священник, богослов, ієромонах
Народження: 12 жовтня 1984(1984-10-12)[1] (39 років)
Твер, РРФСР, СРСР[1]
Священство: 8 березня 2009 — диякон
3 квітня 2010 — священик
Чернецтво: 5 березня 2009
Єп. хіротонія: 26 жовтня 2015

Нагороди:

орден святого преподобного Паїсія Величковського ІІ ступеня
ювілейна медаль «1000-річчя кончини святого рівноапостольного князя Володимира»

CMNS: Антоній у Вікісховищі

Митрополит Антоній (в миру Антон Юрійович Севрюк; нар. 12 жовтня 1984, Калінін, РРФСР, СРСР) — архієрей Російської православної церкви, митрополит Волоколамський; Голова Відділу зовнішньоцерковних зв'язків Московського патріархату.

Настоятель храму Різдва Іоанна Предтечі на Пресні міста Москви.

Тезоіменитство: 16 серпня (преподобного Антонія Римлянина, Новгородського чудотворця).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1991—1995 роки навчався в середній школі № 19 міста Твері. Був охрещений в 11 років[2]. В 1995 році вступив в муніципальне освітній заклад «Тверський ліцей»[3]

Під час навчання в школі ніс послух вівтарника та іподиякона у Воскресенському кафедральному соборі Твері[3].

У 2002 році закінчив Тверській ліцей з золотою медаллю і поступив в Санкт-Петербурзьку духовну семінарію. Під час навчання ніс послух співробітника сайту Санкт-Петербурзької духовної академії і викладача факультативного курсу англійської мови. Регулярно представляв Санкт-Петербурзькі духовні школи на різних конференціях і семінарах[3].

У 2004—2007 роки щорічно брав участь у роботі літнього православного молодіжного табору в Потамитиссе, Кіпр, в якості перекладача і керівника делегації російських студентів. У 2006 році брав участь у роботі семінару молодіжної організації «Синдесмос» в Брюсселі, Бельгія[3].

У жовтні 2006 року в академічному храмі в ім'я святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, ректором Санкт-Петербурзької духовної академії архієпископом Тихвинським Костянтином (Горяновим) поставлений у читця[3].

У березні 2007 року спрямований на православне відділення богословського факультету Університету Йоенсуу (Фінляндія) для проходження стажування та написання дипломної роботи «Есхатологія в світових релігіях»[4], під час навчання ніс послух благочинного Іоанно-Богословського храму при духовній семінарії Фінляндської Православної Церкви[3].

У червні 2007 року після повернення в Санкт-Петербург успішно захистив дипломну роботу за курс семінарії на тему «Есхатологія в світових релігіях» і 17 червня закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію по першому розряду, і нагороджений премією імені митрополита Ленінградського і Новгородського Никодима (Ротова). Рішенням викладацького наради прийнятий в число студентів Санкт-Петербурзької духовної академії без здачі вступних іспитів[3].

У вересні 2007 року призначений стажистом служби комунікації Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату. До жовтня того ж року став референтом голови ВЗЦЗ МП митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила (Гундяєва)[3].

5 лютого 2009 року призначений особистим секретарем Патріарха Московського і всієї Русі Кирила[3].

Чернець і священнослужитель[ред. | ред. код]

5 березня 2009 року в домовому храмі святого праведного Філарета Милостивого Патріарших покоїв Свято-Троїцької Сергієвої лаври Патріархом Кирилом пострижений у чернецтво з ім'ям Антоній на честь преподобномученика Антонія Валаамського. Це був перший чернечий постриг, який здійснив Патріарх Кирило після обрання на первосвятительський престол[5].

8 березня 2009 року в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя міста Москви Патріархом Кирилом висвячений у ієродиякона[6].

1 квітня 2009 року розпорядженням Патріарха Московського і всієї Русі Кирила призначений керівником, створеного тоді ж, особистого секретаріату Патріарха Московського і всієї Русі[7].

3 квітня 2010 року в Храмі Христа Патріархом Кирилом висвячений у сан ієромонаха з покладанням набедреника. Визначений у клір хрестового храму Володимирської ікони Божої Матері Патріаршої резиденції в Чистому провулку[8].

5 червня 2010 року закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію по першому розряду.

22 березня 2011 року рішенням Священного Синоду Російської православної церкви призначений кліриком Миколаївського ставропігійного приходу в Римі[9].

7 квітня 2011 року «за ревне служіння Церкві» Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом удостоєний права носіння наперсного хреста[10].

8 квітня 2011 роки звільнений від посади керівника особистого секретаріату Патріарха Московського і всієї Русі.

30 травня 2011 року рішенням Священного Синоду звільнений від посади клірика Миколаївського храму в Римі і призначений настоятелем ставропігійного храму на честь святої великомучениці Єкатерини в Римі[11].

28 червня 2011 року Указом Патріарха Московського і всієї Русі Кирила призначений секретарем Адміністрації парафій Московського Патріархату в Італії.

22 червня 2012 року Вчена рада Паризької православної семінарії запросила ієромонаха Антонія (Севрюка) до викладання в семінарії[12].

18 липня 2013 року за Божественною Літургією на площі перед Успенським собором Свято-Троїцької Сергієвої лаври Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом піднесений у сан архімандрита[13].

23 жовтня 2014 року рішенням Священного Синоду включений до складу Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви. Увійшов до складу Комісії з питань церковного управління і механізмів здійснення соборності в Церкві і Комісії з питань ставлення до інослав'я та інших релігій[14].

7 жовтня 2015 року Патріархом Кирилом в домовому храмі святого праведного Філарета Милостивого Патріарших покоїв Свято-Троїцької Сергієвої лаври пострижений у мантію з нареченням імені Антоній на честь преподобного Антонія Римлянина, Новгородського чудотворця.

Архієрейство[ред. | ред. код]

22 жовтня 2015 року обраний єпископом Богородським, вікарієм Патріарха Московського і всієї Русі, також призначений керівником Управління по закордонним установам Московської Патріархії, і керуючим парафіями Московського Патріархату в Італії[15].

23 жовтня 2015 року в соборі Введення в храм Пресвятої Богородиці Введенського ставропігійного чоловічого монастиря Оптина пустинь відбулося наречення архімандрита Антонія в єпископа Богородського[16].

26 жовтня 2015 року в соборному храмі Смоленської ікони Божої Матері Новодівичого Богородиці-Смоленського монастиря міста Москви відбулася хіротонія архімандрита Антонія в єпископа Богородського. Хіротонію здійснили патріарх Московський і всієї Русі Кирил, митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій (Поярков), митрополит Волоколамський Іларіон (Алфеєв), митрополит Тверський і Кашинський Віктор (Олійник), митрополит Істрінський Арсеній (Єпіфанов), митрополит Ханти-Мансійський і Сургутський Павел (Фокін), архиєпископ Петергофський Амвросій (Єрмаков), архиєпископ П'ятигорський і Черкеський Феофілакт (Кур'янов), єпископ Видновский Тихон (Недосєкін), єпископ Серпуховський Роман (Гаврилов), єпископ Солнєчногорський Сергій (Чашин), єпископ Балашихинський Миколай (Погребняк), єпископ Зарайський Костянтин (Островський)[17].

28 жовтня 2015 року призначений на посаду настоятеля храму Різдва Іоанна Предтечі на Пресні міста Москви[18].

24 грудня 2015 року рішенням Священного Синоду включений до складу Вищої Церковної Ради[19].

16 квітня 2016 року рішенням Священного Синоду включений до складу делегації Російської православної церкви для участі у Всеправославному Соборі[20]

1 лютого 2017 року рішенням Священного Синоду включений до складу створеного тоді ж Організаційного комітету з реалізації програми загальноцерковних заходів до 100-річчя початку епохи гонінь на Російську Православну Церкву[21].

29 липня 2017 року рішенням Священного Синоду звільнений від посади керуючого Італьськими парафіями Московського Патріархату і настоятеля ставропігійного храму святої великомучениці Єкатерини в Римі[22].

11 вересня 2017 року розпорядженням Патріарха Кирила призначений тимчасово керуючим Берлінської єпархією[23].

28 грудня 2017 року рішенням Священного Синоду призначений керуючим Віденсько-Австрійської та Будапештско-Угорською єпархіями з титулом «Віденський і Будапештський» із звільненням від управління Берлінсько-Германської єпархії і призначений тимчасовим керуючим Париаршими парафіями в Італії[24].

1 лютого 2018 року в Храмі Христа Спасителя в Москві Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом возведений у сан архієпископа[25].

У 2022 році призначений головою Відділу зовнішньоцерковних зв'язків (ВЗЦЗ) РПЦ.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2008 — медаль «1020-річчя Хрещення Русі» I ст.
  • 2008 — орден Української православної церкви «1020 років Хрещення Київської Русі»
  • 2010 — Хрест святого апостола Марка (Олександрійська православна церква)
  • 2012 — орден преподобного Паїсія Величковського II ступеня (Молдавська православна церква)
  • 2014 — Патріарший знак «700-річчя преподобного Сергія Радонезького»
  • 2015 — Ювілейна медаль «В пам'ять 1000-річчя кончини рівноапостольного великого князя Володимира»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д https://www.egliserusse.eu/Mgr-ANTOINE-Sevryuk--metropolite-de-Chersonese-et-d-Europe-occidentale_a1814.html
  2. ↑ Иеромонах Антоний (Севрюк): О Вечном Городе, духовном стержне и Святейшем Патриархе | Православие и мир. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2018.
  3. ↑ а б в г д е ж и к Антоний, епископ Венский и Будапештский (Севрюк Антон Юрьевич) [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.] на сайте Патриархия.Ru
  4. ↑ Иеромонах Антоний (Севрюк): «О Вечном Городе, духовном стержне и Святейшем Патриархе». [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // «Православие и мир». (10 июля 2012).
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Святейший Патриарх Кирилл издал распоряжение об изменении структуры Московской Патриархии. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Патриархия.Ru
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 30 мая 2011 года. [Архівовано 14 липня 2013 у Wayback Machine.] Журнал № 62. // Патриархия.Ru
  12. ↑ http://ru.seminaria.fr/Учёный-совет-семинарии-подвел-итоги-учебного-года-и-принял_a306.html[недоступне посилання з Май 2018]
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Как изменился состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви? [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] Православие и мир.
  15. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 22 октября 2015 года. [Архівовано 24 жовтня 2015 у Wayback Machine.] Журнал № 62. // Патриархия.Ru
  16. ↑ Состоялось наречение архимандрита Тихона (Шевкунова) во епископа Егорьевского и архимандрита Антония (Севрюка) во епископа Богородского. [Архівовано 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Патриархия.Ru
  17. ↑ В праздник Иверской иконы Божией Матери Предстоятель Русской Церкви совершил Литургию в Новодевичьем монастыре г. Москвы и возглавил хиротонию архимандрита Антония (Севрюка) во епископа Богородского. [Архівовано 27 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Патриархия.Ru
  18. ↑ Указ № У-02/177 от 28 октября 2015 года [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рус.). — Официальный сайт «Московской городской епархии». Архивировано 7 ноября 2015 года.
  19. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 24 декабря 2015 года. [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] Журнал № 89. // Патриархия.Ru
  20. ↑ [[https://web.archive.org/web/20160516190312/http://www.patriarchia.ru/db/text/4460239.html Архівовано 16 травня 2016 у Wayback Machine.] ЖУРНАЛ заседания Священного Синода от 16 апреля 2016 года]] // Патриархия.ru
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 19 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 28 декабря 2017 года. [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.] Журнал № 116. // Патриархия.Ru
  25. ↑ В девятую годовщину интронизации Святейшего Патриарха Кирилла в Храме Христа Спасителя совершена Божественная литургия. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоній_(Севрюк)&oldid=36984763