Балка Калинова (притока Кринки)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Балка Калинова | |
|---|---|
| Витік | на північно-східній околиці села Третяки |
| • координати | 47°55′05″ пн. ш. 38°12′54″ сх. д. / 47.91806° пн. ш. 38.21500° сх. д. |
| Гирло | Кринка |
| • координати | 47°56′10″ пн. ш. 38°17′16″ сх. д. / 47.93611° пн. ш. 38.28778° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: | |
| Довжина | ~6,45 км |
Балка Калинова[1] (Комишуваха) — балка (річка) в Україні на території Харцизької міської ради Донецької області. Права притока річки Кринки (басейн Азовського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 6,45 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 5,79 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,11 [2]. Формується багатьма балками та загатами[1][3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східній околиці села Третяки[4]. Тече переважно на північний схід понад селищем Виноградне, через село Покровку і впадає у річку Кринку, праву притоку річки Міусу.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Від витоку балки на західній стороні на відстані приблизно 2,24 км пролягає автошлях Т 0507[2] (автомобільний шлях територіального значення у Донецькій області. Пролягає територією Донецької, Макіївської та Харцизької міськрад, а також територією Амвросіївського району через Донецьк — Макіївку — Харцизьк — Іловайськ — Амвросіївку — Успенку (пункт контролю). Загальна довжина — 62,5 км.).
- У XX столітті на балці існувало багато водосховищ, газгольдер та газова свердловина[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 17. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского.
- ↑ а б Балка на Google.Maps
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу L-37-005. Амвросиевка. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ Балка на OpenStreetMap
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / К.: Наукова думка, 1979. – С. 230 (Калинова № 23)
