Блінда-стеньга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блінда-стеньга на реконструкції корабля Kalmar Nyckel

Блінда-стеньга — невелике вертикальне рангоутне дерево, що встановлювалось у XVII—XVIII ст. на кінці бушприта. Призначенням її було нести вітрило, що мало допомагати блінду при виконанні маневру оверштаг[1].

Кріплення блінда-стеньги до бушприта здійснювалося за допомогою закріпленої на його кінці книці, на яку встановлювався невеликий марсовий майданчик, підтримуваний знизу салінгом. До вертикальної частини книці кріпився езельгофт, в отвір якого входив шпор блінда-стеньги. Закінчувалася блінда-стеньга гюйсштоком, з боків підтримувалася блінда-стень-вантами, а ззаду — бакштагом, який йшов до фок-щогли.

Рея, що кріпилася на блінда-стеньзі, називалася бовен-блінда-реєю (блінда-стень-реєю), на ній підіймалося вітрило — бом-блінда-бовен[2] (від нід. boven — «угорі, наверху»). Піднімання і прибирання бом-блінда-бовена здійснювалися матросом, що стояв на її майданчику без всякої огорожі чи страхувальної сітки. Оскільки прибирали вітрила з настанням поганої погоди, ця операція була вельми ризикованою.

З початком використовування кліверів у середині XVIII століття блінда-стеньга стала завадою і приблизно з 1720 року її перестали встановлювати на нових кораблях. Замість неї бушприт подовжили утлегарем з бом-блінда-реєю і бом-бліндом, а функцію місця кріплень штагів бушприта стали виконувати мартин-гіки[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Friel, Ian (2003). Maritime history of Britain and Ireland, c. 400-2001. British Museum. с. 148. ISBN 9780714127187.
  2. Классификация парусов. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  3. Mondfeld, Wolfram zu (2005). Historic ship models. New York. с. Sterling. ISBN 1-4027-2186-2. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 28 листопада 2018.