Гевко Роман Богданович
| Гевко Роман Богданович | |
|---|---|
| Народився |
16 жовтня 1964 м. Тернопіль, Україна |
| Помер |
31 березня 2021 (56 років) м. Тернопіль, Україна |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Відомий завдяки | доктор технічних наук, Заслужений винахідник України, академік Інженерної академії України |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
| Батько | Гевко Богдан Матвійович |
Роман Богданович Гевко (16 жовтня 1964, м. Тернопіль — 31 березня 2021, м. Тернопіль[1]) — Заслужений винахідник України, фахівець у галузі сільськогосподарського машинобудування, доктор технічних наук, професор, академік Інженерної академії наук
Роман Богданович Гевко народився 16 жовтня 1964 року в місті Тернопіль Тернопільської області України. У 1987 р. закінчив Київський політехнічний інститут за фахом «Технологія машинобудування, верстати та інструменти». Під час навчання в КПІ активно займався науково-дослідною роботою, опублікував 5 статей і отримав 32 авторських свідоцтва на винаходи.
Свою трудову діяльність розпочав у ВАТ «Тернопільський комбайновий завод», де у 1987-1998 рр. працював інженером-конструктором та заступником начальника науково-дослідного відділу.
Працював на виробництві (1987– 98); водночас від 1991 викладав у Тернопольському технічному університеті. У 1987 р. увійшов на заочну форму аспірантури до Київського автомобільно-дорожного інституту. Кандидатську дисертацію захистив у 1990 р. у Львівському політехнічному інституті.
З 1991 р. викладав за сумісництвом в Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя. У 2000 р. захистив докторську дисертацію в Національному аграрному університеті.
Підготував 15 кандидатів технічних наук. Автор понад 500 наукових та навчально-методичних праць, з них 5 монографій, 11 посібників і підручників, більш ніж 300 авторських свідоцтв та патентів на винаходи і корисні моделі. Результати досліджень та розробки впроваджені на десятках підприємств України та за кордоном.
Голова Тернопільського філіалу Інженерної академії України. Керівник відділу інтелектуальної власності ТНЕУ. Двічі (2013, 2021) лауреат Тернопільської обласної премії імені Івана Пулюя за видатні досягнення у науковій та винахідницькій діяльності. Член спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських дисертацій у Львівському національному аграрному університеті, Тернопільському національного технічного університету та Вінницькому національному аграрному університеті. Член Всеукраїнської громадської незалежної організації «Спілка інженерів-механіків». За багаторічну сумлінну працю, значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність нагороджений двома Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (№№ 115524, 134427), грамотами Тернопільського національного економічного університету (2014, 2015); за активну участь у реалізації заходів щодо захисту трудових, соціально-економічних прав та духовних інтересів членів профспілки – Почесною грамотою Президії Ради Тернопільської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України (2011), у 2005 році визнаний «Кращим винахідником Тернопільської області».
Дослідження техніко-економічних показників компонувальних схем і робочих органів коренезбиральних машин та систем для транспортування сипких матеріалів по криволінійних трасах.
https://scholar.google.com.ua/citations?user=Wc4TneoAAAAJ&hl=uk [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Передчасно обірвалося життя винахідника із Тернопільщини. НОВА Тернопільська газета (укр.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 11 травня 2021.