Міжнародний кримінальний трибунал для Російської Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міжнародний кримінальний трибунал за злочин агресії проти України - запропонованим спеціальним (ad hoc) міжнародним кримінальним трибуналом, який має бути спрямований на судовий розгляд та судове переслідування міжнародного злочину вищих російських і білоруських лідерів за злочин агресії, які відповідальні за російське вторгнення в Україну.

Злочин агресії — злочин вищого політичного та військового керівництв держави-агресорки, які приймали рішення щодо агресії, визначений в міжнародному праві, є одним із трьох тяжких міжнародних злочинів поряд із злочином проти людяності та воєнним злочином.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) має повноваження та розслідує в Україні злочини проти людяності та воєнні злочини РФ, проте злочин агресії МКС розслідує, якщо згода на обов'язковість для держави про свою відповідальність за агресію підтверджена договором. Оскільки Україна не є учасником Римського статуту (угоди між учасниками МКС), а Російська Федерація відмовилася від участі у Міжнародному кримінальному суді у 2016 році, спеціальний трибунал має мати повноваження на судове переслідування та бути вільним щодо імунітету держави або імунітету глав держав, урядовців через міжнародні злочини, скоєні в Україні, та має заповнити будь-які прогалини з боку МКС у юридичній відповідальності винних в агресії.[1]

Міжнародний центр з розслідування злочинів агресії проти України (англ. International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine (ICPA)) є першим кроком у процесі, що спрямований на збереження доказів і підготовку справ до майбутніх судових розглядів, чи в національних судах, Спеціальному трибуналі чи Міжнародному кримінальному суді для злочинів, які підпадають під його юрисдикцію.

Зусилля створення спеціального трибуналу підтримують 44 держави і 4 міжнародних організації (ПАРЄ, ЄП, ПА НАТО, ПА ОБСЄ) на квітень 2024 року.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Трибунал був запропонований Радою Європи з мандатом на «розслідування та судове переслідування злочину агресії», вчиненого «політичним і військовим керівництвом Російської Федерації»[3]. Згідно з пропозицією Ради Європи, трибунал повинен бути розташований у Страсбурзі, «застосовувати визначення злочину агресії», встановлене в міжнародному звичаєвому праві, і «мати повноваження видавати міжнародні ордери на арешт і не бути обмеженим державним імунітетом або імунітетом глав держав і урядів та інших державних посадових осіб»[3]. Уряд України також закликав створити такий трибунал[4][5]. У листопаді 2022 року Парламентська асамблея НАТО визнала Російську Федерацію терористичною організацією та закликала міжнародне співтовариство «вжити колективних дій щодо створення міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії, вчиненого Росією під час її війни проти України»[6][7]. У листопаді 2022 року Європейська комісія заявила, що ЄС працюватиме над створенням спеціального кримінального трибуналу для розслідування та судового переслідування злочину агресії Росії[8][9][10][11][12][13][14][15][16]. У тому ж місяці Європейський парламент також назвав Росію державою-спонсором тероризму, посилаючись на напади на цивільне населення, військові злочини та звірства[17].

[18]

Спецтрибунал в системі міжнародного кримінального права[ред. | ред. код]

Юрисдикція Спецтрибуналу[ред. | ред. код]

Предметна (матеріальна) юрисдикція[ред. | ред. код]

Спеціальний трибунал має мандат на розслідування злочину агресії, скоєного проти України. [19][20] Оскільки МКС здатен розслідувати та відправляти правосуддя винятково за три групи злочинів: воєнні злочини, злочин геноциду та злочини проти людяності, то Спеціальний трибунал має заповнити т. зв. юрисдикційну прогалину в цьому питанні. Також вважається, що саме обмеженням матеріальної юрисдикції Спецтрибуналу до злочину агресії вирішується питання комплементарності системи міжнародних судових органів щодо російського вторгнення. [21][22]

Обсяг злочинів, що може розслідувати Спецтрибунал, покликаний також забезпечити цільове використання коштів, які залучаються для організації розслідування. Агресія - злочин лідерського характеру, а відтак, коло підозрюваних доволі вузьке, а тих, хто опиниться на лаві підсудних, - ще менше. Водночас, наприклад, воєнні злочини можуть бути скоєні військовослужбовцями окупаційної армії росії, їхня кількість тягне за собою використання великого грошового ресурсу для збору доказів щодо кожної окремої справи.

Також у МКС існує система залучення свідків та безпосередніх жертв воєнних злочинів[23], а відтак - їм можливо визначити компенсації за нанесені збитки. Щодо злочину агресії таку процедуру застосувати неможливо, оскільки він є злочином не персонального, а загального характеру. Себто він спрямований на те, щоб знищити ідеї української державності, української нації, національного суверенітету та національної самосвідомості, а не на завдання шкоди конкретній особі.

Територіальна (просторова) юрисдикція[ред. | ред. код]

Питання територіальної юрисдикції пов'язане з територією держави, на якій злочин агресії було вчинено, а також громадянством злочинців.

Оскільки міжнародно визнано, що саме Україна є державою, що постраждала від злочину агресії, то територіальна юрисдикція Спецтрибуналу має поширюватись на всю її територію (суходіл, територіальні води, морські та повітряні судна під прапором України та ін.)

Наразі точно відомо, що Спецтрибунал може розслідувати злочин агресії, який був вчинений громадянами росії. Йдеться про т. зв. "тройку" - президента, прем'єр-міністра та міністра закордонних справ росії. Однак не виключається, що у зв'язку з визнанням Білорусі державою-співучасницею злочину агресії [24], відповідні положення не будуть застосовуватись щодо політичних та військових діячів режиму О. Лукашенка.

Часова (темпоральна) юрисдикція[ред. | ред. код]

Питання щодо того, з якого часу російська агресія вважається злочином проти України, залишається на сьогодні відкритим для вирішення у Статуті Спецтрибуналу. Строки давності щодо злочину агресії не мають застосовуватись відповідно до практики МКС. Себто правосуддя має бути відправлено щодо злочинців незалежно від того, скільки пройшло часу після виявлення їхньої провини чи встановлення факту їхньої участі у вчиненні злочину агресії. Щодо точки відліку (моменту початку) агресії, то ця проблема важлива з точки зору застосування принципів nullum crimen sine lege (лат. - нема злочину без закону) та nulla poena sine lege (лат. - нема покарання без закону), оскільки у різні моменти часу існує різне коло злочинців. Наразі існує два основних підходи щодо визначення початку агресії як злочину:

  • лютий 2014 року - початок російського вторгнення на сході України та окупація АР Крим. → Резолюція ГА ООН № 68/262; Резолюція ПАРЄ № 1998 (2014)[25].
  • лютий 2022 року - початок повномасштабного вторгнення росії в Україну (в тому числі з території Республіки Білорусь). → Резолюція ГА ООН № A/RES/ES-11/1. [26]

У цьому стосунку варто згадати, що за Римським Статутом МКС не може розслідувати злочин агресії, якщо вона почалась до 1 січня 2017. [23]

Також висловлюється думка, що часова юрисдикція Спецтрибуналу також повинна враховувати компетенцію трибуналу встановлювати індивідуальну кримінальну відповідальність за планування та підготовку будь-якого акту агресії. Якщо дата вчинення конкретного акту агресії підпадає під юрисдикцію трибуналу, слід розглянути, чи достатньою мірою часова юрисдикція охоплює планування та підготовку цього конкретного акту. [27]

Персональна юрисдикція[ред. | ред. код]

Міжнародне кримінальне право визнає суб'єктами злочинів (злочинцями), як правило, виключно фізичних осіб. Вимоги щодо особливостей пов'язаних із ними (наприклад, набуття певного віку, як за Римським Статутом, у 18 років[23]). Отже, мова йде про суд над фізичними особами, а не державою. Таке розмежування проведено за принципом комплементарної юрисдикції Міжнародного Суду ООН. Останній вже прийняв позов від України щодо звинувачень у порушенні Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.[28]

Злочин агресії має т. зв. "застереження про лідерство", оскільки вважається, що він може бути вчинений тільки політичним чи військовим керівництвом певної держави. Відтак, вказана "тройка", а також інші керівники державних органів влади росії (можливо, й Білорусі) можуть бути притягнені до відповідальності.

МКС вже видав ордери на арешт в. в. путіна та м. о. львової-бєлової у справі про депортацію українських дітей.[29] Також МКС вже розпорядився щодо арештів деяких керманичів військових відомств - командувача дальньої авіації повітряно-космічних сил рф с. і. кобилаша і командувача чорноморського флоту росії в. м. соколова.[30] Суд звинуватив кобилаша, зокрема, у нанесенні ударів по енергетичній інфраструктурі України у жовтні 2022 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Legal Challenges in Prosecuting the Crime of Aggression in the Russo-Ukrainian War, Review of Central and East European Law, процитовано 25 January 2024
  2. Ємець, Марія (3 квітня 2024). 44 країни підтримали заклик притягти Росію до відповідальності за злочин агресії. Європейська правда.
  3. а б PACE calls for an ad hoc international criminal tribunal to hold to account perpetrators of the crime of aggression against Ukraine. Рада Європи. Процитовано 17 вересня 2022.
  4. Ukraine calls for international tribunal to bring Putin to justice more quickly. The Guardian. Процитовано 17 вересня 2022.
  5. Президент: Робимо все, аби створити спеціальний трибунал щодо злочинів росії. Укрінформ. 29 листопада 2022.
  6. Resolution 479 (PDF). ПА НАТО.
  7. NATO Parliamentary Assembly designates Russia as a terrorist state, calls for Tribunal
  8. Statement by President von der Leyen on Russian accountability and the use of Russian frozen assets. Європейська комісія. Процитовано 1 грудня 2022.
  9. Ukraine: Commission presents options to make sure that Russia pays for its crimes. Європейська комісія. Процитовано 1 грудня 2022.
  10. Von Der Leyen Proposes Russian War Crimes Tribunal, Plan To Confiscate Frozen Russian Assets. Radio Free Europe/Radio Liberty.
  11. EU proposes setting up specialized court to try Russian war crimes. 30 листопада 2022.
  12. EU seeks specialized court to investigate Russia war crimes. AP NEWS. 30 листопада 2022.
  13. EU Explores New Steps to Probe Russian Crimes, Use Frozen Assets. Bloomberg. Процитовано 1 грудня 2022.
  14. Olson, Carly; Surman, Matt (30 листопада 2022). Russia-Ukraine War: Top E.U. Official Calls for Tribunal for War Crimes in Ukraine.
  15. E.U. proposes special tribunal to investigate Russian crimes in Ukraine
  16. Carbonaro, Giulia (30 листопада 2022). EU special tribunal on Russia an 'important move' to show Ukraine. euronews.
  17. European Parliament declares Russia to be a state sponsor of terrorism. Європейський парламент. Процитовано 25 листопада 2022.
  18. Сергій Сидоренко (22 серпня 2023). «Гаазький трибунал» стає реальністю: як Україна та Захід домовляються про спецсуд для Путіна. Європейська правда.
  19. The Reykjavik Summit of the Council of Europe. Parliamentary Assembly of Council of Europe (англ.). 2023. Процитовано 29 травня 2024.
  20. Coracini, Astrid Reisinger (23 September 2022). The Case for Creating a Special Tribunal to Prosecute the Crime of Aggression Against Ukraine (Part II). Just Security (англ.). Процитовано 29 травня 2024.
  21. Hathaway, Oona (12 August 2022). Letter dated 12 August 2022 from the representatives of Latvia, Liechtenstein and Ukraine to the United Nations addressed to the Secretary-General (PDF). Just Security (англ.). Процитовано 29 травня 2024.
  22. Ochab, Dr. Ewelina U. (4 March 2022). Experts Call For The Creation Of A Special Tribunal For The Punishment Of The Crime Of Aggression Against Ukraine. Forbes (англ.). Процитовано 29 травня 2024.
  23. а б в Римський Статут МКС. Верховна Рада України. 17 липня 1998. Процитовано 29 травня 2024.
  24. Resolution 2482 (2023) "Legal and human rights aspects of the Russian Federation’s aggression against Ukraine". Parliamentary Assembly of Council of Europe (англ.). 26 January 2023. Процитовано 29 травня 2024.
  25. Resolution 1988 (2014) "Recent developments in Ukraine: threats to the functioning of democratic institutions". Парламентська Асамблея Ради Європи (англ.). 9 April 2014. Процитовано 29 травня 2024.
  26. Aggression against Ukraine : resolution / adopted by the General Assembly. United Nations Digital Library (англ.). 18 March 2022. Процитовано 29 травня 2024.
  27. Корачіні, Астрід Рейзінгер (11 жовтня 2022). СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТРИБУНАЛУ ДЛЯ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: ЮРИСДИКЦІЯ ТА СТРУКТУРА. Just Talk. Процитовано 29 травня 2024.
  28. Allegations of Genocide under the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Ukraine v. Russian Federation). International Court of Justice (англ.). 27 February 2022. Процитовано 29 травня 2024.
  29. Шепелева, Анастасія (17 березня 2023). МКС видав ордер на арешт Путіна за депортацію дітей. Deutsche Welle. Процитовано 29 травня 2024.
  30. Situation in Ukraine: ICC judges issue arrest warrants against Sergei Ivanovich Kobylash and Viktor Nikolayevich Sokolov. International Criminal Court (англ.). 5 March 2024. Процитовано 29 травня 2024.