Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи» (також «Мирний план Китаю») — документ, опублікований 24 лютого 2023 року Міністерством закордонних справ КНР, який відображає точку зору китайської влади на мирне завершення війни Росії проти України. Документ, який часто називають «планом», не містить конкретних заходів і складається з попередніх заяв китайської влади про дотримання міжнародного права, через що деякі оглядачі розглядають його як символічний жест, адресований західним країнам[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Голова комісії з закордонних справ ЦК КПК Ван Ї анонсував публікацію пропозицій Китаю щодо мирного завершення війни між Україною та Росією 18 лютого 2023 року[3]. Анонсу передували численні контакти на високому рівні між Китаєм і РФ, при цьому обговорення з Україною Китаєм не проводились[4]. Оглядачі очікували, що документ буде оприлюднено під час засідання Генасамблеї ООН 23 лютого, але цього не сталося, а сам Китай утримався від голосування за резолюцію ES-11/6, яка вимагала вивести російські війська з України[5].

Документ було опубліковано 24 лютого 2023 року, у річницю російського вторгнення в Україну у 2022 році. Це стало першою великою міжнародною ініціативою КНР після з'їзду КПК у жовтні 2022 року,[6] під час якого Сі Цзіньпіна, всупереч політичній традиції країни, було переобрано Генеральним секретарем ЦК КПК. У цьому контексті «мирний план» мав на меті повернути Китай у міжнародну політику після пандемії COVID-19. Всупереч очікуванням, документ не містив конкретних кроків і складався з нечітких формулювань і повторних заяв про «верховенство Статуту ООН», повагу до територіальної цілісності тощо[7][8][1].

Пункти[ред. | ред. код]

Документ включає 12 пунктів[9][7][1]. Слово «війна» не згадується в документі, як і засудження російської агресії[10].

Повага до суверенітету всіх країн.[ред. | ред. код]

«Загальновизнане міжнародне право, включаючи цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, має суворо дотримуватися. Необхідно ефективно підтримувати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність усіх країн. Усі країни, великі чи малі, сильні чи слабкі, багаті чи бідні, є рівноправними членами міжнародного товариства. Усі сторони повинні спільно підтримувати основні норми, що регулюють міжнародні відносини, і захищати міжнародну чесність і справедливість. Слід заохочувати рівне та однакове застосування міжнародного права, а подвійні стандарти слід відкидати.»

Відмова від менталітету «холодної війни».[ред. | ред. код]

«Безпека країни не повинна досягатися коштом інших. Безпека регіону не повинна досягатися зміцненням чи розширенням військових блоків. Законні інтереси безпеки та занепокоєння всіх країн необхідно сприймати серйозно та належним чином розглядати. Немає простого розв'язання складної проблеми. Усі сторони повинні, дотримуючись бачення спільної, всеосяжної, кооперативної та сталої безпеки та пам'ятаючи про довгостроковий мир і стабільність у світі, сприяти формуванню збалансованої, ефективної та стійкої архітектури європейської безпеки. Усі сторони повинні протистояти прагненню до власної безпеки ціною безпеки інших, запобігати блоковій конфронтації та працювати разом заради миру та стабільності на Євразійському континенті.»

Припинення бойових дій.[ред. | ред. код]

«Конфлікти та війни нікому не приносять користі. Усі сторони повинні зберігати раціональність і проявляти стриманість, уникати роздмухування вогню та загострення напруженості та запобігати подальшому погіршенню кризи чи навіть виходу з-під контролю. Усі сторони повинні підтримати Росію та Україну в роботі в одному напрямку та якнайшвидшому відновленні прямого діалогу з метою поступової деескалації ситуації та досягнення всеосяжного припинення вогню.»

Відновлення мирних переговорів.[ред. | ред. код]

«Діалог і переговори є єдиним життєздатним вирішенням української кризи. Слід заохочувати та підтримувати всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання кризи. Міжнародне товариство має залишатися відданим правильному підходу до сприяння мирним переговорам, допомагати сторонам конфлікту якнайшвидше відкрити двері для політичного врегулювання та створювати умови та платформи для відновлення переговорів. Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у цьому відношенні.»

Вирішення гуманітарної кризи.[ред. | ред. код]

«Необхідно заохочувати та підтримувати всі заходи, що сприяють послабленню гуманітарної кризи. Гуманітарні операції повинні ґрунтуватися на принципах нейтралітету та неупередженості, а гуманітарні питання не повинні бути політизовані. Безпека цивільного населення має бути ефективно захищена, а також повинні бути створені гуманітарні коридори для евакуації цивільного населення із зон конфлікту. Необхідно докласти зусиль для збільшення гуманітарної допомоги відповідним районам, покращення гуманітарних умов і забезпечення швидкого, безпечного та безперешкодного гуманітарного доступу з метою запобігання гуманітарній кризі більшого масштабу. Необхідно підтримати ООН у виконанні координаційної ролі в спрямуванні гуманітарної допомоги в зони конфлікту.»

Захист цивільного населення та військовополонених.[ред. | ред. код]

«Сторони конфлікту повинні суворо дотримуватись міжнародного гуманітарного права, уникати нападів на цивільних осіб або цивільні об'єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, а також поважати основні права військовополонених. Китай підтримує обмін військовополоненими між Росією та Україною і закликає всі сторони створити для цього більш сприятливі умови.»

Підтримання безпеки атомних електростанцій.[ред. | ред. код]

«Китай виступає проти збройних нападів на атомні електростанції та інші мирні ядерні об'єкти та закликає всі сторони дотримуватися міжнародного права, включаючи Конвенцію про ядерну безпеку (CNS), і рішуче уникати техногенних ядерних аварій. Китай підтримує Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у виконанні конструктивної ролі у сприянні безпеці мирних ядерних установок.»

Зниження стратегічних ризиків.[ред. | ред. код]

«Не можна використовувати ядерну зброю і не можна вести ядерні війни. Загрозі або використанню ядерної зброї слід протистояти. Необхідно запобігти розповсюдженню ядерної зброї та уникнути ядерної кризи. Китай виступає проти досліджень, розробки та використання будь-якою країною хімічної та біологічної зброї за будь-яких обставин.»

Сприяння експорту зерна.[ред. | ред. код]

«Усі сторони мають повністю й ефективно збалансовано реалізувати Чорноморську зернову ініціативу, підписану Росією, Туреччиною, Україною та ООН, і підтримати ООН у відіграванні важливої ролі в цьому відношенні. Ініціатива співпраці щодо глобальної продовольчої безпеки, запропонована Китаєм, забезпечує можливе вирішення глобальної продовольчої кризи.»

Припинення односторонніх санкцій.[ред. | ред. код]

«Односторонні санкції та максимальний тиск не можуть розв'язувати питання; вони лише створюють нові проблеми. Китай виступає проти односторонніх санкцій, несанкціонованих ООН.»

Підтримання стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів постачання.[ред. | ред. код]

«Усі сторони повинні щиро підтримувати чинну світову економічну систему та протидіяти використанню світової економіки як інструменту чи зброї в політичних цілях. Необхідні спільні зусилля, щоб пом'якшити наслідки кризи та запобігти її зриву міжнародної співпраці в енергетиці, фінансах, торгівлі продовольством і транспортуванні та підривати відновлення глобальної економіки.»

Сприяння постконфліктній відбудові.[ред. | ред. код]

«Міжнародне товариство має вжити заходів для підтримки постконфліктної реконструкції в зонах конфлікту. Китай готовий надати допомогу та відігравати конструктивну роль у цих зусиллях.»

Оцінки[ред. | ред. код]

Оглядачі відзначили, що документ адресований більше країнам Заходу, ніж РФ чи Україні. Публікація документа збіглася з оприлюдненням звітів розвідки США про обговорення можливих поставок китайської зброї до Росії, які Китай заперечує[11][12]. Співпраця із західними країнами незрівнянно важливіша для Китаю, ніж тісні зв'язки з Росією[13]. Тому пізніше китайським дипломатам довелося виправдовуватися за заяви про «безмежну дружбу» Росії та Китаю, зроблені під час візиту Сі Цзіньпіна до Москви[14][15][16].

Опублікований документ став частиною позиціонування Китаю як посередника у вирішенні міжнародних конфліктів (раніше країна також виступила посередником при укладенні перемир'я між Іраном і Саудівською Аравією). Крім того, лідери європейських країн прямо закликали Китай використовувати свою дипломатичну вагу для впливу на російську владу[17]. Ця політика спрямована на країни «Глобального Півдня», яким Китай пропонує себе як альтернативну західним країнам точку впливу, яка не підтримує військові конфлікти та відстоює сильну консервативну позицію[18].

Китаєзнавці зазначали, що запропонований Китаєм підхід до мирного врегулювання в першу чергу відповідає його власним інтересам. Китай не зацікавлений у тріумфі чи поразці Росії: остання відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки Китаю, а завдяки безпрецедентним санкціям Китай має можливість купувати російські ресурси на вигідних умовах. Росія, навпаки, стає все більш залежною від Китаю, входячи в його політичну та економічну орбіту[19]. В інтересах Китаю припинити конфлікт, який матиме позитивний вплив на світову економіку та зменшить ядерну напругу після неодноразових погроз Росії застосувати ядерну зброю[20], але країна виграє від напруженості, яка відволікає увагу та ресурси політичних опонентів Китаю[21][22].

Міжнародна реакція[ред. | ред. код]

Українська влада стримано-дипломатично відреагувала на ініціативу Китаю, вітаючи сам факт пропозицій, але відзначаючи відсутність у документі критичних для України умов, наприклад, виведення російських військ[23]. США, Європейський Союз і НАТО сприйняли «план» зі скептицизмом, поставивши під сумнів здатність Китаю діяти як неупереджений посередник, доки країна не засуджує російську агресію і продовжує звинувачувати ЄС і НАТО в конфлікті[24][25][26][27].

У березні 2023 року пропозиції Китаю згадувались під час візиту Сі Цзіньпіна до Москви, але вся поїздка була символічною і жодних важливих угод країни не підписали. У наступні весняні місяці голова делегації Китаю з врегулювання російсько-українського конфлікту Лі Хуей провів низку зустрічей у Брюсселі, Берліні, Парижі, Варшаві та інших європейських столицях, а також у Москві та Києві з метою просування «мирного плану». Пропозиції Китаю, згідно з якими окуповані території залишаться під контролем Росії, в країнах ЄС не знайшли підтримки[28][29].

У квітні 2024 року міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що китайський мирний план наразі був найбільш розумною пропозицією для мирного вирішення конфлікту. Лавров високо оцінив китайську мирну пропозицію, яка не передбачала повного виведення Росії з усієї окупованої території. Reuters інтерпретували коментар Лаврова як такий, що означає, що Росія хотітиме обговорювати мирні переговори, що включатимуть визнання російської окупації територій на сході України, яку РФ називає «новими реаліями на місці». Швейцарія запропонувала зустріч у зв'язку з російським вторгненням, яку Лавров назвав нереалістичною для Росії, оскільки її не запросять на зустріч[30].

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпінем у Будапешті 9 травня 2024 року заявив, що підтримує «китайський мирний план» для вирішення війни в Україні[31].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в "Мирний план" від Китаю. Кому він вигідний, Україні чи Росії. BBC News Україна (укр.). 24 лютого 2023. Процитовано 11 травня 2024.
  2. ↑ Bekkevold, Jo Inge (4 квітня 2023). China’s ‘Peace Plan’ for Ukraine Isn’t About Peace. Foreign Policy (амер.). Процитовано 14 листопада 2023.
  3. ↑ Wintour, Patrick (18 лютого 2023). Chinese peace plan for Ukraine greeted cautiously by the west. The Guardian (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 14 листопада 2023.
  4. ↑ The peace plan that wasn’t | Merics. merics.org (англ.). 28 лютого 2023. Процитовано 13 травня 2024.
  5. ↑ Китай в годовщину российского вторжения в Украину выпустил «мирный план» окончания войны. Republic.ru (рос.). 24 лютого 2023. Процитовано 14 листопада 2023.
  6. ↑ Yang, Maya; Chao-Fong, Léonie; Belam, Martin; Sullivan, Helen; Lock, Samantha; Chao-Fong, Maya Yang (now); Léonie; Lock (earlier), Samantha (24 лютого 2023). Russia-Ukraine war live: Kyiv and Moscow welcome China’s intervention – as it happened. the Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 листопада 2023.
  7. ↑ а б Китай оприлюднив свій «мирний план» щодо війни РФ проти України: там 12 пунктів. RFI (укр.). 24 лютого 2023. Процитовано 11 травня 2024.
  8. ↑ "Мирний план Китаю для України міг написати і Chat GPT". Аналітики на Заході коментують європейське турне Сі Цзіньпіна. Voice of America (укр.). 9 травня 2024. Процитовано 11 травня 2024.
  9. ↑ Китайський мирний план закінчення війни в Україні: 12 пунктів про відмову від менталітету "холодної війни" та відновлення експорту зерна. ТСН.ua (укр.). 24 лютого 2023. Процитовано 11 травня 2024.
  10. ↑ Китай оприлюднив текст "мирного плану" щодо війни в Україні – DW – 24.02.2023. dw.com (укр.). Процитовано 11 травня 2024.
  11. ↑ China offers 'no apology' in first meeting after spy balloon incident, Blinken says. NBC News (англ.). 18 лютого 2023. Процитовано 11 травня 2024.
  12. ↑ Standish, Reed; Gostev, Alexander (27 лютого 2023). Набор фраз для Запада. Мирный план Пекина, нужный лишь ему самому. Radio Free Europe (рос.). Процитовано 14 листопада 2023.
  13. ↑ "В "формуле мира" Зеленского поля для маневра нет". Украинский депутат – о том, на какой мирный план от Китая согласится Украина ["In the 'peace plan', Zelensky has no room for maneuver." Ukrainian MP on what peace plan from China Ukraine will agree to]. Current Time TV (рос.). 22 березня 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
  14. ↑ Pancevski, Bojan; Mackrael, Kim (26 травня 2023). Europe Rebuffs China’s Efforts to Split the West in Pushing Ukraine Cease-Fire. The Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 16 листопада 2023.
  15. ↑ Як Китай підтримує Росію під час війни в Україні. BBC News (укр.). 21 лютого 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  16. ↑ Beijing, Didi Tang (11 травня 2024). US may publish evidence of China plan to supply Russia with weapons (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 11 травня 2024.
  17. ↑ Analysis: China's Ukraine plan mixes peace, self-interest. Associated Press (англ.). 28 квітня 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  18. ↑ China's Peace Plan for Ukraine Could Have Dangerous Consequences. Time (англ.). 2 березня 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  19. ↑ Analysis: China's Ukraine plan mixes peace, self-interest. Associated Press (англ.). 28 квітня 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  20. ↑ China’s Position on Russia’s Invasion of Ukraine. United States–China Economic and Security Review Commission (англ.). 27 жовтня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  21. ↑ Verlin, Evgeny (16 березня 2023). Обреченные на противостояние. Николай Кузнецов: «У Китая очень мало рычагов воздействия на стороны конфликта». Republic.ru (рос.). Процитовано 14 листопада 2023.
  22. ↑ Sauer, Pjotr; Davidson, Helen (21 березня 2023). Putin welcomes China’s controversial proposals for peace in Ukraine. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 листопада 2023.
  23. ↑ China's Peace Plan for Ukraine Could Have Dangerous Consequences. Time (англ.). 2 березня 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
  24. ↑ Ellyatt, Holly (15 травня 2023). China doesn't really care who wins the war in Ukraine — it just wants to win the peace, analysts say. CNBC (англ.). Процитовано 16 листопада 2023.
  25. ↑ Scholz kritisiert Chinas Papier zum Ukraine-Krieg. Welt (нім.). 25 лютого 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  26. ↑ Sauer, Pjotr; Davidson, Helen (21 березня 2023). Putin welcomes China’s controversial proposals for peace in Ukraine. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 20 листопада 2023.
  27. ↑ Wong, Edward; Crowley, Michael (12 травня 2023). Ukraine’s Offensive Could Set Stage for Diplomacy With Russia, U.S. Officials Say. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 листопада 2023.
  28. ↑ Pancevski, Bojan; Mackrael, Kim (26 травня 2023). Europe Rebuffs China’s Efforts to Split the West in Pushing Ukraine Cease-Fire. The Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 16 листопада 2023.
  29. ↑ Китай констатував фіаско «мирного плану» щодо України. NEWSUA ONE - новини України та світу (укр.). Процитовано 11 травня 2024.
  30. ↑ «Russia's Lavrov says Chinese peace plan on Ukraine is most reasonable so far» Reuters. April 4 2024. Accessed 5 April 2024.
  31. ↑ Орбан підтримав “мирний план” Китаю щодо України. Європейська правда (укр.). Процитовано 11 травня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Позиція_Китаю_щодо_політичного_врегулювання_української_кризи&oldid=42564345