Обговорення:Удар знишка

ЗНИ́ШКА присл., розм.
Те саме, що ни́шком.
Коло уст у мене знишка Знов забігала усмішка. (П. Грабовський)
Тим часом дівчата знишка щось пошепотіли. (С. Васильченко)
Бородатий, що знишка все позиркував на Лободу, наважився врешті, підступив упритул. (Микита Чернявський)
П'єтро, знишка накинувши на неї очима, так у неї закохався, що тільки поблизу неї чувся щасливим. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо) </blockqoute>