|
У когось є якісь здогадки і бажано конкретні посилання на правила та аргументи, чому в українській мові (згідно яких правил) кит. 深圳, пін. Shēnzhèn став Шеньчженем? --Kern 21:57, 2 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- ru:Транскрипционная система Палладия → zhen — чжэнь → Шеньчжень. Може перекладете українською стиаттю про цю систему? Менше буде клопоту. --
 Alex K 22:05, 2 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- Недоречна пропозиція. Там написано — общепринятая транскрипция китайского языка на русский язык. У інших слов'янських мовах, таких як польська чи сербська та ін. ніяких Ж немає. То все ж хтось може щось сказати саме про українську транскипцію китайської? --Kern 22:27, 2 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- Шановний Kern, "лжепатриотизм" з сербами тут ні дочого. Є академічна традиція використання в Україні здобутків російських і радянських вчених. Від цього нікуди не дінешся. Паладін є стандартом для українських видань, а значить і для укр вікі. Якщо вам відомі інші академічні системи передачі китайської пови на українську — знайомте з ними. Мені вони не відомі. -- Alex K 22:34, 2 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- Інколи здобутки бувають сумнівними. Можна підняти як приклад словник української мови Білодіда , що є "великим здобутком радянських вчених", але нажаль не української мови. Ми досі святкуємо різдво не так як увесь світ, бо хтось мав великі здобутки і в пику західній цивілізації став в позу. Буває всяке. Я не хочу іти на конфронтацію і ви не правильно зрозуміли мій тон. Просто якщо хтось каже, що щось правильно (Ahonc взяв і переіменував. Я радий, що він вміє читати російською. А я вмію англійською. Ну і що? Хто правіший?), то будь-ласка наведіть докази цього. Транскрибація з піньїню - не загальновідомий факт. Такими знаннями мало хто може похвалитися. Ви скажіть, ви можете дати відповідь на те запитання яке я поставив самому собі і поставив тут чи ні? Я перелопатив інтернет. Є якийсь науковець зі Львова, він займався цим питанням. На основі чого ви стверджуєте, що Паладін є стандартом для українських видань, чи є десь вказано так само це, як і в правилах російської мови? Якщо ж ні. То попрошу не переіменовувати до тих пір, до поки не знайдуться матеріали підтверджені НАН України. P.S. Нехай це буде стимулом. --Kern 22:48, 2 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- Китай поза сферою моїх безпосередніх інтересів, тому робіть як знаєте. Я вам навів систему Паладіна як доказ того, що Шеньчжень вживається. Приклад з Різдвом мені не зрозумілий. Ми говоримо про мову, а не звичаї. Російська і українська має багато спільного — граматику, лексику, синтаксис і фонетику. Тому нормальним є вживання цієї системи як такої що дуже близька українській. Якщо ви бажаєте "винаходити велосипеди" — прошу.-- Alex K 23:02, 2 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- А почитавши en:Pinyin це мені взагалі почало нагадувати український дж, тільки з мякою вимовою :) Тому напевно чж мало б бути більш близьким. Але зауважте, все це мої роздуми. Треба знайти правила. А виходити з вашого твердження про близькість мов, то напевно ви вже давно не стежите за останніми новинами. Справа в тому, що стверджувати про те, що Російська і українська має багато спільного — граматику, лексику, синтаксис і фонетику і базуватися на цьому — пережиток минулого століття. Якщо ви гарно подивитиеся на історію формування наших мов, то зрозумієте, — велика різниця саме в традиціях фонетики, а особливо лексики і т.д. Ви хоч знаєте, що формуванні російської та української як літературних у якій пропорції вони увібрали староболгарську? Укр - десь на 20-30, рос десь на 80%. А ви кажете про лексику... У вашому реченні під слово російська можна підставити наприклад польську. Візьміть не українця, який гарно володіє російською, а росіянина, який української не чув і поговоріть з ним. Він вас зрозуміє так само, як і ви словака чи може чеха. Kern 23:13, 2 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- Відійшли від теми. Я вам навів академічну систему Паладіна, яка вживалася в СРСР і вживається по сьогодні в Росії і в Україні. Зокрема в сучасному українському провідному сходознавчому журналі НАН України "Східний світ". Якщо ви знаєте аналогічні системи транслітерації китайської в Україні (саме системи, а не розробки аматорів чи одинаків) наведіть їх. Інакше не зрозумілий ваш принцип уникання системи Палладіна, бо "є якийсь науковець зі Львова, він займався цим питанням" (він китаєзнавець чи економіст? Якщо останнє - можна сміливо повернути Шеньчжень)-- Alex K 05:00, 3 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- Я лише вказав, що згадка про того науковця зі Львова - це єдина згадка, яку я знайшов в інтернеті по темі транслітерації піньїну на українську мову. Ось добре, що ви хоч одну ниточку вказали - "Східний світ". --Kern 09:09, 3 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- P.S. Науковець той, про якого я згадав, якщо не зраджує пам'ять, з Університету Франка з кафедри східнознавства (можливо інша назва).--Kern 09:14, 3 лютого 2008 (UTC)Відповісти
- Я знайшов. Трохи наплутав. Він дійсно не науковець:
|
Окрім роботи над словником, львів’янин підготував посібник „Як читати китайські ієрогліфи“: подав транскрипцію латинкою та українською мовою для усіх китайських складів, яких кілька сотень. Аби видати цей посібник, необхідна рецензія фахівця. На кафедрі сходознавства ЛНУ імені І. Франка знавців китайської немає. Тож внук повіз посібник до Києва і знайшов двох китаїстів, котрі пообіцяли переглянули посібник і дати свою оцінку.
|
|
[1]
Зате знайшов М. Федоришиним (Федоришин М. С Українська транскрипція японської мови.-Львів: Вид-во Дсрж. ун-ту «Львівська політехніка», 1994,-27 с.).. --Kern 09:45, 3 лютого 2008 (UTC)Відповісти
Я знаю пана Федоришина ососбисто. Він японіст, а не китаєзнавець. Тому посилання на його праці у данному питанні — визначенні написання китайських назв і імен українською — мені видається не переконливим. -- Alex K 09:49, 3 лютого 2008 (UTC)Відповісти
Ваше зауваження недоречне :) Мені просто шкода, що подібних українських праць з китайською не так багато як з японською мовою. Це була лише приміточка до слова. --Kern 10:16, 3 лютого 2008 (UTC)Відповісти
Китаїстів в Україні більше ніж японістів. Ще від радянських часів. Просто я не знаю їх і їхніх праць. Рідко пересікаємося.-- Alex K 10:22, 3 лютого 2008 (UTC)Відповісти
|
