Поморський берег
| Поморський берег | ||||
|
64°10′ пн. ш. 36°03′ сх. д. / 64.167° пн. ш. 36.050° сх. д.Координати: 64°10′ пн. ш. 36°03′ сх. д. / 64.167° пн. ш. 36.050° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | узбережжя | |||
  Поморський берег Поморський берег (Росія) | ||||
 | ||||
Поморський берег — назва частини узбережжя Білого моря між річками Кем та Онега, територія формування російського субетносу — поморів.
Поморський берег омивається водами Онезької губи Білого моря. На захід від Поморського берега є Карельський берег, на схід — Онезький берег. Берег є південною ділянкою Прибіломорської низовини.
Поморський берег порізаний безліччю губ і бухт. Найбільші з них: губа Німеньга, Сумська, Сорокська, Шуерецька і Кемська губи. Велика частина Поморського берега — низинна, заболочена, з окремими скельними височинами[1]. Ростуть соснові і смерекові ліси. Уздовж берега — групи скелястих островів (шхер) — Онезькі, Сумські та Кемські шхери (острова Шуйострів, Белогузиха, Великий і Малий Жужмуй, Сосновці, Сумострів, Мягострів, архіпелаг Кузова тощо).
На узбережжі розташовані старовинні поморські села Сумський Посад, Вірма, Шуерецьке, Нюхча, Кушерека, Унежма, Ворзогори тощо, а також три портові міста: Онега (її лівобережна частина), Кем (правобережна частина) та Біломорськ.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лоція Білого моря. Навігаційне опис. 4. Онезька губа. ПОМОРСЬКИЙ БЕРЕГ ГУБИ. ВІД РІЧКИ ОНЕГА ДО СУМСЬКОЇ ГУБИ (64°20' N, 35°25' Е). Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 16 грудня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Поморский берег Белого моря // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Поморский берег. В кн.: Карелия: энциклопедия: в 3 т. / гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 2: К — П. — Петрозаводск: ИД «ПетроПресс», 2009. - С. 407. — ISBN 978-5-8430-0125-4
| |||||
|
