Прометеїв акорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прометеїв акорд від ноти «до».прослухати.

Прометеїв акорд (містичний акорд) — спеціальна назва акорду Fis-His-e-ais-dis1-gis1 (в тональності Fis), на основі якого написана «Поема вогню» Олександра Скрябіна.

Назву «Прометеїв акорд» запровадив Леонід Сабанєєв.[1] У західній музикознавчій літературі акорд відомий під назвою «містичний», цю назву придумав Артур Іґлфілд Халл в 1916 році[1]. Сам же композитор називав цей акорд «акордом Плерома» (Плерома — термін у грецькій філософії, одне з центральних понять у гностицизмі, що означає божественну повноту).[1]

Хоча акорд названо за однією з композицій О. Скрябіна, він не є основоположним у творчості композитора[2]

На думку деяких музикознавців прометеїв акорд сконструйований на основі штучного ладу, зокрема прикладом такого гармонічного рішення є прелюдії Op. 58, Op. 59/2, Op. 61, Op. 63, Op. 67/1 and Op. 69/1[3]

 {
\override Score.TimeSignature #'stencil = ##f
\relative c' { 
  \clef treble \time 6/4 c4 d e fis a bes c
} }

Приклад використання цього акорду у П'ятій фортепіанній сонаті (тт. 264 і 268) наведено нижче


    { \new PianoStaff <<
        \new Staff <<
            \new Voice \relative c''' {
                \set Score.tempoHideNote = ##t \tempo 4. = 46
                \stemUp \clef treble \key e \major \time 6/8 
                \set Score.currentBarNumber = #263 \bar ""
                s4_\markup { \dynamic p \italic { con delizia } }^\markup { \bold "Meno vivo" } b8^~ b4.
                s4 <cis, cis'>8~^\markup { \bold "poco rit." } <cis cis'>4.
                }
            \new Voice \relative c'' {
                \stemDown
                r4 <f! f'!>8~\( <f f'>4 <fis fis'>8
                <b fis' b>4 fis8_( a4 fis8)\)
                }
            >>
        \new Staff <<
            \mergeDifferentlyHeadedOn
            \mergeDifferentlyDottedOn
            \new Voice \relative c'' {
                \stemUp \clef bass \key e \major \time 6/8
                s4. b^-
                fis2.^-
                }
            \new Voice \relative c {
                \stemDown
                a8_( g'! cis b' g! cis,)
                <a, dis g! cis fis>2.\arpeggio
                }
            >>
    >> }

Прометеїв акорд став предметом дискусій в музичному світі. Російські музикознавці нагородили його такими епітетами як «прапор музичного мислення нової стилістичної епохи»[4], а також «ворота» в область авангардного музичного мислення XX століття»[5]. Дж. Перле[en] вважав, що Скрябін використовував прометеїв акорд у т. зв. передсерійний спосіб для створення похідних акордів та мелодій, для якого властиво, що та чи інша штучна звуковисотна структура компенсує втрату традиційної тональної функціональності[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в "Skryabin and the Impossible", p.314. Simon Morrison. Journal of the American Musicological Society, Vol. 51, No. 2. (Summer, 1998), pp. 283-330.
  2. "Late Skriabin: Some Principles behind the Style", p.221. Jay Reise. 19th-Century Music, Vol. 6, No. 3. (Spring, 1983), pp. 220–231.
  3. "Principles of Pitch Organization in Scriabin's Early Post-tonal Period: The Piano Miniatures". Vasilis Kallis, Music Theory Online, Vol. 14.3 (Sep 2008)
  4. Б.Г. Гнилов. Культурно-динамический ресурс «европейско-русского» фортепианного концерта в личностном, национально-культурном и художественно-системном измерении. lichnost-kultura.narod.ru. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 2011-12-5. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  5. Борис Гнилов. Русский шпиль европейского фортепианного концерта. Журнал "Человек без границ". Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 2011-12-5. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  6. Perle, George (1991). Serial Composition and Atonality, p.41. University of California. ISBN 9780520074309.

Джерела

[ред. | ред. код]