Саломон II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саломон II
ሣሎሞን
55-й Імператор Ефіопії
13 квітня 1777 — 20 липня 1779 року
Попередник: Текле Гайманот II
Наступник: Текле Гійоргіс I
 
Рід: Соломонова династія
Батько: Абето Адіго
Див. також: Саломон

Саломон II — негус Ефіопії.

Правління

[ред. | ред. код]

Саломона імператором зробили рас Хайле Йосадік, деджазмач Ванд Бевсоссен і деджазмач Кенфу Адам після усунення від влади Текле Гайманота II. Одним із першим рішень нового імператора була серія призначень: Кенфу Адам став губернатором Дамоту, Ванд Бевсоссен — губернатором Бегемдеру, деджазмач Гайлу Адара — губернатором Горджаму, деджазмач Гайлу Еште — губернатором Сем'єну[1].

Незважаючи на угоду основних дворянських родин імперії щодо підтримки Саломона на престолі, Салассіє Барія визволив з в'язниці Текле Гійоргіса та проголосив його претендентом на трон. У відповідь Саломон виступив з Гондера. Після цього Текле Гійоргіс утік до Тиграю, де, за чутками, зібрав значне військо. Утім був переможений та повернувся до в'язниці[2].

В результаті чергової змови аристократів у провінції Дамот зібрались чинний імператор і Текле Гійоргіс. 17 липня 1779 року останнього було проголошено новим імператором, а Саломон став ченцем[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. H. Weld Blundell, The Royal chronicle of Abyssinia, 1769–1840 (Cambridge: University Press, 1922), стор. 330
  2. Weld Blundell, The Royal chronicle, стор. 331
  3. Weld Blundell, The Royal chronicle, стор. 231, 334