Яґбе'у Сейон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ягбе'у Сейон
амх. ይግባ ጽዮን
Ягбе'у Сейон
Ягбе'у Сейон
Ягбе'у Сейон (ліворуч) зі своїми військами у битві проти султана Адалу
11-й Імператор Ефіопії
18 червня 1285 — 1294
Попередник: Єкуно Амлак
Наступник: Сенфа Аред IV
 
Народження: 13 століття
Смерть: 1294
Рід: Соломонова династія
Батько: Єкуно Амлак
Діти: Saba Asgadd, Senfa Ared IVd, Qedma Asgadd, Hezba Asgadd і Jin Asgadd

Ягбе'у Сейон (тронне ім'я Саломон) — імператор Ефіопії з Соломонової династії.

Правління

[ред. | ред. код]

Був співправителем свого батька, Єкуно Амлака, упродовж кількох останніх років його правління, а по його смерті став одноосібним правителем Ефіопії. Прагнув поліпшити стосунки свого царства з мусульманськими сусідами. Утім, подібно до батька, його спроби щодо надання особливих повноважень ефіопському патріарху були невдалими. У своєму листі єгипетського султана, датованому 1289 роком негус дорікав останньому, що той піклується про християн, натомість мав би опікуватись лише своїми мусульманськими підданими[1].

1288 року Сейон планував здійснити паломництво до Єрусалима, однак відрядив туди посланцем свого єпископа. Дорогою назад єпископа захопив султан Адалу, який змушував ефіопського патріарха навернутись в іслам. Коли йому це не вдалось, він зробив єпископу обрізання, перш ніж звільнити його. Негус виступив проти Адалу та, незважаючи на підтримку останнього з боку двох мусульманських правителів, султан зазнав поразки, а його столиця здалась переможцям[2].

Іншою визначною подією, що сталась за часів його правління, було повстання Йї'кебене, який намагався захопити імператорський трон[3].

Деякі історики вважають, що Ягбе'у Сейон заповідав синам правити після його смерті по черзі упродовж року кожному. Інші вважають, що його сини правили країною по черзі через династичну плутанину[4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Travels Of Marco Polo (London, 1871), Книга 3, Глава 35
  2. Морко Поло, Подорожі, книга 3, глава 35
  3. Tadesse Tamrat, "Abbots of Dabra Hayq, " стор. 92
  4. Paul B. Henze, Layers of Time, A History of Ethiopia (New York: Palgrave, 2000), стор. 60
  5. Taddesse Tamrat, Church and State in Ethiopia (1270–1527) (Oxford: Clarendon Press, 1972), стор. 72