Слободян Микола Васильович
| Микола Слободян | |
|---|---|
| Микола Васильович Слободян | |
 | |
| Народився |
21 червня 1944 Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
9 лютого 2018 (73 роки) Росохач, Чортківський район, Тернопільська область, Україна |
| Громадянство |
 УРСР Україна |
| Національність | українець |
| Нагороди |
 |
Мико́ла Васи́льович Слободя́н (21 червня 1944, с. Росохач, нині Україна — 9 лютого 2018, с. Росохач, Україна[1]) — український учасник національно-визвольних змагань, політв'язень, правозахисник. Орден «За мужність» I ступеня (2006)[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1971 році закінчив Росохацьку вечірню середню школу. Працював у колгоспі.
Заарештований 22 березня 1973 року ОГ УКДБ в Тернопільській области. Член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка у ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в м. Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР.[3]
Засуджений 24 вересня 1973 року Тернопільським обласним судом в закритому засіданні на 3 роки таборів суворого режиму і 2 роки заслання.
Повернувся 1978 року родинне в родинне село.
17 квітня 1991 року Микола Слободян був реабілітований.
Брав активну участь у відновлені незалежности України. Член Координаційної ради Чортківського «Меморіалу», Української Гельсінської спілки, Української республіканської партії, Республіканської християнської партії.
Микола Слободян помер 9 лютого 2018 року в рідному селі[1][4]
Про членів Росохацької підпільної організації Харківською правозахисною групою видана книжка «Юнаки з огненної печі»[5], відзнято документальні фільми «Прапори» (2018)[6] та «Росохацька група» (2023).[7]
26 січня 2012 року на фасаді Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського відкрито меморіальну таблицю з написом: «На цьому будинку Чортківського педагогічного училища в ніч з 21 на 22 січня 1973 року члени Росохацької патріотичної організації (Вітів П.І., Винничук П.М., Кравець А.М., Лисий М.С., Мармус М.В., Сапеляк С.Є., Слободян М.В.) під керівництвом Володимира Мармуса встановили національний прапор України і політичні прокламації до 55-х роковин проголошення незалежності УНР та в протест проти репресій комуністичної диктатури. Слава Україні! Героям Слава!».[8]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» І ступеня (18.08. 2006)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б In memoriam. Помер учасник Росохацької підпільної організації Микола Слободян // Історична правда. — 2018. — 12 лютого.
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 693/2006 «Про нагородження орденом «За мужність»»
- ↑ Нагороджені 9 українців, які підняли прапор в 1973. Права людини в Україні. Процитовано 26 березня 2024.
- ↑ Микола Слободян. Гартовані ч.267 (укр.), процитовано 13 грудня 2023
- ↑ Юнаки з огненної печі, 2003.
- ↑ Тизер документального фільму 'Прапори' (укр.), процитовано 22 січня 2023
- ↑ Документальний фільм до 50-річчя Росохацької групи (укр.), процитовано 23 січня 2023
- ↑ ovsienko (29 січня 2012). Правда стає історією. сайт Майдан (укр.). Процитовано 29 березня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Овсієнко, В. Слободян Микола Васильович // Міжнародний біоґрафічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР — Харків : Права людини, 2006. Т. 1, ч. 2 : Україна. — 2006. — С. 724—726.
- Слободян Микола Васильович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 448. — ISBN 978-966-457-338-9.
- Горяча, Н. Чортків у постатях. Микола Слободян // У круговерті часу (Сторінками історії Чорткова (1918—1991 рр.). Книга третя / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. — С. 67. — ISBN 978-966-07-4050-1.
- Слободян Микола Васильович // Дисидентський рух в Україні.
- Слободян Микола Васильович 2 // Дисидентський рух в Україні.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Документальний фільм до 50-річчя Росохацької групи на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2023. — 23 січня. |
|
|
В ГУЛАГ за українські прапори. «Росохацька група» на YouTube // Обличчя Незалежності. — 2021. |