Сємшов Ігор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Сємшов
Ігор Сємшов
Ігор Сємшов
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Петрович Сємшов
Народження 6 квітня 1978(1978-04-06) (46 років)
  СРСР м. Москва, РРФСР
Зріст 170 см
Вага 69 кг
Громадянство  Росія
Позиція Півзахисник
Юнацькі клуби
1995—1996 Росія ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996—1997
1998—2005
2006—2008
2009—2010
2010—2013
2013—2014
Росія ЦСКА (Москва)
Росія Торпедо (Москва)
Росія Динамо (Москва)
Росія Зеніт (СПб)
Росія Динамо (Москва)
Росія Крила Рад (Самара)
10 (1)
216 (54)
85 (17)
26 (6)
82 (19)
14 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1998—1999
2002—2012
Росія Росія-U21
Росія Росія
4 (0)
57 (3)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2017—2018 Росія «Арсенал (Тула)» помічник
2018 Росія «Хімік-Арсенал» (Новомосковськ)
2018—2020 Росія «Арсенал (Тула)» помічник
2020—2022 Росія «Хімки» помічник
2022—н.ч. Росія «Чайка»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 листопада 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 11 листопада 2023.

*** Тільки на посаді головного тренера.

І́гор Петро́вич Сємшо́в (нар. 6 квітня 1978 року, Москва, РРФСР) — колишній російський футболіст та тренер. Заслужений майстер спорту Росії (2008).

Біографія

[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився у Москві, де й почав робити перші кроки до футбольного визнання. Тренувався у СДЮШОР ЦСКА (Москва) під керівництвом Євгена Дулика, потім виступав за дублюючий склад армійців. Фактично, розкрив талант Сємшова Олександр Тарханов, який і почав залучати талановитого півзахисника до участі у матчах основного складу.

Саме Тарханов і покликав Ігора у 1998 році до московського «Торпедо», після того, як змушений був сам залишити ЦСКА. У новій команді Сємшов зміг повною мірою розкритися як футболіст, демонструючи з кожним матчем все більш впевнену гру, і поступово став справжнім лідером автозаводців. Багато в чому завдяки його зусиллям «Торпедо» в 2000 році стало третім у чемпіонаті Росії. У 2002 та 2003 році визнавався найкращим диспетчером чемпіонату, неодноразово був відзначений у опитуваннях вболівальників як найкращий гравець команди.

По закінченні сезону 2005 року Сємшов залишив «Торпедо» та підписав контракт з московським «Динамо». Не останню роль у цьому переході відіграла особистість головного тренера динамівців — з Юрієм Сьоміним Сємшов мав гарні стосунки ще з виступів за збірну. Гра у «Динамо» в наступному сезоні не йшла, однак команда зуміла зберегти прописку у вищому дивізіоні чемпіонату країни. Чого не скажеш про «Торпедо», яке без Семшова вперше у своїй історії опустилося в перший дивізіон. «Чорно-білі» виявилися лише на одну сходинку в турнірній таблиці нижче «Динамо», і цього цілком вистачило для вильоту команди з Прем'єр-ліги. У 2007 році керівництво клубу зробило певні висновки і запросило в команду нового тренера. Андрій Кобелєв зумів зробити з досвідчених футболістів боєздатний колектив, який у результаті фінішував на шостому рядку в турнірній таблиці. Велику роль у виході з кризи зіграв і Сємшов.

Відігравши три сезони у «Динамо», Ігор вирішив пристати на пропозицію «Зеніта»[1], що минулого року тріумфував у Кубку УЄФА. Сезон у складі петербурзької команди склався для Сємшова доволі вдало — він мав постійну ігрову практику, завоював бронзу чемпіонату Росії, проте по завершенні сезону вирішив повернутися до Москви. Більш того — його «новим» клубом знову стало «Динамо»[2].

Багато часу на адаптацію не знадобилось, так як тренерський штаб лишився той самий та й багато гравців були добре знайомі Ігору. Сємшов одразу довів своє право на місце у стартовому складі та додав у гру динамівців яскравих барв, що їх так не вистачало у минулому сезоні.

Виступи у збірній

[ред. | ред. код]

До складу молодіжної збірної почав залучатися ще у 20-річному віці, однак у складі національної команди Ігору вдалося дебютувати лише 17 травня 2002 року у поєдинку зі збірною Білорусі (1:1). У тому ж році Сємшов потрапив до заявки збірної на чемпіонат світу 2002 року, де провів два матчі з трьох.

2004 рік був відзначений ще одним великим міжнародним змаганням. Збірна Росії отримала путівку на Євро-2004 і Ігор Сємшов був одним з тих гравців, які мали захищати честь країни на зелених галявинах Португалії. Проте він всього лиш раз з'явився на полі і не зміг допомогти своїй збірній подолати бар'єр групового етапу.

Зате чотири роки потому Ігор був провідним гравцем головної команди Росії, відігравши усі п'ять матчів на турнірі та зробивши вагомий внесок у «бронзовий» успіх збірної.

Першим забитим м'ячем у складі «червоно-білих» Сємшов відзначився 12 серпня 2009 року у товариському матчі зі збірною Аргентини (2:3).

Досягнення

[ред. | ред. код]
Клубні трофеї
Досягнення у збірній
Особисті досягнення

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Приз «Чесна гра» Сємшов отримав у 2002 році в тому числі і за те, що зупинив атаку власної команди в матчі проти «Спартака», коли гравець суперника залишився лежати на газоні після отриманої травми. Цей епізод змусив багатьох заговорити про те, що Ігор — один з небагатьох порядних людей в російському футболі. Однак у житті гравця було й інша подія. За кілька років до вручення нагороди в матчі проти новоросійського «​​Чорноморця» він наважився нагородити арбітра копняком під зад, оскарживши таким чином суддівське рішення.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Батько — Петро Іванович Сємшов, працював тренером у ФШМ «Торпедо». Мати — Сємшова Віра Михайлівна, домогосподарка. Має сестру Христину. У шлюбі з дружиною Ларисою має двох дітей — доньку Вікторію та сина Віктора.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ігор Сємшов перейшов до «Зеніта»
  2. Сємшов повернувся до «Динамо»
  3. Наказ про присвоєння почесного звання «Заслужений майстер спорту Росії». Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 27 листопада 2011.
  4. Сємшов отримав смокінг "Джентльмена року"
  5. Сємшов став членом клубу Григорія Федотова

Посилання

[ред. | ред. код]
Інтерв'ю