Ташкентська десятка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Від 1 липня до 5 серпня 1969 року в Ташкентському міському суді за статтями 190-1 Кримінального кодексу РРФСР та аналогічних кодексів інших радянських республік судили десятьох кримськотатарських правозахисників, яких часто називали «ташкентською десяткою», за словами прокурора Бориса Березовського, за «активну участь у вирішенні так званого кримськотатарського питання [sic]». Згідно зі стандартною практикою того часу, в судових документах кримських татар постійно називали «особами татарської національності, які раніше проживали в Криму», і уникали визнання кримських татар окремою етнічною групою, використовуючи принизливі фрази на кшталт «так звані кримські татари», щоб висміяти вживання відповідачами етноніму «кримський татарин»[1].
Відповідачі[ред. | ред. код]
- Світлана Аметова
- Решат Байрамов
- Айдер Барієв
- Руслан Емінов
- Ридван Гафаров
- Іззет Хаїров
- Муніра Халілова
- Роллан Кадиєв
- Різа Умеров
- Ісмаїл Язиджиєв
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Bekirova, Gulnara (23 липня 2015). Ташкентский процесс. Крым.Реалии (рос.). Процитовано 11 жовтня 2021.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Ташкентский процесс: Суд над десятью представителями крымскотатарского народа (1 июля — 5 августа 1969 г.): Сборник документов с иллюстрациями. — Амстердам: Фонд імені Герцена, 1976. — 854 с., [4] л. іл.: портр., факс. — (Серія «Библиотека Самиздата»; № 7)
| |||||||||||