Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни
| Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни | |
|---|---|
| повітряна війна над Україною | |
.jpg) Відсутність світла вночі після масованих ударів проти об'єктів критичної інфраструктури України добре помітна з супутника NASA, 24 листопада 2022 року | |
| Місце атаки | Об'єкти критичної та цивільної інфраструктури на території України |
| Мета атаки | схилити Україну до переговорів, підірвати українську промисловість та енергетичну систему |
| Дата |
від вересня 2022 року |
| Спосіб атаки | Регулярні масові обстріли крилатими та балістичними ракетами, іншими далекобійними ракетами, дронами-камікадзе |
| Терористи | Збройні сили Росії |
| Категорія у Вікісховищі | |
Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни — воєнний злочин, скоєний російськими військовими під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, аби примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для останнього умовах[1][2].
Зазнавши нищівної поразки в боях за Київ та Харків, Російська Федерація вдалася до відвертого тероризму: від 10 жовтня 2022 року почерговими хвилями завдавала масованих та методичних ракетних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України. За словами тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна станом на кінець листопада 2022 року, російські військові знищили чи пошкодили понад 700 життєво важливих споруд — аеропорти, мости, нафтобази, трансформаторні підстанції та електростанції, тощо[3].
На думку голови НЕК «Укренерго» та експертів у галузі енергетики задум російських військових полягав у тому, аби шляхом знищення ключових трансформаторних підстанцій розбити енергосистему України на ізольовані острови та завадити перетоку електричної енергії між регіонами. Тому окрім власне самих військових, у підготовці ударів брали участь й російські енергетики[4]. Станом 26 січня 2023 року від ударів загинули не менше 134 цивільних громадян і були поранені ще близько 380[5][6].
Від початку російської військової агресії проти України взимку 2014 року траплялись окремі удари по об'єктах критичної інфраструктури України в місцях бойових дій.
У грудні 2015 року та в грудні 2016 року росіяни провели кібератаки на українські енергетичні компанії, внаслідок яких у низці областей України протягом кількох годин була відсутня електрика.
.jpg)
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року, за даними Повітряних сил ЗСУ, ворог здійснив 12 пусків крилатих ракет морського та повітряного базування — «Калібр» та Х-101. Українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет, однак росіянам вдалось обстріляти Зміївську ТЕС та три підстанції високої напруги, внаслідок чого було знеструмлено 40 підстанцій різної напруги, відімкнено 2 повітряні лінії 750 кВ, 5 повітряних ліній 330 кВ[7]. Також була обстріляна Харківська ТЕЦ-5, частково зруйнована адміністративна будівля, виникла величезна пожежа[8]. Під час обстрілів загинули 4 енергетиків, троє — дістали поранення[7].
Сотні тисяч споживачів залишались без світла на Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині, проте електропостачання вдалось відновити у доволі стислі терміни[7][7].
У відповідь на обстріл президент України Володимир Зеленський виголосив промову «Без вас».
.webp)
10 жовтня 2022 року російські війська завдали масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України[9]. Росіяни застосували 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БПЛА типу «Shahed-136»[10].
Від обстрілів загинули 23 особи, іще 100 — поранено[11].
Станом на 11 годину ранку 10 жовтня внаслідок ударів пошкоджено 11 важливих споруд енергетики у 8 регіонах та місті Києві[12]. Частину областей знеструмлено[13]. Укренерго повідомила, що у деяких містах і населених пунктах країни можливі перебої з електропостачанням[14]. Усього протягом 10 жовтня та під час менш потужних обстрілів у два наступні дні, ракетними ударами пошкодили 28 об'єктів енергетичної інфраструктури[15]. Ракетні удари продовжилися наступного дня, принаймні 28 ракетних ударів було завдано 11 жовтня[16].
Російська влада робила хибні заяви, що обстріл став відповіддю на вибух на Кримському мосту: насправді ракетні удари готувалися заздалегідь. На це вказувало спільне розслідування видань Bellingcat, The Insider і Der Spiegel про Головний обчислювальний центр ЗС РФ, підрозділ якого займається наведенням ракет[17].
Протягом наступного тижня, до 18 жовтня, ракетами та дронами-камікадзе росіяни уразили та пошкодили 408 об'єктів інфраструктури, із них понад 45 — об'єкти енергетичної інфраструктури, також відомо про пошкодження 180 житлових будників[18].
Часті обстріли енергетичної інфраструктури протягом наступних днів, а надто 19 жовтня, завдали помітної шкоди. Національний оператор НЕК «Укренерго» був змушений вдатися до планових вимкнень споживачів. Імовірно, з настанням холодів частота вимкнень може зрости[19].
22 жовтня 2022 року російські війська завдали другого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни застосували крилаті ракети повітряного та морського базування. Було завдано 33 ракетних удари, з яких 18 ракет було перехоплено ППО а 15 влучили по важливих енергетичних спорудах у Кропивницькому і Голованівському районах Кіровоградщини, по енергообʼєкту Одеської області та міста Рівне[20].
Вранці 31 жовтня 2022 року відбувся третій масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Всього запустили 78 ракет. Із літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95/Ту-160 випустили 55 крилатих ракет Х-101 та одну Х-59 з півночі Каспійського моря та з району Волгодонська. Сили та засоби Повітряних сил знищили 44 крилаті ракети[21]. Окрім того, росіяни завдали ударів 22 ракетами з комплексу С-300 та застосували 5 безпілотників[22].
Цим нападом росіяни пошкодили 18 об'єктів (переважно енергетики) у 10 областях, знеструмили ділянки залізниці[23] та сотні населених пунктів у семи областях України[24].
Удари російськими ракетами засвідчено в Київській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Черкаській, Харківській областях, на Вінниччині збита ракета впала на цивільні будівлі[25]. Росіяни завдали ракетні удари по Дніпровській ГЕС, Дністровській ГЕС і Кременчуцькій ГЕС[26].
Внаслідок ударів по об'єктах критичної інфраструктури в Київської області близько 80 % споживачів у Києві лишилися без води, були перебої зі світлом[27].
Крилаті ракети порушили повітряний простір Молдови, уламки однієї збитої ракети впали поблизу Дністровської ГЕС — в селі Наславча, в багатьох будинках вибило вікна[28]. Того ж дня Міністерство закордонних справ Молдови викликало російського посла й оголосило одного співробітника персоною нон ґрата[29].
.webp)
15 листопада 2022 року російські військові здійснили четвертий масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України, який за кількістю випущених ракет — близько 100 одиниць, перевершив обстріл 10 жовтня з 84 ракетами[30]. Зі стратегічних бомбардувальників Ту-95, Ту-160 з району Каспію та Ростовської області були випущені ракети типу Х-101 та Х-555. Водночас, з акваторії Чорного моря були випущені ракети типу «Калібр»[30].
На відміну від обстрілу 10 жовтня цього разу на бойовому чергуванні українських військ були ЗРК IRIS-T SLM та NASAMS[30].
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ракетними ударами було виведено з ладу майже половину енергосистеми України[31].
23 листопада 2022 року російські військові здійснили пʼятий масований удар по енергетичній інфраструктурі України. З літаків-ракетоносців Ту-95МС та ракетних катерів в акваторії Чорного моря було випущено 70 ракет Х-101/Х-555 та «Калібр». Силам протиповітряної оборони вдалося збити 51 ракету та ще 5 баражуючих боєприпасів «Ланцет»[32].
Через ушкодження інфраструктури були запроваджені аварійні вимкнення електричної енергії по всій території України. Аварійний захист спрацював на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично вимкнені[32]. Також було знеструмлено більшість теплових та гідро- електростанцій[33]. Через відімкнення всіх АЕС від енергомережі відновлення живлення в країні тривало порівняно довше[34]. Повернути знеструмлені АЕС до енергомережі вдалось лише наступного дня, 24 листопада. Лише Запорізька АЕС лишилась працювати на дизель-генераторах[35]. Внаслідок завданих пошкоджень вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці. Втім, українським фахівцям вдалось відновити єдність системи у доволі стислий термін, порушену цілісність енергосистеми вдалось відновити о 4-ї ранку наступного дня, 24 листопада[35][36].
У всьому місті Києві зупинено постачання води, через нестачу електричної енергії обмежено роботу метро, тимчасово зупинено роботу трамваїв та фунікулера[37]. Того вечора було повністю знеструмлено місто Львів[38]. В шахтах Дніпропетровської області через знеструмлення опинились заблокованими майже три тисячі гірників[39]. Понад 85 % потягів «Укрзалізниці» затримались в дорозі на понад годину та більше[40].
Через відсутність електроживлення було призупинено оформлення осіб та транспорту в пункті пропуску «Солотвино» (на кордоні з Румунією), та в пунктах пропуску «Косино» і «Дзвінкове» (на кордоні з Угорщиною), також через перебої без електричної енергії залишилась вся Молдова[41][42].
.webp)
У Вишгороді ракета влучила у житловий багатоповерховий будинок[43], Було пошкоджено чотири багатоквартирних будинки, школу, та дитячий садок[44].
Всього по всій країні внаслідок ракетного обстрілу за даними Національної поліції станом на 24 листопада загинуло 10 осіб, серед них двоє дітей, ще 52 особи зазнали поранень[45][46][47].
_cropped.jpg)
Вдень 5 грудня 2022 року російські військові завдали шостого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України[48]. Цього разу обстріл припав на 28-му річницю підписання Будапештського меморандуму[49]. Ще однією особливістю цього обстрілу стали удари на випередження українських (за твердженнями російських джерел) БПЛА-камікадзе, які вразили об'єкти на аеродромах стратегічної авіації «Енгельс» та «Дягілєво». Внаслідок ударів на землі залишились кілька стратегічних ракетоносців, у випадку Дягілєво — Ту-22М3, споряджений ракетою Х-22[50], а в «Енгельсі» — пошкоджений Ту-95МС[51].
Згідно попередніх даних командування Повітряних Сил ЗСУ всього було запущено понад 70 ракет: з району Каспійського моря та Волгодонська Ростовської області з восьми літаків Ту-95МС росіяни запустили 38 крилатих ракет Х-101/Х-555, з кораблів у Чорному морі були запущені 22 крилаті ракети типу «Калібр» а також з неба над Чорним морем з літаків Ту-22М3 були запущені три ракети типу Х-22. Окрім того шість керованих ракет Х-59 та одна Х-31П були випущені з винищувачів типу Су-35[52].
Українські підрозділи ППО збили понад 60 ракет[52]. Частина однієї з ракет впала поряд з містом Бричани на півночі Молдови.[53] У Молдові були тимчасові перебої з постачанням електричної енергії[54].
Внаслідок завданих ушкоджень об'єктам інфраструктури довелось застосувати аварійні вимкнення електричної енергії, однак енергосистема України зберегла цілісність та працювала синхронно з Європейською електромережею[55][56].
Російські терористи-окупанти цього дня випустили 76 ракет по об'єктах критичної інфраструктури України, 60 з них збила протиповітряна оборона України. З районів Каспійського моря та Чорного моря противник випустив по Україні 72 крилатих ракет Х-101, Х-22 та «Калібр». Також було запущено чотири керовані ракети повітряного базування Х-59 та Х-31П.
У районі Києва було засвідчено понад 40 ракет, 37 із яких збили сили протиповітряної оборони. Це була одна з найбільш масованих ракетних атак на столицю України за весь час повномасштабного вторгнення Росії.[57]
29 грудня о 8 годині ранку російські військові атакували Україну дронами-камікадзе, крилатими ракетами з кораблів і стратегічних бомбардувальників, а також зенітними керованими ракетами С-300. Силами ППО було збито 54 із 69 російських ракет.[58][59][60]
Збройні сили РФ запустили понад 20 крилатих ракет повітряного базування із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з акваторії Каспійського моря та ракетних комплексів наземного базування, сили ППО знищили 12 крилатих ракет[61].
Внаслідок атаки на Київ через уламки ракет загинуло троє людей, 21 людина дістала поранення, серед них журналіст японського видання Асахі Сімбун[62][63]. Різних ступенів пошкоджень зазнали будівлі трьох шкіл та одного дитячого садка, також постраждали понад 12 об'єктів КНУ ім. Тараса Шевченка, 30% споживачів залишились без світла через аварійні відключення[64][65][66].
На Хмельниччині внаслідок обстрілу поранені семеро цивільних, померла 22-річна дівчина[67]. Влучили у військовий об'єкт, пошкоджена військова техніка. Ракети пошкодили 13 житлових будинків, складські приміщення, АЗС, магазини, лінії електропередач, дитсадок, 10 авто[67].
Внаслідок нічної атаки області мешканці міста Запоріжжя та області зустрічали Новий Рік без електроенергії.
.jpg)
Були застосовані крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555, Х-22, крилаті ракети морського базування «Калібр» та керовані авіаційні ракети Х-59[68]. Крім того вперше було застосовано ракети 48Н6ДМ від зенітного комплексу С-400 для ударів по Києву з Брянської області[68][69].
З самого ранку в Україні почався масований ракетний обстріл ракетами дальньої дії. Були влучання в енергетичні та промислові об'єкти, також сталися значні руйнування житлових будинків. Повідомлялося про випущені 38 ракет у цей день, з яких було збито 25[70].
Внаслідок ракетних ударів було пошкоджено 9 блоків ТЕС, 3 магістральні підстанції та повітряну лінію[71]. Зокрема, було зруйновано турбінну залу енергоблока однієї з теплоелектростанцій компанії ДТЕК[68]. Енергосистема зберегла цілісність, але через значний дефіцит генерації довелось застосувати аварійні відключення[71].
Атака почалась вночі з 25 на 26 січня з масованого нальоту БпЛА типу Shahed 136. Всі 24 літальних апарата було збито, однак в Київській області було зафіксовано й влучання: було пошкоджено 5 житлових будинків, та 7 об'єктів та споруд, пошкоджено 40 автомобілів[72].
Друга хвиля сталась на світанку: було чутно вибухи в Одесі, Миколаєві, Вінниці та Київщині, засвідчено влучання в Вінниці, Одесі, Києві. Ворог атакував Україну з літаків Ту-95МС, Су-35 та МіГ-31К та кораблів з акваторії Чорного моря. Були застосовані крилаті ракети Х-101, Х-555, Х-59, «Калібр» та гіперзвукові Х-47 «Кинджал»[73]. Також ворог обстрілював об'єкти критичної інфраструктури в Запорізькій області ракетами від С-300[74]. Силами і засобами Протиповітряної оборони України було збито 47 ракет із 55, при чому 20 з них — навколо столиці, а три з чотирьох Х-59 ракет не досягли цілей[73].
Через ракетну атаку ворога у деяких областях запроваджено аварійні відключення світла. Найбільше від ударів росіян по енергооб'єктах постраждали Київська, Одеська та Вінницька області. Було відомо про 11 загиблих та 11 постраждалих внаслідок атаки[75].
Внаслідок ракетних атак та бойових дій станом на кінець січня 2023 року в електричній системі України в пікові години споживання (ранок та вечір) існував дефіцит генерації до 5 ГВт, а вночі дефіцит становив близько 3 ГВт. На окупованих територіях опинилось генерувальних потужностей до 10 ГВт[76].
Обстріли почались іще вночі з 9 на 10 лютого 2023 року масовими пусками БПЛА-камікадзе типу Shahed 136. Також було завдано удару ракетами від ЗРК С-300 по об'єкту критичної інфраструктури в Запорізькому районі. Було зруйновано технічне обладнання та споруди. Ракети залітали у повітряний простір Молдови. ЗСУ повідомляли про запуск по українській критичній інфраструктурі 71 ракети, 61 з яких збила протиповітряна оборона.Через ракетну атаку ворога у деяких областях запроваджено аварійні відключення світла[77][78].
16 лютого 2023 року в ході російського вторгнення в Україну російські військові завдали чергового масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Всього в ударі було застосовано 36 ракет, силами та засобами Повітряних сил ЗС України знищено 14 крилатих ракет Х-101/Х-555, «Калібр» та дві керовані авіаційні ракети Х-59. Частина крилатих ракет Х-22 досягли своїх цілей, уразивши об’єкти критичної інфраструктури[79].
Ракетна атака не змогла змінити ситуацію в енергосистемі, що стабілізувалася в останні декілька днів, 16 лютого відбувся п’ятий день поспіль без лімітів споживання електроенергії в українській енергосистемі[80][81].
Масований ракетний обстріл був здійснений вночі (рано в ранці) 9 березня 2023 року. Загалом російські військові випустили 81 ракету різного типу і базування, та 8 дронів-камікадзе[82]. За даними Командування Повітряних Сил ЗСУ під час цього обстрілу було використано рекордну кількість — 6 гіперзвукових ракет Х-47 «Кинджал»[82]. Силами оборони України було знищено 34 крилаті ракети, а також 4 безпілотники[82].
Внаслідок удару Запорізька АЕС вже вшосте втратила зовнішнє живлення, та перейшла в аварійний стан з живленням від дизель-генераторів[83].
Після річної перерви російські військові знову почали завдавати масованих ударів по обʼєктах енергетики за допомогою ракет та БпЛА. У порівнянні з минулим роком ворог змінив свою тактику, на відміну від першої зими, коли Росія атакувала розподільчі мережі України, атаки 2024 року спрямовані на знищення генеруючих потужностей[84].
Російські окупанти, в ході наймасованішої ракетної атаки по території України, завдали два прямих влучання у Запоріжжі по Дніпровській гідроелектростанції — пошкоджено ГЕС-1 та ГЕС-2. Російська ракета влучила в тролейбус з водієм без пасажирів[85], який рухався через дамбу Дніпровської гідроелектростанції[86][87][88][89][90]. Правоохоронці розпочали розслідування за фактом масованого обстрілу російськими окупантами Запоріжжя та Дніпровської ГЕС[91].
У Вінницькій області та Кривому Розі, зафіксовано удари по об'єктах інфраструктури. Введені графіки аварійних відключень електроенергії. Окупанти здійснили понад 15 ударів по об'єктах енергетики Харкова. Місто фактично повністю без світла. Міська влада повідомила, що вранці на маршрути не вийде електротранспорт — перевезення здійснюватимуть автобуси за схемою блекауту.
Вибухи також лунали у Дніпрі, Хмельницькому, Шепетівці, Старокостянтинові, Красилові та навколишніх селах області після цього виникли перебої з електрикою[92].
Значних ушкоджень було завдано Зміївській ТЕС[93].
В ніч на 29 березня 2024 року противник завдав потужного ракетного-авіаційного удару по об’єктах паливно-енергетичного сектору України, застосувавши різні типи ракет та ударні БпЛА, усього – 99 засобів повітряного нападу. В результаті протиповітряного бою знищено 84 повітряні цілі[94]. Ворог атакував ракетами та дронами енергетичну інфраструктуру, цивільні об'єкти, приватні будинки. Понад 150 рятувальників та 35 спеціалізованих автомобілів ДСНС були залучені до ліквідації наслідків нічних та ранкових ударів РФ[95].
Близько 6.00 ранку армія РФ запустила ракети по Україні. За даними Повітряних Сил, ракети летіли у напрямку Рівного, Києва і Львівщини. Воєнні злочини Росії продовжилися руйнуванням Трипільської ТЕС, повністю знищено усі робочі ТЕС Центренерго[96][97] після Зміївської ТЕС та інших об'єктів енергетики[98]. Крім того армія РФ вночі обстріляла Харків: почалися перебої зі світлом, не курсувало метро. У Харкові росіяни завдали щонайменше 10 ударів по критичній інфраструктурі. На місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу працювало понад 200 рятувальників[99].
У ніч з 26 на 27 квітня Росія завдала незвичного комбінованого ракетного удару по Україні - атакували Дніпро, Івано-Франківщину та Львівщину. Основною ціллю стала енергетика. У результаті 21 з 34 ракет збили, повідомили Повітряні сили[100].
8 травня вранці росіяни влучили крилатими ракетами в обʼєкт генерації енергії у Червоноградському районі, також через влучання poсійcькoї ракети постраждав обʼєкт критичної енергетичної інфраструктури у Стрийському районі, обійшлося без жертв і потерпілих[101]. Також відомо про влучання у Запорізькій області по обʼєктах критичної та цивільної інфраструктури, без постраждалих[102].
Вранці 1 червня Росія атакувала енергетичну інфраструктуру України в Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Івано-Франківській областях, за повідомленням Міністерства енергетики України, це вже шостий масований удар Росії по енергооб'єктах з 22 березня 2024 року. Найбільший приватний енергетичний холдинг України, "ДТЕК" Ріната Ахметова, повідомив, що Росія знову атакувала дві його теплоелектростанції (ТЕС), серйозно пошкодивши обладнання. В «Укренерго»анонсували можливі відключення у вечірні пікові години 1 червня 2024 року. Пізніше, через ранкову атаку 1 червня 2024 року, компанія додала ще одну годину можливих відключень[103].
Окрім об'єктів електричної енергетики росіяни завдали низку ударів, пошкодили, вивели з ладу або зруйнували низку об'єктів критичної інфраструктури інших видів.
У квітні 2022 року російські війська підірвали водогін, яким до Миколаєва йшла дніпровська вода. За даними розслідування BBC, водогін було зруйновано навмисне. Ремонтну бригаду російська армія не допустила[104].
14 вересня того ж року російські військові вдарили балістичними ракетами по гідротехнічних спорудах Карачунівського водосховища на західних околицях Кривого Рогу. Внаслідок ракетного удару було пошкоджену греблю, почався витік води в Інгулець[105][106][107], рівень води у річці збільшився на 1-2 метри, через що було підтоплено 112 приватних будинків[108][109]. Внаслідок ракетного удару у Кривому Розі виникли перебої із водопостачанням у декількох районах міста[110][111]. Окрім того, без водопостачання залишилися близько 5000 жителів Софіївської селищної громади[112] та 7000 жителів Лозуватської сільської громади[113].
6 жовтня під час відступу російські військові підірвали дамбу в Донецькій області, внаслідок чого було підтоплено селище Райгородок[114].
Після звільнення Херсону російські військові заважали відновити водопостачання з Дніпра: через знищені електромережі в Херсонській області були знеструмлені насосні станції[115], а під час ракетного обстрілу 28 листопада 2022 року взагалі було пошкоджено одну з насосних станцій МКП «Миколаївводоканал»[116].
В листопаді-грудні 2022 року внаслідок обстрілів було пошкоджено й виведено з ладу головну насосну станцію Каховського магістрального каналу[117].
В лютому наступного року українські державні органи повідомляли про те, що через захоплену росіянами греблю Каховської ГЕС відбувається значне скидання води, що призвело до зменшення рівня води в Каховському водосховищу[118].
6 червня 2023 року армія Росії здійснила воєнний злочин та потенційний акт екоциду. Греблю Каховської ГЕС було заміновано та підірвано, що призвело до її знищення. У зоні катастрофи опинилося 16 000 людей та близько 80 населених, частину з яких затопило внаслідок теракту.
.jpg)
Внаслідок обстрілу в ніч з 31 травня на 1 червня 2024 року Дніпровська ГЕС опинилась в критичному стані, було перекрито рух транспорту з лівого берега на правий[119].
В таблиці не враховані обстріли ракетами з комплексів C-300/C-400
18 листопада 2022 року українська влада почала розгортати по всій країні «Пункти незламності» — місця, де передбачено тепло, вода, електрика, мобільний зв'язок, інтернет, місце для відпочинку, аптечки та забезпечення для мам і дітей[122].
23 листопада 2022 року в Європарламенті була започаткована ініціатива «Генератори надії». За участі мережі Eurocities, куди на той час входили понад 200 міст у 38 країнах Європи, організатори планують зібрати кількасот генераторів, зокрема промислових для об'єктів цивільної інфраструктури України[123].
Міністерка закордонних справ Франції Катрíн Колонна́ повідомила про відправлення до України 100 потужних генераторів[124]. Прем'єр-міністерка Фінляндії Санна Марін також оголосила про передавання енергетичного обладнання Україні[125].
Республіка Корея також повідомила про плани передати 20 генераторів потужністю 450—500 кВт[126].
Станом на 1 березня 2023 року, за 4,5 місяці, за даними Генеральної прокуратури, 255 ракет та дронів влучили по енергетичній інфраструктурі. З них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК «Укренерго»[127].
На початку року міністр енергетики Герман Галущенко оголосив про план будівництва в Україні чотирьох атомних блоків. У разі реалізації цього проєкту Хмельницька АЕС стала б найбільшою атомною станцією в Європі, відібравши пальму першості в окупованої Запорізької АЕС[128].
З початком нових обстрілів обʼєктів енергетики Україна почала отримувати допомогу від інших країн. 8 квітня уряд Данії ухвалив рішення виділити 5,8 млн євро для відновлення української енергетичної системи[129]. 19 квітня стало відомо що Великобританія виділила понад 180 мільйонів доларів на зміцнення енергосистеми України[130]. 8 травня агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило понад 190 мільйонів доларів на проєкт, у межах якого надаватиме Україні необхідну допомогу у сфері енергетики протягом 5 років[131]. 7 червня стало відомо що французьке агентство розвитку (AFD) надасть «прогнозовані кошти у розмірі 400 млн євро у вигляді кредитів та 50 млн євро у вигляді грантів до 2027 року з метою розширення своєї діяльності в Україні». Кошти будуть спрямовані на підтримку енергетичного та транспортного секторів. Друга угода на 200 мільйонів євро стосуватиметься створення двостороннього фонду, який буде підтримувати проєкти за участю компаній з французькою часткою капіталу. Йдеться про підтримку французьких компаній у майбутніх тендерах у галузях енергетики, транспорту, водопостачання, охорони здоров'я та сільського господарства[132].
17 травня кабінет міністрів виділив для «Центренерго» загалом понад 1,55 млрд грн на відбудову Зміївської та Трипільської теплоелектростанцій, зруйнованих російськими ракетами[133]. Того ж місяця Київська міська рада погодила встановлення 6 міні-ТЕЦ у столиці[134]. Навесні 2024 року USAID запланувало закупівлю в Україну 44 газопоршневих електростанцій, поставки очікуються з червня 2024 року[135].
Спільне розслідування групи Bellingcat з журналістами видань The Insider та Der Spiegel встановили, що маршрути для російських крилатих ракет програмує колектив Головного обчислювального центру (рос. Главный Вычислительный Центр, ГВЦ) російського Генерального штабу[136].
За фактами обстрілу України 15 листопада 2022 року Служба Безпеки України відкрила 17 кримінальних проваджень (ч. 1 статті 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни)[137].
Слідчі СБУ припускають, що до обстрілу причетні військовослужбовці 184-го важкого бомбардувального авіаційного полку РФ, який входить до складу 22-ї важкої авіаційної бомбардувальної дивізії. Також служба перевіряє дані про участь у обстрілах військовослужбовців 52-го важкого бомбардувального авіаполку РФ[137].
3 січня 2023 року Служба Безпеки України оголосила підозри командувачу дальньої авіації повітряно-космічних сил ЗС РФ генерал-полковнику Сергію Кобилаши та колишньому командувачу Чорноморським флотом РФ адміралу Ігорю Осіпову[138].
- Кобилаш та Осипов - перші підозрювані
-
-
Також українським журналістам вдалось встановити особи 4-х російських офіцерів 294-го Державного центру безпілотної авіації Міноборони РФ безпосередньо причетних до терористичних атак із застосуванням дронів Shahed 136[139].
- Електроенергетика України
- Віялові вимкнення
- Удари по житловій забудові України під час російсько-української війни
- Перелік ракетних ударів під час російського вторгнення
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Удари по об'єктах критичної інфраструктури України під час російсько-української війни |
- На 1 ГВт менше. Як змінилося споживання електрики після атаки на енергомережу
- Масований ракетний обстріл 10 жовтня (карта)
- Війна з трансформаторами. Куди влучила Росія під час останнього обстрілу (31 жовтня)
- Війна з трансформаторами триває. Цього разу ворог розширив географію ударів, аби уникнути ППО (15 листопада)
- Карта ударів по українській енергосистемі (15 грудня 2022)
- ↑ У МЗС порівняли росію з ІДІЛ після заяви пєскова про обстріли заради переговорів. Укрінформ. 17 листопада 2022.
- ↑ В Кремлі відкрито шантажують Україну: Виконайте наші вимоги і обстріли зупиняться. Українська Правда. 24 листопада 2022.
- ↑ Російські окупанти пошкодили вже 32 тисячі цивільних об’єктів і 700 об’єктів інфраструктури, - Єнін. Цензор.НЕТ. 27 листопада 2022.
- ↑ Російські енергетики допомагали військовим атакувати енергосистему України – Кудрицький. Українська Правда. 8 січня 2023.
- ↑ Видача дозволу на арешт путіна та його посіпак — перший крок на шляху справедливої відплати за скоєні злочини. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Украина. События 2022 года. Human Rights Watch. 2023. Архів оригіналу за 12 січня 2023.
- ↑ а б в г Один із наймасовіших обстрілів РФ енергетичної інфраструктури: міністр розповів про наслідки. Українська Правда. 12 вересня 2022.
- ↑ Удари по Харкову: все, що відомо про атаку Росії на енергосистему (укр.). BBC. 12 вересня 2022.
- ↑ Ракетний удар по Україні став наймасовішим з початку вторгнення РФ: результати та наслідки. Defense Express. 10 жовтня 2022.
- ↑ Залужний оприлюднив схему завдання ворожих ударів по території України. Букви. 10 жовтня 2022.
- ↑ Число погибших в результате российских обстрелов 10 октября возросло до 23 человек. Международное французское радио. 11 жовтня 2022. Архів оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Російські військові пошкодили 11 важливих інфраструктурних об’єктів у 8 регіонах та Києві, – Шмигаль. БізнесЦензор. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
- ↑ Масштабна ракетна атака по містах України. Що відомо. BBC News Україна (укр.). 10 жовтня 2022.
- ↑ "Укренерго" попередило про можливі перебої з енергопостачанням внаслідок ударів росіян. БізнесЦензор. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
- ↑ росія за три дні пошкодила 28 об'єктів енергетичної інфраструктури – Шмигаль. Укрінформ. 12 жовтня 2022.
- ↑ Офіс Президента. Telegram. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Дистанційні вбивці: хто націлює російські крилаті ракети на Україну. Bellingcat. 7 листопада 2022.
- ↑ За тиждень росіяни атакували понад 400 об'єктів інфраструктури. Укрінформ. 18 жовтня 2022.
- ↑ З 20 жовтня по всіх регіонах України запровадять тимчасові відключення електропостачання. Букви. 19 жовтня 2022.
- ↑ За ранок росіяни випустили по Україні ракет на $300 млн, 18 з них збили. Пошкодження енергооб'єктів можуть перевищувати атаки 10-12 жовтня — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 22 жовтня 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
- ↑ Прищепа, Ярослав (31 жовтня 2022). Повітряні сили вранці збили 44 з понад пів сотні російських ракет. suspilne.media. Суспільне Новини. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ Сьогодні ворог випустив по цивільних об'єктах України 78 ракет - Залужний. Укрінформ. 31 жовтня 2022.
- ↑ Масований обстріл: росіяни атакували 10 регіонів України та пошкодили 18 об’єктів (Доповнено). Тексти. 31 жовтня 2022.
- ↑ Шмигаль: росіяни атакували 18 об’єктів, більшість – енергетичні. Економічна Правда. 31 жовтня 2022.
- ↑ Зранку через російські ракети постраждали 7 областей – звіти ОВА. Українська Правда. 31 жовтня 2022.
- ↑ Тероризм чистої води. Росія завдала ударів по трьох українських ГЕС. Тексти. 31 жовтня 2022. Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ ППО захистила Київ від прильотів, але є перебої зі світлом, 80% містян - без води. Українська Правда. 31 жовтня 2022.
- ↑ рф використала повітряний простір Молдови для атаки по Україні – Ігнат. Укрінформ. 31 жовтня 2022.
- ↑ Кишинів висилає дипломата РФ після падіння російської ракети на територію Молдови. Європейська Правда. 31 жовтня 2022.
- ↑ а б в росія випустила по Україні близько 100 ракет – Повітряні сили. Укрінформ. 15 листопада 2022.
- ↑ Майже половину енергетичної системи виведено з ладу через ракетні удари РФ, - Шмигаль. Цензор.НЕТ. 18 листопада 2022.
- ↑ а б Повітряні сили збили 51 з 70 ракет, випущених по Україні. Мілітарний. 23 листопада 2022.
- ↑ Знеструмлено всі АЕС та більшість теплових і гідроелектростанцій, внаслідок ракетних атак — Міненерго. Букви. 23 листопада 2022.
- ↑ Ситуація в енергосистемі складна, але контрольована – Укренерго. Економічна Правда. 24 листопада 2022.
- ↑ а б До кінця дня АЕС знову запрацюють в українській енергосистемі – Галущенко. Економічна Правда. 24 листопада 2022.
- ↑ Україна пережила перший блекаут в історії: чому зупинялися атомні енергоблоки та чим це загрожує. Економічна Правда. 28 листопада 2022.
- ↑ У Києві поїзди метро курсуватимуть з інтервалом близько 10 хвилин – КМДА. Букви. 23 листопада 2022.
- ↑ Увесь Львів залишився без світла через ворожу атаку. Укрінформ. 23 листопада 2022.
- ↑ Дніпропетровщина: на поверхню підняли майже 3 тисячі працівників, що застрягли у шахтах. Українська Правда. 24 листопада 2022.
- ↑ Понад 85% потягів УЗ затримується на понад годину, деякі – на понад десять. Економічна Правда. 24 листопада 2022.
- ↑ «Росія залишила Молдову у темряві» — Майа Санду відреагувала на ракетний обстріл України. Букви. 23 листопада 2022.
- ↑ Пункти пропуску на кордоні з Румунією та Угорщиною не працюють: відсутня електрика. Українська Правда. 24 листопада 2022.
- ↑ росіяни влучили у житловий будинок у Вишгороді. Укрінформ. 23 листопада 2022.
- ↑ російська ракета у Вишгороді пошкодила чотири багатоповерхівки, садочок та школу - поліція. Укрінформ. 24 листопада 2022.
- ↑ Ракетний удар по Україні: поліція повідомляє про 52 поранених у середу. Укрінформ. 24 листопада 2022.
- ↑ У Вишгороді кількість загиблих від російської ракети зросла до шести. Укрінформ. 24 листопада 2022.
- ↑ Ракетний удар по Київщині: кількість жертв зросла до семи. Укрінформ. 24 листопада 2022.
- ↑ По всій Україні повітряна тривога: ворог випустив ракети. Українська Правда. 5 грудня 2022.
- ↑ МЗС: Будапештський меморандум доводить, що жодні домовленості з росією не працюють. Укрінформ. 5 грудня 2022.
- ↑ Вибухи на аеродромах – один з найбільш стратегічно значущих провалів Росії. Тексти. 6 грудня 2022.
- ↑ РФ вперше у бойових умовах втратила Ту-95 - супутникові знімки авіабази "Енгельс". Defense Express. 6 грудня 2022.
- ↑ а б Під час ракетної атаки українські сили збили більше 60 ракет – Повітряні сили. Мілітарний. 5 грудня 2022.
- ↑ У Молдові знайшли ракету, що впала. ua.korrespondent.net. 5 грудня 2022.
- ↑ На території Молдови впала ракета. Мілітарний. 5 грудня 2022.
- ↑ Внаслідок влучання ворожих ракет по об’єктах інфраструктури застосовуються аварійні відключення – «Укренерго». Букви. 5 грудня 2022.
- ↑ «Укренерго»: Ситуація складна, але контрольована – енергосистема України зберегла свою цілісність. Букви. 5 грудня 2022.
- ↑ Київ витримав одну із найбільших атак. ППО збила 37 ракет із понад 40 — військова адміністрація. liga.net. 16 грудня 2022.
- ↑ Повітряні сили повідомили, чим Росія атакувала Україну 29 грудня. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Удари РФ по Харківській області: всі ракети були націлені на об'єкти критичної інфраструктури, є жертви. nv.ua (укр.). Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ Одночасно з масованою атакою окупанти били артилерією по кордону Харківщини: які наслідки. 24 Канал (укр.). Процитовано 29 грудня 2022.
- ↑ РФ випустила по Україні понад 20 ракет - Залужний. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Кількість постраждалих у Києві зросла до 8 осіб, зокрема поранено журналіста з Японії (ОНОВЛЕНО). Новини України - #Букви. 31 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Віталій Кличко: Померла ще одна постраждала під час ракетного обстрілу столиці 29 грудня. Офіційний портал Києва. 6 січня 2023.
- ↑ Підсумки 31.12: Атака ворога та рік перемоги. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 1 січня 2023.
- ↑ Під час обстрілу 31 грудня постраждали понад 12 об'єктів столичного університету. Mind.ua (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Внаслідок ракетної атаки росіян постраждали корпуси КНУ на ВДНГ: фото. Рубрика. 31 грудня 2022.
- ↑ а б У Хмельницькому ракета вбила дівчину, на Херсонщині хлопець двічі потрапив під вогонь. BBC News Україна (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ а б в Росія застосувала по Києву ракети ЗРК С-400 – Залужний. Мілітарний. 14 січня 2023.
- ↑ По Києву 14 січня Росія вдарила С-400 з Брянської області – Повітряні сили. Українська Правда. 17 січня 2023.
- ↑ 25 із 38-ми. Повітряні сили повідомили про чисельність збитих у суботу російських ракет. Радіо Свобода. 14 січня 2023.
- ↑ а б Остання російська атака пошкодила 9 блоків генерації електроенергії – Шмигаль. Економічна Правда. 17 січня 2023.
- ↑ На Київщині внаслідок нічної атаки дронів пошкоджені п’ять житлових будинків. Укрінформ. 26 січня 2023.
- ↑ а б РФ ударила по Україні “Кинжалом” – Залужний. Мілітарний. 26 січня 2023.
- ↑ Унаслідок атаки по енергооб'єкту в Запоріжжі загинули три людини, семеро поранені. LB.ua. 26 січня 2023.
- ↑ Унаслідок сьогоднішнього масованого удару Росії загинули 11 людей, - ДСНС. LB.ua. 26 січня 2023.
- ↑ Дефіцит електроенергії у пікові години сягає 5 гігават, імпорт не вирішить проблему, – ДТЕК. Бізнес Цензор. 27 січня 2023.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ По Україні вночі росіяни випустили рекордну кількість ракет С-300 – Ігнат. Укрінформ. 10 лютого 2023.
- ↑ Масована ракетна атака по Україні 10 лютого: що відомо. ТСН.ua (укр.). 10 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Уночі Росія випустила по Україні 36 ракет, ППО знищила 16 із них. Українська правда (укр.). 16 лютого 2023.
- ↑ Повітряна атака ворога не змінила ситуацію в енергосистемі країни, що стабілізувалася, - голова "Укренерго". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ Українські споживачі отримали можливість суттєво знизити імпорт е/е через зростання внутрішньої генерації – голова "Укренерго" | ITTA INFO. itta.info (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ а б в Ракетний удар по Україні: 81 ракета, в тому числі 6 Х-47 «Кинжал» – ПС ЗСУ. Мілітарний. 9 березня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (9 березня 2023). «Одного дня наше везіння вичерпається» – Ґроссі про знеструмлення ЗАЕС через ракетну атаку. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ РФ змінила тактику атак по енергетиці: змушує Україну робити важкий вибір, – WSJ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Вибухи у Запоріжжі: троє загиблих та 27 постраждалих, пошукові роботи завершено.
- ↑ ДніпроГЕС зазнала атаки ворога: у Дніпро потрапили нафтопродукти, забруднено ґрунти. Espreso.tv. 22 березня 2024.
- ↑ Кількість загиблих унаслідок обстрілу Запоріжжя зросла до 3 осіб. LB.ua. 22 березня 2024.
- ↑ У Запоріжжі після російських обстрілів безвісти зникли дві людини. LB.ua. 22 березня 2024.
- ↑ Десятки вибухів у Запоріжжі (відео). 22 березня 2024.
- ↑ ДніпроГЕС у критичному стані після прямих влучань РФ — глава «Укргідроенерго». Online.ua. 22 березня 2024.
- ↑ Прокуратура відкрила справу через обстріл росіянами Дніпровської ГЕС. Укрінформ. 22 березня 2024.
- ↑ Росіяни поцілили ракетами і дронами в об'єкти інфраструктури на Вінниччині та у Кривому Розі. Trueua.info. 22 березня 2024.
- ↑ Атака РФ 22 березня зруйнувала Зміївську ТЕС: знищено усі блоки. Процитовано 1 квітня 2024.
- ↑ Масований удар 29 березня: ППО знищила 84 ракети і дрони з 99, якими атакувала РФ. Українська правда (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури. mvs.gov.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ РФ повністю зруйнувала Трипільську ТЕС на Київщині. dw.com (укр.). 11 квітня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ Ударом РФ повністю знищено Трипільську ТЕС. Це найпотужніша електростанція на Київщині. nv.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ Найбільший удар по енергетиці. В Одесі відключили світло, у Запоріжжі вже 27 постраждалих, по ДніпроГЕС було вісім влучань — головне. nv.ua. Процитовано 1 квітня 2024.
- ↑ Масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури. mvs.gov.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Масований нічний удар Росії. Ракети з Ту-95МС та "кинджали" атакували Стрий біля Львова, Прикарпаття і Дніпро. BBC News Україна (укр.). 27 квітня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Новини Львова: рашисти атакували ракетами два енергетичні об’єкти на Львівщині. Гал-інфо. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ У Запоріжжі уражено об'єкти критичної та цивільної інфраструктури, є руйнування. nv.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Ще один удар по енергооб’єктах, уряд суттєво підвищив тариф на електрику для населення. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Расследование Би-би-си: российские войска намеренно разрушили водопровод, ведущий в Николаев. BBC. 25 жовтня 2022. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022.
- ↑ По Кривому Рогу вдарили вісім ворожих ракет - пошкоджені гідротехнічні споруди. Укрінформ. 14 вересня 2022.
- ↑ Наслідки ракетного обстрілу гідротехнічних споруд Кривого Рогу. ВIДЕО. Цензор. 14 вересня 2022.
- ↑ По Кривому Рогу вдарили ракетами «Кінжал» та «Іскандер» | Перший Криворізький. 1kr.ua (укр.). 15 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ Ольга Гринько (14 вересня 2022). Через російський удар по дамбі піднявся рівень води в Інгульці. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Марко Сировой (15 вересня 2022). Росія два дні б'є по Кривому Рогу. Що це означає для наступу ЗСУ на півдні. liga.net. ЛІГА.net. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ У Кривому Розі після ракетного удару виникли проблеми з водою: коли з'явиться. rbc.ua. РБК-Україна. 14 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Ракетний удар по дамбі у Кривому Розі: як це вплине на водопостачання та яка ситуація в місті. 24tv.ua. 24 Канал. 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Олена Рощіна (15 вересня 2022). У Кривому Розі всю ніч боролися з наслідками удару по дамбі – рівень води спадає. pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Ліквідація наслідків ракетної атаки на Кривий Ріг та ворожі удари по Нікопольському району : як минула ніч на Дніпропетровщині. adm.dp.gov.ua. Дніпропетровська обласна державна адміністрація. 15 вересня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Росіяни підірвали дамбу на Донеччині, підтоплено населений пункт – Генштаб. 2022-10-06.
- ↑ Питну воду Миколаєву можуть повернути в найближчі тижні – Кім. Українська Правда. 18 листопада 2022.
- ↑ Росіяни пошкодили насосну станцію, яка мала подавати воду до Миколаєва. Українська Правда. 28 листопада 2022.
- ↑ Ворог затопив головну насосну станцію Каховського магістрального каналу - Хлань. Укрінформ. 1 грудня 2022.
- ↑ Зниження рівня води у Каховському водосховищі негативно впливає на ЗАЕС. 7 лютого 2023.
- ↑ ДніпроГЕС у критичному стані, про виробництво електрики не йдеться – Федоров. Українська Правда. 1 червня 2024.
- ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 10 березня 2023.
- ↑ Українські захисники знищили з вересня понад 650 крилатих ракет і 610 “Шахедів”. Українська правда (укр.). Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ Зігрітися та зарядити телефон: що таке пункти незламності та як вони працюють. Українська правда _Життя. Процитовано 25 листопада 2022.
- ↑ "Генератори надії" - ЄС запускає ініціативу зі збору електрогенераторів для України. Голос Америки. 23 листопада 2022.
- ↑ Франція відправила в Україну 100 генераторів. Букви. 25 листопада 2022.
- ↑ Фінляндія надасть Україні енергетичне обладнання для подолання наслідків російських атак на критичну інфраструктуру. Букви. 25 листопада 2022.
- ↑ Корея надасть високопотужні генератори для України. Економічна Правда. 25 листопада 2022.
- ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 1 березня 2023.
- ↑ Україна будуватиме ще одну найбільшу АЕС в Європі. Для чого і де братимуть гроші?. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Данія надала $5,8 млн на відновлення енергетичної інфраструктури України. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Великобританія виділила понад 180 мільйонів доларів на зміцнення енергосистеми України. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ США виділили ще понад $190 мільйонів на підтримку енергетики України. hromadske.ua (укр.). 8 травня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Україна отримає від Франції 650 млн євро на підтримку критичної інфраструктури. Слово і Діло (укр.). 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Кабмін виділив на відновлення ТЕС "Центренерго" понад 1,5 млрд грн | Українська Енергетика. ua-energy.org (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ У Києві погодили встановлення 6 міні-ТЕЦ: у Київраді розповіли подробиці. www.epravda.com.ua. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ USAID встановить в Україні ще 44 мініелектростанції. thepage.ua (укр.). Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ The Remote Control Killers Behind Russia’s Cruise Missile Strikes on Ukraine. bellingcat. 24 жовтня 2022.
- ↑ а б СБУ повідомила, хто міг запускати ракети по Україні 15 листопада: встановлює всіх поіменно. Українська Правда. 16 листопада 2022.
- ↑ СБУ оголосила про підозру російському генералу та адміралу флоту РФ. Букви. 3 січня 2023.
- ↑ Розслідувачі встановили 4 росіян, які запускають "Шахеди" по Україні. Українська Правда. 4 січня 2023.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
