202-га зенітна ракетна бригада (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

202-га зенітна ракетна бригада — з'єднання у складі Військової протиповітряної оборони Збройних сил Росії. Умовне найменування — Військова частина № 43034 (в/ч 43034). Скорочене найменування — 202-а зрбр. Формування входить до складу Західного військового округу. Пункт постійної дислокації — місто Наро-Фомінськ Московської області.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1948 році у білоруському місті Гродно сформовано 472-й зенітно-артилерійський полк. 1958 року зенітно-артилерійський полк переозброєно на нову бойову техніку й передислоковано до Барановичів (Білорусь).

У лютому — березні 1963 року полк переозброєно на зенітний ракетний комплекс С-75 Двіна й передислоковано до в Магдебургу[1] у Східну Німеччину.

1974 року полк переформовано на 202-ту зенітну ракетну бригаду й переозброєно на ЗРК Круг.

Після перепідготовки особового складу в навчальному центрі в Оренбурзі, в серпні — грудні 1989 року бригада була переозброєна на зенітну ракетну систему С-300В та в першій половині 1990 року успішно провела стикувальні випробування.

У травні 1991 року 202-а зенітна ракетна бригада переведена на нове місце постійної дислокації у місто Наро-Фомінськ Московської області (на територію 4-ї танкової Кантеміровської дивізії) та увійшла до складу військ ППО Московського військового округу, де і знаходиться до цього дня.

З 10 травня 2010 року бригада є частиною постійної готовності і з 1 червня 2010 року несе бойове чергування з протиповітряної оборони ділянки Московської області.

Командири

[ред. | ред. код]
  • 1948—1950 — підполковник П. А. Шумилов
  • 1950—1952 — підполковник І. А. Козак
  • 1952—1954 — полковник Б. Н. Корольков
  • 1954—1958 — полковник І. І. Вишневський
  • 1958—1960 — полковник С. Г. Пищенко
  • 1960—1968 — полковник Ю. Т. Чесноков
  • 1968—1969 — підполковник А. Л. Ковтунов
  • 1969—1970 — полковник А. М. Боровиков
  • 1970—1971 — підполковник Л. П. Ушаков
  • 1971—1973 — підполковник М. Г. Доценко
  • 1973—1976 — підполковник І. Л. Стасевич
  • 1976—1977 — підполковник В. С. Умрихин
  • 1977—1978 — майор В. К. Чертков
  • 1978—1981 — підполковник В. І. Шевцов
  • 1981—1985 — підполковник О. Н. Селюков
  • 1985—1987 — полковник В. Г. Литовкин
  • 1987—1989 — підполковник О. І. Малков
  • 1989—1997 — полковник А. Г. Репік
  • 1997—2005 — полковник А. В. Валов
  • 2005—2011 — полковник А. В. Овсянников
  • 2011—2012 — полковник В. М. Зайко
  • 2012—2013 — полковник Д. А. Кілєєв
  • з 2013 — полковник О. Ф. Чепурін

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • Зенітно-ракетна система С-300В
    • Пункт бойового управління 9С457
    • Радіолокаційна станція кругового огляду 9С15 Обзор-3
    • Радіолокаційна станція секторного огляду 9С19 Імбир
    • Багатоканальна станція наведення ракет 9С32
    • Пускові установки малі 9А83
    • Пускові установки великі 9А82
    • Пуско-заряджувальні установки великі 9А84
    • Пуско-заряджувальні установки малі 9А85
  • МТЛБ
  • ПЗРК Голка
  • РЛС 1Л13 Небо-СВ

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Коллектив авторов. Вооружённые Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. Часть 1: Сухопутные войска. — Томск: Издательство Томского университета, 2013. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.

Посилання

[ред. | ред. код]