Сприйняття часу: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
EdisonAlive (обговорення | внесок)
Створена сторінка: Файл:Mondaine Classic A669.30008.16SBO watch.jpg|250пкс|thumb|Ілюзія замирання секундної стрілки годинника ви...
(Немає відмінностей)

Версія за 21:15, 13 грудня 2016

Ілюзія замирання секундної стрілки годинника виникає при швидкому погляді на нього (хроностазис)

Сприйняття часу є предметом дослідження у психології та нейронауці. Суб'єктивна оцінка людиною інтервалів часу варіюється в широких межах: так час, проведений стоянням у черзі сприймається довшим ніж проведений за цікавою і новою діяльністю. У сприйнятті часу виділяють темпоральні (часові) ілюзії, як-от ефект зупиненої стрілки годинника. Сприйняття часу вивчається експериментально, через дослідження нейронних механізмів роботи мозку, а також є предметом філософських спекуляцій.


Ефекти

Хроностазис

Хроностазис це часова ілюзія, коли момент появи чогось нового сприймається розтягнутим у часі. Наприклад після швидкої саккади очей на годинник з секундною стрілкою час її зупинки може сприйматися як значно більший за 1 секунду, тобто вона замирає[1]. Хроностазис не обмежується візуальним сприйняттям.

Каппа-ефект

Відноситься до сприйняття кількох послідовних стимулів. Сприйняття такої послідовності може мінятися як в більшу, так і у меншу сторону.

Вплив різних обставин

Вплив емоційних станів

Радість

Радість може сповільнювати сприйняття часу, якщо супроводжується збільшенням фокусування уваги.

Страх

Люди в екстремальних ситуаціях стверджують про своє сповільнення сприйняття під час їх, але це не підтверджується експериментальними даними. Таку ілюзію створює більший об'єм запам'ятованих деталей.

Депресія

Люди, які перебувають у депресії, адекватніше сприймають течію часу. Дослідники назвали це "депресивним реалізмом"[2].

Вік

За даними психологів, су'єктивна течія часу має властивість прискорюватися в людей з віком. Тобто для дітей час тече значно повільніше.

Речовини

Стимулятори викликають переоцінку тривалості часу, що минув, а депресанти і анестетики навпаки недооцінку.

Нейротрансміттери, такі як допамін і норадреналін, пов'язані з приємними переживаннями, прискорюють сприйняття часу[3].

Температура тіла

В дослідженнях припускається, що сприйняття часу прискорюється зі збільшенням температури і сповільнюється зі зменшенням.

Перспективи нейронауки

Перспективи філософії

Примітки

  1. Yarrow K, Whiteley L, Rothwell JC, Haggard P (Feb 2006). Spatial consequences of bridging the saccadic gap. Vision Research. 46 (4): 545—555. doi:10.1016/j.visres.2005.04.019. PMID 16005489.
  2. Kornbrot DE, Msetfi RM, Grimwood MJ (21 August 2013). Time perception and depressive realism: judgment type, psychophysical functions and bias. PLOS ONE. 8 (8): e71585. doi:10.1371/journal.pone.0071585. PMC 3749223. PMID 23990960.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. Rammsayer, T. (1989). Is there a common dopaminergic basis of time perception and reaction time?. Neuropsychobiology. 21: 37—42. PMID 2573003.

Див. також