Нейронаука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Малюнок нейронів мозочка голуба, Сантьяго Рамон і Кахал (1899)

Нейронау́ка (англ. Neuroscience, нім. Neurowissenschaften) — комплекс наукових дисциплін, які займаються вивченням нервової системи на різних рівнях, від молекулярного до рівня цілого організму. Нейронаука з'явилася як галузь біології та згодом набула інтердисциплінарного статусу на перетині біології, медицини, психології, хімії, інформатики, математики і мовознавства. Розширення поля дослідження нейронауки поєднується зі зростанням різноманітності концептуальних і методологічних підходів. У мас-медіа нейронаука часто фігурує в ракурсі когнітивних нейродосліджень, проте це лише один з її аспектів.

В Україні з 1998 року діє Українське товариство нейронаук, що об'єднує більше 100 науковців.[1], видається науковий журнал «Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти».[2]

Термін «нейронаука»[ред.ред. код]

Термін «нейронаука» з’явився в англосаксонському світі в 60-их роках минулого століття на позначення галузі біологічної науки, яка займається дослідженням нервової системи, зокрема за допомогою електрофізіологічних методів. Особливого розголосу ці дослідження набули після присудження в 1981 році Нобелівської премії Девіду Х'юбелу та Торстену Візелу (див. Книжку Х’юбела «Око, мозок, зір»).

Сучасна нейронаука[ред.ред. код]

Наукове дослідження нервової системи значно розвинулось в другій половині ХХ століття, в основному завдяки досягненням в галузях молекулярної біології, електрофізіології та комп’ютерної неврології. Це дозволило вивчати нервову систему в усіх її аспектах: фізіологічну будову, функціонування, розвиток, паталогії у функціонуванні, і як вона може бути змінена. Наприклад, стало можливим досить докладно розібратися в складних процесах функціонування клітини нейрона. Нейрони є клітинами, що спеціалізовані для передачі сигналів. Вони мають можливість передавати сигнали іншим нейронам та клітинам іншого типу через спеціалізовані з’єднання — так звані синапси, за допомогою яких електричні або електрохімічні сигнали можуть передаватися від однієї клітини до іншої. Нейрони мають довгі тонкі ниткоподібні паростки протоплазми — аксони, які можуть простягатися до віддалених частин організму і здатні швидко передавати електричні імпульси, що впливають на активність інших нейронів, м'язів, або залоз. Нервова система побудована з сукупності нейронів, які з'єднані між собою.

У хребетних тварин нервова система умовно поділяється на дві частини: центральну нервову систему (головний та спинний мозок) і периферичну нервову систему. У багатьох видів, у тому числі всіх хребетних, нервова система є найбільш складною системою органів в організмі, причому найскладнішою частиною є головний мозок. Один тільки людський мозок містить близько ста мільярдів нейронів і ста триліонів синапсів; він складається з тисяч окремих підструктур, що з'єднані одна з одною у синаптичні мережі. Принцип роботи цих хитросплетіннь наука тільки почала розгадувати. Більшість з приблизно 20-25,000 генів, з яких складається геном людини несуть в собі інформацію, зокрема, про будову головного мозку. Завдяки гнучкості будови мозку, структура його синапсів і виконання ними конкретних функцій змінюються протягом життя. [3]

Галузі нейронауки[ред.ред. код]

Біологічні дисципліни нейронауки:

Дисципліни Головні теми Експериментальні й теоретичні методи
Нейробіологія Вивчення нервової системи з погляду біології Всі методи, наведені нижче
Ментальний розвиток[en] Клітинна проліферація, Нейрогенез[en], Аксональне наведення[en], Міграція нейронів[en], Фактор росту, Нервово-м’язовий синапс, Нейротрофін[en], Апоптоз, Синаптогенез[en] Ооцит Шпоркових жаб, Протеоміка, Геноміка Дрозофіли, Гомеозисні гени
Молекулярна нейробіологія[en] Синтез протеїнів, Транспортування протеїнів, Іонні канали
Нейрогістологія Нейроцитологія, Нейроглія Імуногістохімія, Електронна мікроскопія
Нейропсихологія Потенціал дії, Синапс, Синаптична передача[en], Нейромедіатори, Вічка Гессе, Нейроендокринологія[en], Нейроімунологія[en] Полімеразна ланцюгова реакція, Patch clamp, Молекулярне клонування, Біохімічне дозування, Флюоресцентна гібридизація in situ, Саузерн-блот, ДНК-мікрочіп, Зелений флюоресцентний білок, Високоефективна рідинна хроматографія, Мікродіаліз[en], Функціональна геноміка[en]
Нейроанатомія[en] Сомато-сенсорна система[en], Зорова система, Зорова кора[en], Слухова система, Вестибулярний апарат Диссекція[en], Фотонна мікроскопія, Нейронний розтин
Функціональна нейроанатомія Слух, Сенсорна інтеграція, Ноцицепція[en], Бачення кольорів[en], Нюх, Моторна система, Спинний мозок, Сон, Гомеостаз, Увага
Психофізіологія Сердечні ритми Викликаний потенціал[en]

Когнітивні дисципліни нейронауки:

Дисципліни Головні теми Експериментальні й теоретичні методи
Афективна нейронаука[en] Емоції, Мотивація, Біль експериментальні методи генетики людини
Психобіологія Психогенетика[en], Біологічна психологія[en], Гомеостаз, Агресивність, Материнський інстинкт[en], Статевий потяг, Контроль моторики, Активаційний ефект гормонів Тваринна модель[en], Нокаутна миша
Когнітивна нейронаука Циркадний ритм, Увага, Сприйняття, Зір, Слух, Нюх, Смак, Прийняття рішення[en], Мова, Пам’ять, Моторне навчання Електроенцефалографія, Магнітоенцефалографія[en], Магнітний резонанс, Позитрон-емісійна томографія, Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія[en], Транскраніальна магнітна стимуляція?!, експериментальні методи когнітивної психології, Психометрія
Соціальна нейронаука[en] Когнітивність, Емоції, Мотивація, Соціальне сприйняття[en], Моральне міркування[en], Емпатія теоретичні моделі Соціальної психології, Когнітивної науки, Біології;
експериментальні методи когнітивної нейронауки, психогенетики[en], ендокринології.
Нейролінгвістика Мова, Зона Брока, Вивчення мови[en], Сприйняття мови[en] теоретичні моделі Психолінгвістики, Когнітивної науки, й Інформатики;
експериментальні методи когнітивної нейронауки.

Медичні галузі нейронауки:

Дисципліни Головні теми Експериментальні й теоретичні методи
Нейропатологія
Нейрологія Деменція, Периферійна нейропатологія[en], Пошкодження кісного мозку, Травма черепа, Автономна нервова система, Значний депресивний розлад, Тривога, Хвороба Паркінсона, Амнезія Клінічні дослідження, Нейрофармакологія[en], Глибока церебральна стимуляція, Нейрохірургія
Нейропсихологія Афазія, Апраксія
Психіатрія Залежність

Напрямки інженерії й технології:

Дисципліни Головні теми Експериментальні й теоретичні методи
Нейроінженерія[en] Нейрокомп'ютерний інтерфейс Електроміографія
Нейровізуалізація[en] Структурна візуалізація, Функціональна візуалізація[en] Позитрон-емісійна томографія, Магнітний резонанс, Магнітоенцефалографія[en]

Нові дисципліни:

Дисципліни Головні теми Експериментальні й теоретичні методи
Філософія нейронауки[en] Філософія штучного інтелекту
Компутаційна нейронаука, а також теорія Штучна нейронна мережа, Навчальний метод Хебба[en] Ланцюги Маркова, Суперкомп'ютер

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ukrainian Society for Neuroscience - офіційний сайт товариства
  2. Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти Науковий журнал Архів номерів
  3. The United States Department of Health and Human Services. Mental Health: A Report of the Surgeon General. "Chapter 2: The Fundamentals of Mental Health and Mental Illness" pp 38 [1] Retrieved May 21, 2012

Посилання[ред.ред. код]