Класифікація масивів гірських порід: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Rock mass classification»
(Немає відмінностей)

Версія за 18:04, 26 січня 2019

Системи класифікації масивів гірських порід використовуються у геотехнічній інженерії та у гірничому виробництві. Вони ґрунтуються на емпіричних зв'язках між параметрами масиву гірських порід та їх застосуванні при тунелебудуванні, оцінці стабільності схилів, проектуванні фундаментів та при землерийних роботах. Перша система класифікації гірської маси в геотехнічній інженерії була запропонована 1946 року для тунелів з металевим рамним кріпленням.

Методи класифікації

У геотехнічній інженерії можна виділити три стратегії класифікації: аналітичну, емпіричну та числову. Емпіричні класифікації масивів гірських порід широко використовуються для техніко-економічного обгрунтування та інженерних вишукувань, а також часто - власне для проектування.

Цілі

Цілями класифікації масивів гірських порід є (за Bieniawski 1989):

  1. Визначення найбільш значущих параметрів, що впливають на поведінку гірського масиву.
  2. Диференціація масивів гірських порід на групи подібної поведінки - класи масивів гірських порід різної якості.
  3. Забезпечення основ для розуміння характеристик кожного класу масивів гірських порід.
  4. Зіставлення та узгодження характеристик гірських масивів різних ділянок та родовищ.
  5. Отримання кількісних даних та рекомендацій для інженерного проектування.
  6. Забезпечення спільної основи для комунікації між інженерами та геологами.

Переваги

Основні переваги класифікацій масивів гірських порід:

  1. Підвищення якості досліджень ділянок шляхом запровадження мінімальних вхідних даних як параметрів класифікації.
  2. Надання кількісної інформації для цілей проектування.
  3. Забезпечення ухвалення максимально ефективних інженерних рішень.
  4. Забезпечення основи для розуміння характеристик кожної масиву гірських порід.

Геотехнічні системи класифікації масивів гірських порід

Системи для тунелебудування: кількісні

  • Rock Mass Rating (RMR)
  • Q-system
  • Mining rock mass rating (MRMR)

Інші системи: якісні

  • Новоавстрійський метод тунелебудування (NATM)
  • Класифікація розмір-міцність

Системи для схилів

  • Slope Mass Rating (SMR)[1] та Continuous Slope Mass Rating (CSMR)[2]
  • Q-slope[3]
  • Класифікація масивів гірських порід для скельних схилів DOI:10.1007/s10064-009-0241-y [1]
  • Slope Stability Probability Classification (SSPC)[2]

Ранні системи

  • Метод навантаженості гірських порід (метод гірського тиску)
Метод класифікації за навантаженістю гірських порід є одним з перших у геотехнічній інженерії. Карл фон Терцагі розробив методологію для тунелів, що підтримуються металевими рамами в 1940-х роках. Метод вважається застарілим, тим більш, що розуміння механіки гірських порід та масивів з тих пір розвинулося і метод гірського тиску не підходить для сучасних методів тунелебудування з використанням торкретування і анкерування.
Посилання: Terzaghi, K. (1946). Rock defects and loads on tunnel supports. У Proctor, R.V.; White, T. (ред.). Rock Tunnelling with Steel Supports. Youngstown, Ohio: Commercial Shearing and Stamping Co. с. 15—99.↵ also in Soil Mechanics Series 25, publication 418. Harvard University, Graduate School of Engineering.
  • Класифікація за стійкістю оголень
Класифікація за стійкістю оголень породного масиву за Лауффером часто розглядається як початок новоавстрійського методу тунелебудування (NATM) . Оригінальну систему, розроблену Лауффером, нині багато хто вважає застарілою, але його ідеї (наприклад, про зв'язок між площею перетину тунелю і часом, протягом якого, породи у вибої зберігають стійкість) інкорпоровані в сучасну механіку гірських порід, і особливо в новоавстрійський метод тунелебудування .
Посилання: Lauffer, H. (1958). Gebirgsklassifizierung für den Stollenbau. Geology Bauwesen. 74 (1): 46—51.
Індекс Rock Quality Designation був розроблений Діром в 1960-ті роки для класифікації якості керну гірських порід за цілісністю кернових проб. На сьогодні ця система класифікації використовується не дуже часто, але визначення RQD як індексу якості породного керну є стандартною практикою в будь-якому геотехнічному бурінні скельних порід, і використовується в багатьох, більш пізніх, системах класифікації гірського масиву, таких як RMR і Q-system (див. вище).
Система Rock Structure Rating є кількісним методом для опису якості породного масиву та належного кріплення, зокрема, при кріпленні металевими рамами. Розроблений Вікхемом, Тідеманном і Скіннером у 1970-х роках.

Література

  • Bar, N.; Barton, N. (2017). The Q-slope Method for Rock Slope Engineering. Rock Mechanics and Rock Engineering. 50: 16. doi:10.1007/s00603-017-1305-0.
  • Bieniawski, Z.T. (1989). Engineering Rock Mass Classifications. Wiley-Interscience. с. 272. ISBN 978-0-471-60172-2.
  • Hack, H.R.G.K. (25–28 November 2002). An evaluation of slope stability classification. Keynote Lecture.. У Dinis da Gama, C.; Ribeira e Sousa, L. (ред.). Proc. ISRM EUROCK’2002. Funchal, Madeira, Portugal: Sociedade Portuguesa de Geotecnia, Lisboa, Portugal. с. 3—32. ISBN 972-98781-2-9.
  • Palmstrom, A.; Broch, E. (2006). Use and misuse of rock mass classification systems with particular reference to the Q-system. Tunnelling and Underground Space Technology. 21 (6): 575—593. doi:10.1016/j.tust.2005.10.005.
  • Pantelidis, L. (2009). Rock slope stability assessment through rock mass classification systems. International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences. 46 (2): 315—325. doi:10.1016/j.ijrmms.2008.06.003.
  • Singh, B.; Goel, R.K. (1999). Rock Mass Classification: A Practical Approach in Civil Engineering. Elsevier Science. с. 282. ISBN 978-0-08-043013-3.
  • Singh, B.; Goel, R.K. (2006). Tunnelling in Weak Rocks. Geo-Engineering. Т. 5. Elsevier Science. с. 512. ISBN 978-0-08-044987-6.

Дивіться також

  1. Romana, MANUEL R. (1993). Hudson, JOHN A. (ред.). Rock Testing and Site Characterization. Oxford: Pergamon. с. 575—600. ISBN 9780080420660.
  2. {{cite journal}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
  3. Bar, N.; Barton, N.R. (2017).

[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]