Мікропластик: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Malinika (обговорення | внесок)
8 редагувань
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
[[Файл:Microplastics in sediments.jpg|міні|Мікропластик в осаді річок]]
[[Файл:Microplastics in sediments.jpg|міні|Мікропластик в осаді річок]]
'''Мікропластик''' — тверді частинки синтетичних полімерів, розміром менше 5 мм<ref name=":0">[http://ecocentrum.ru/sites/default/files/inline/files/Microplastic%20shopping%20guide.pdf Микропластик - невидимая проблема - Coalition Clean Baltic]</ref>. Термін «мікропластик» був введений у 2004 році професором Річардом Томпсоном, морським біологом університету Плімута у Великобританії<ref>{{Cite web|title=Microplastic waste: This massive (tiny) threat to sea life is now in every ocean|url=http://www.independent.co.uk/news/science/microplastic-waste-this-massive-tiny-threat-to-sea-life-is-now-in-every-ocean-9602430.html|website=The Independent|date=2014-07-13|accessdate=2020-02-01|language=en}}</ref>.
'''Мікропластик''' — тверді частинки синтетичних полімерів, розміром менше 5 мм<ref name=":0">[http://ecocentrum.ru/sites/default/files/inline/files/Microplastic%20shopping%20guide.pdf Микропластик - невидимая проблема - Coalition Clean Baltic]</ref>. Термін «мікропластик» був введений у 2004 році професором Річардом Томпсоном, морським біологом університету Плімута у Великобританії<ref>{{Cite web|title=Microplastic waste: This massive (tiny) threat to sea life is now in every ocean|url=http://www.independent.co.uk/news/science/microplastic-waste-this-massive-tiny-threat-to-sea-life-is-now-in-every-ocean-9602430.html|website=The Independent|date=2014-07-13|accessdate=2020-02-01|language=en}}</ref>.

Мікропластики в морському середовищі зазвичай зустрічаються у вигляді гранул, уламків або волокон і складаються з різноманітних полімерів, дещо щільніших за морську воду. До них належать поліамід, поліестер, полівінілхлорид (ПВХ) та акрил. Інші легші за морську воду і часто зустрічаються плаваючими на поверхні: поліетилен, поліпропілен та полістирол <ref name=":6">{{Cite news|title=Microplastics in Seafood and the Implications for Human Health|issue=3|first4=Roni A.|last3=Rochman|first3=Chelsea M.|last2=Love|first2=David C.|last=Smith|first=Madeleine|volume=5|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6132564/|pages=375–386|doi=10.1007/s40572-018-0206-z|pmid=30116998|pmc=6132564|issn=2196-5412|accessdate=2020-02-02|date=2018|work=Current Environmental Health Reports|last4=Neff}}</ref>.

У звіті ООН за 2016 рік було зафіксовано понад 800 видів тварин, що потерпають від забруднення пластиком при поглинанні або заплутані - на 69% більше, ніж у звіті 1977 року, в якому від забруднення потерпало 247 видів тварин <ref name=":6" /> <ref>[https://www.cbd.int/doc/publications/cbd-ts-83-en.pdf Secretariat of the Convention on Biological Diversity. Marine debris: understanding, preventing and mitigating the significant adverse impacts on marine and coastal]. UNEP 2016. Biodiversity. Technical Series No. 83</ref>.


== Класифікація мікропластику ==
== Класифікація мікропластику ==
Рядок 25: Рядок 29:
Щорічно в світовий океан потрапляє близько восьми мільйонів тонн пластикового сміття. 67% пластикового сміття, що потрапляє в океан, приносять з собою 20 річок, в основному - азіатських <ref name=":1" /> <ref>{{Cite news|title=River plastic emissions to the world’s oceans|last=Lebreton|first6=Julia|last5=Andrady|first5=Anthony|last4=Slat|first4=Boyan|last3=Damsteeg|first3=Jan-Willem|last2=van der Zwet|first2=Joost|first=Laurent C. M.|url=https://www.nature.com/articles/ncomms15611|language=en|issue=1|volume=8|pages=1–10|doi=10.1038/ncomms15611|issn=2041-1723|accessdate=2020-02-01|date=2017-06-07|work=Nature Communications|last6=Reisser}}</ref>. Згідно з даними гідроекологів з Helmholtz Center for Environmental Research в Лейпцигу, 90 відсотків всього пластику в Світовому океані протікає всього через 10 річок. Всі вони проходять через густонаселені райони; вісім з них - в Азії і дві в Африці. Найбільше пластику в океан потрапляє з річки Янцзи в Китаї <ref>{{Cite web|title=Southeast Asia Ripe For New Approaches to Microplastic Glut, Climate Change|url=https://www.rfa.org/english/commentaries/asia-environment-08262019152030.html|website=Radio Free Asia|accessdate=2020-02-01|language=en}}</ref>.
Щорічно в світовий океан потрапляє близько восьми мільйонів тонн пластикового сміття. 67% пластикового сміття, що потрапляє в океан, приносять з собою 20 річок, в основному - азіатських <ref name=":1" /> <ref>{{Cite news|title=River plastic emissions to the world’s oceans|last=Lebreton|first6=Julia|last5=Andrady|first5=Anthony|last4=Slat|first4=Boyan|last3=Damsteeg|first3=Jan-Willem|last2=van der Zwet|first2=Joost|first=Laurent C. M.|url=https://www.nature.com/articles/ncomms15611|language=en|issue=1|volume=8|pages=1–10|doi=10.1038/ncomms15611|issn=2041-1723|accessdate=2020-02-01|date=2017-06-07|work=Nature Communications|last6=Reisser}}</ref>. Згідно з даними гідроекологів з Helmholtz Center for Environmental Research в Лейпцигу, 90 відсотків всього пластику в Світовому океані протікає всього через 10 річок. Всі вони проходять через густонаселені райони; вісім з них - в Азії і дві в Африці. Найбільше пластику в океан потрапляє з річки Янцзи в Китаї <ref>{{Cite web|title=Southeast Asia Ripe For New Approaches to Microplastic Glut, Climate Change|url=https://www.rfa.org/english/commentaries/asia-environment-08262019152030.html|website=Radio Free Asia|accessdate=2020-02-01|language=en}}</ref>.


Мікроволокна пластику становлять від 15% до 31% від загальної кількості забруднюючої океан пластмаси, що становить близько 9,5 млн тонн мікропластику на рік<ref>{{Cite news|title=Ученые: микропластик в океане стал частью пищевой цепи|url=https://www.bbc.com/russian/news-39048885|work=BBC News Русская служба|date=2017-02-22|accessdate=2020-02-01|language=ru}}</ref>.
Мікроволокна пластику становлять від 15% до 31% від загальної кількості забруднюючої океан пластмаси, що становить близько 9,5 млн тонн мікропластику на рік <ref>{{Cite news|title=Ученые: микропластик в океане стал частью пищевой цепи|url=https://www.bbc.com/russian/news-39048885|work=BBC News Русская служба|date=2017-02-22|accessdate=2020-02-01|language=ru}}</ref>.


== Шкода здоров'ю ==
== Шкода здоров'ю ==
Річне споживання мікропластику середнім американцем коливається від 39 тис. до 52 тис. частинок залежно від віку та статі. Ці оцінки збільшуються до 74 тис. та 121 тис. при урахуванні дихання <ref name=":7">{{Cite news|title=Human Consumption of Microplastics|first2=Garth A.|first6=Sarah E.|last5=Juanes|first5=Francis|last4=Dower|first4=John F.|last3=Davies|first3=Hailey L.|last2=Covernton|last=Cox|url=https://doi.org/10.1021/acs.est.9b01517|first=Kieran D.|issue=12|volume=53|pages=7068–7074|doi=10.1021/acs.est.9b01517|issn=0013-936X|accessdate=2020-02-02|date=2019-06-18|work=Environmental Science & Technology|last6=Dudas}}</ref>. Крім того, люди, які постійно споживають бутильовану воду, можуть споживати додатково 90 тис. частинок мікропластику щорічно, порівняно з 4 тис. частинок мікропластику для тих, хто споживає тільки водопровідну фільтровану воду<ref name=":7" />.
Щорічно середній американець з'їдає і вдихає більше 70 000 пластикових частинок <ref>{{Cite web|title=Americans Eat and Inhale More Than 70,000 Plastic Particles Each Year, Study Says|url=https://time.com/5601359/microplastics-in-food-air/|website=Time|accessdate=2020-02-01|language=en}}</ref>.


Невідомо, чи здатні частинки мікропластику проникати в кровотік, лімфатичну систему і вражати органи. Дослідження на тваринах свідчать, що мікропластик може пошкоджувати кишечник і печінку <ref>{{Cite news|title=Marine litter plastics and microplastics and their toxic chemicals components: the need for urgent preventive measures|last2=Fossi|first8=Dolores|last7=Nadal|first7=Angel|last6=Ingram|first6=Imogen|last5=Sousa|first5=Joao|last4=Santillo|first4=David|last3=Weber|first3=Roland|first2=Cristina|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5918521/|last=Gallo|first=Frederic|issue=1|volume=30|doi=10.1186/s12302-018-0139-z|pmid=29721401|pmc=5918521|issn=2190-4707|accessdate=2020-02-01|date=2018|work=Environmental Sciences Europe|last8=Romano}}</ref> <ref>{{Cite news|title=Effects of polystyrene microplastics on the composition of the microbiome and metabolism in larval zebrafish|last2=Wang|first7=Yuanxiang|last6=Fu|first6=Zhengwei|last5=Wang|first5=Xiaoyu|last4=Shen|first4=Manlu|last3=Zhou|first3=Jiajie|first2=Caiyun|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0045653518321775|last=Wan|first=Zhiqin|language=en|volume=217|pages=646–658|doi=10.1016/j.chemosphere.2018.11.070|issn=0045-6535|accessdate=2020-02-01|date=2019-02-01|work=Chemosphere|last7=Jin}}</ref><ref>{{Cite news|title=Microplastics induce intestinal inflammation, oxidative stress, and disorders of metabolome and microbiome in zebrafish|first2=Cheng|first6=Bernardo|last5=Ren|first5=Hongqiang|last4=Zhang|first4=Yan|last3=Lu|first3=Yifeng|last2=Sheng|last=Qiao|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969719303006|first=Ruxia|language=en|volume=662|pages=246–253|doi=10.1016/j.scitotenv.2019.01.245|issn=0048-9697|accessdate=2020-02-01|date=2019-04-20|work=Science of The Total Environment|last6=Lemos}}</ref>. Теоретично частинки розміром менше 150 мікрон (а особливо менше 50 мікрон) здатні проникати через стінку кишечника в клітини крові і внутрішні органи<ref name=":4">{{Cite web|title=Предвестник рака: в кале землян нашли микропластик|url=https://www.gazeta.ru/science/2018/10/23_a_12031477.shtml|website=Газета.Ru|accessdate=2020-02-01|language=ru}}</ref> <ref name=":3" />.
Невідомо, чи здатні частинки мікропластику проникати в кровотік, лімфатичну систему і вражати органи. Дослідження на тваринах свідчать, що мікропластик може пошкоджувати кишечник і печінку <ref>{{Cite news|title=Marine litter plastics and microplastics and their toxic chemicals components: the need for urgent preventive measures|last2=Fossi|first8=Dolores|last7=Nadal|first7=Angel|last6=Ingram|first6=Imogen|last5=Sousa|first5=Joao|last4=Santillo|first4=David|last3=Weber|first3=Roland|first2=Cristina|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5918521/|last=Gallo|first=Frederic|issue=1|volume=30|doi=10.1186/s12302-018-0139-z|pmid=29721401|pmc=5918521|issn=2190-4707|accessdate=2020-02-01|date=2018|work=Environmental Sciences Europe|last8=Romano}}</ref> <ref>{{Cite news|title=Effects of polystyrene microplastics on the composition of the microbiome and metabolism in larval zebrafish|last2=Wang|first7=Yuanxiang|last6=Fu|first6=Zhengwei|last5=Wang|first5=Xiaoyu|last4=Shen|first4=Manlu|last3=Zhou|first3=Jiajie|first2=Caiyun|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0045653518321775|last=Wan|first=Zhiqin|language=en|volume=217|pages=646–658|doi=10.1016/j.chemosphere.2018.11.070|issn=0045-6535|accessdate=2020-02-01|date=2019-02-01|work=Chemosphere|last7=Jin}}</ref> <ref>{{Cite news|title=Microplastics induce intestinal inflammation, oxidative stress, and disorders of metabolome and microbiome in zebrafish|first2=Cheng|first6=Bernardo|last5=Ren|first5=Hongqiang|last4=Zhang|first4=Yan|last3=Lu|first3=Yifeng|last2=Sheng|last=Qiao|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969719303006|first=Ruxia|language=en|volume=662|pages=246–253|doi=10.1016/j.scitotenv.2019.01.245|issn=0048-9697|accessdate=2020-02-01|date=2019-04-20|work=Science of The Total Environment|last6=Lemos}}</ref>. Теоретично частинки розміром менше 150 мікрон (а особливо менше 50 мікрон) здатні проникати через стінку кишечника в клітини крові і внутрішні органи<ref name=":4">{{Cite web|title=Предвестник рака: в кале землян нашли микропластик|url=https://www.gazeta.ru/science/2018/10/23_a_12031477.shtml|website=Газета.Ru|accessdate=2020-02-01|language=ru}}</ref> <ref name=":3" />.


Згідно з деякими дослідженнями, проковтнуті частки мікропластику ушкоджують внутрішні органи, а також виділяють всередині організму небезпечні хімічні речовини - від бісфенолу А (БФA), негативно впливає на ендокринні органи, до пестицидів. Це порушує захисні функції організму і зупиняє ріст і розмноження клітин<ref name=":2" /> <ref name=":5">''Anna Kärrman, Christine Schönlau, Magnus Engwall.'' [https://www.naturvardsverket.se/upload/miljoarbete-i-samhallet/miljoarbete-i-sverige/regeringsuppdrag/2016/mikroplaster/report-orebro-university-160405.pdf Exposure and Effects of Microplastics on Wildlife]. ''naturvardsverket.se''. y Swedish Environmental Protection Agency.</ref>. Частинки мікропластику можуть призводити до утворення тромбів <ref name=":2" /> <ref name=":5" />.
Згідно з деякими дослідженнями, проковтнуті частки мікропластику ушкоджують внутрішні органи, а також виділяють всередині організму небезпечні хімічні речовини - від бісфенолу А (БФA), негативно впливає на ендокринні органи, до пестицидів. Це порушує захисні функції організму і зупиняє ріст і розмноження клітин<ref name=":2" /> <ref name=":5">''Anna Kärrman, Christine Schönlau, Magnus Engwall.'' [https://www.naturvardsverket.se/upload/miljoarbete-i-samhallet/miljoarbete-i-sverige/regeringsuppdrag/2016/mikroplaster/report-orebro-university-160405.pdf Exposure and Effects of Microplastics on Wildlife]. ''naturvardsverket.se''. y Swedish Environmental Protection Agency.</ref>. Частинки мікропластику можуть призводити до утворення тромбів <ref name=":2" /> <ref name=":5" />.
Рядок 37: Рядок 41:


З іншого боку, Всесвітня організація охорони здоров'я не вважає мікропластик в питній воді загрозою здоров'ю <ref>{{Cite web|title=ВОЗ не считает микропластик в питьевой воде угрозой здоровью {{!}} DW {{!}} 22.08.2019|url=https://www.dw.com/ru/%D0%B2%D0%BE%D0%B7-%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA-%D0%B2-%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B9-%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B5-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B9-%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%8E/a-50119786|website=DW.COM|accessdate=2020-02-01|language=ru-RU|first=Deutsche|last=Welle (www.dw.com)}}</ref> <ref>''World Health Organization.'' [https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/326499/9789241516198-eng.pdf Microplastics in drinking-water]. ''<nowiki>https://www.who.int</nowiki>''.</ref>.
З іншого боку, Всесвітня організація охорони здоров'я не вважає мікропластик в питній воді загрозою здоров'ю <ref>{{Cite web|title=ВОЗ не считает микропластик в питьевой воде угрозой здоровью {{!}} DW {{!}} 22.08.2019|url=https://www.dw.com/ru/%D0%B2%D0%BE%D0%B7-%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B5%D1%82-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA-%D0%B2-%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B9-%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B5-%D1%83%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B9-%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D1%8E/a-50119786|website=DW.COM|accessdate=2020-02-01|language=ru-RU|first=Deutsche|last=Welle (www.dw.com)}}</ref> <ref>''World Health Organization.'' [https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/326499/9789241516198-eng.pdf Microplastics in drinking-water]. ''<nowiki>https://www.who.int</nowiki>''.</ref>.

== Борьба з мікропластиком ==
На початку 2019 року уряд Євросоюзу заборонив додавати в продукти всі види пластику. В першу чергу це відноситься до косметичної індустрії. Виробникам доведеться замінити пластик на біологічну альтернативу <ref>{{Cite web|title=Микропластик: чем он опасен и как уменьшить его количество|url=https://recyclemag.ru/article/mikroplastik-opasen-umenshit-kolichestvo|website=Recycle|accessdate=2020-02-02|language=ru-RU}}</ref>.

Для боротьбі вже з існуючим океанічним забрудненням створюються системи очищення. Комп'ютерне моделювання, здійснене нідерландським фондом The Ocean Cleanup, припустило, що збиральні пристрої біля берегів, можуть видалити близько 31% частинок мікропластику у цьому районі <ref>{{Cite web|title=How scientists plan to clean up plastic waste in the oceans|url=http://www.independent.co.uk/environment/nature/how-scientists-plan-to-clean-up-the-plastic-waste-threatening-marine-life-a6820276.html|website=The Independent|date=2016-01-19|accessdate=2020-02-02|language=en}}</ref>. Крім того, деякі бактерії еволюціонували, щоб їсти пластик, а деякі види бактерій були генетично модифіковані для поїдання (певних видів) пластиків <ref>{{Cite web|title=Eating Away the World’s Plastic Waste Problem|url=https://aabgu.org/eating-away-the-worlds-plastic-waste-problem/|website=AABGU|accessdate=2020-02-02|language=en-US}}</ref>.

9 вересня 2018 року The Ocean Cleanup запустила першу в світі систему очищення океану, 001 aka "Wilson", яка діє в Великій тихоокеанській сміттєвій плямі <ref>{{Cite web|title=System 001 has launched into the Pacific {{!}} Updates|url=https://theoceancleanup.com/updates/system-001-has-launched-into-the-pacific/|website=The Ocean Cleanup|date=2018-09-09|accessdate=2020-02-02|language=en-US}}</ref>. Система 001 завдовжки 600 метрів виконує функцію П-подібного уловлювача, який використовує природні океанічні течії для концентрування пластику та інших уламків на поверхні океану в обмеженій зоні для видалення суднами <ref>{{Cite web|title=Oceans|url=https://theoceancleanup.com/oceans/|website=The Ocean Cleanup|accessdate=2020-02-02|language=en-US}}</ref>. Проект зіткнувся з критикою з боку океанографів та експертів із пластикового забруднення, хоча зустрів широку громадську підтримку <ref>{{Cite web|title=The Ocean Cleanup, Part 2: Technical review of the feasibility study|url=https://www.deepseanews.com/2014/07/the-ocean-cleanup-part-2-technical-review-of-the-feasibility-study/|website=Deep Sea News|date=2014-07-14|accessdate=2020-02-02|language=en-US|first=Dr|last=Martini}}</ref> <ref>{{Cite web|title=I asked 15 ocean plastic pollution experts about the Ocean Cleanup project, and they have concerns|url=http://www.southernfriedscience.com/i-asked-15-ocean-plastic-pollution-experts-about-the-ocean-cleanup-project-and-they-have-concerns/|website=Southern Fried Science|date=2018-06-13|accessdate=2020-02-02|language=en-US|first=David|last=Shiffman}}</ref> <ref>{{Cite news|title=Too good to be true? The Ocean Cleanup Project faces feasibility questions|url=https://www.theguardian.com/environment/2016/mar/26/ocean-cleanup-project-environment-pollution-boyan-slat|work=The Guardian|date=2016-03-26|accessdate=2020-02-02|issn=0261-3077|language=en-GB|first=Lindsey|last=Kratochwill}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 15:15, 2 лютого 2020

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач 176.100.14.48 (внесок, журнали) о 15:15 UTC (2357281 хвилину тому).
Мікропластик в осаді річок

Мікропластик — тверді частинки синтетичних полімерів, розміром менше 5 мм[1]. Термін «мікропластик» був введений у 2004 році професором Річардом Томпсоном, морським біологом університету Плімута у Великобританії[2].

Мікропластики в морському середовищі зазвичай зустрічаються у вигляді гранул, уламків або волокон і складаються з різноманітних полімерів, дещо щільніших за морську воду. До них належать поліамід, поліестер, полівінілхлорид (ПВХ) та акрил. Інші легші за морську воду і часто зустрічаються плаваючими на поверхні: поліетилен, поліпропілен та полістирол [3].

У звіті ООН за 2016 рік було зафіксовано понад 800 видів тварин, що потерпають від забруднення пластиком при поглинанні або заплутані - на 69% більше, ніж у звіті 1977 року, в якому від забруднення потерпало 247 видів тварин [3] [4].

Класифікація мікропластику

Зразки мікропластику

Мікропластик сьогодні поширений у нашому світі. У 2014 році було підраховано, що в Світовому океані є від 15 до 51 трлн окремих частинок мікропластику, який, за оцінками, важить від 93 000 до 236 000 тонн [5] [6] [7].

Первинний мікропластик - мікрогранули, які спеціально виробляють маленькими за розміром. Їх використовують в засобах гігієни, вони потрапляють в море і навколишнє середовище зі стічними водами[1].

Вторинний мікропластик - мікрогранули, які утворюються в результаті розпаду пластикових відходів під впливом води і ультрафіолетових променів. Джерелами такого мікропластику можуть бути: побутове сміття, втрачені рибальські сітки, частки корабельної фарби і автомобільних шин, мікроволокна тканини, що утворюються при пранні синтетичного одягу[1].

Нанопластик. Залежно від визначення, нанопластики мають розмір менше 1 мкм (тобто 1000 нм) або менше 100 нм[8]. Про існування нанопластів у навколишньому середовищі йде дискусія, оскільки виявлення та кількісне визначення в екологічних матрицях залишається проблемою.

Поширення

a) Футбольне поле зі штучного дерну з ґрунтованою гумою (GTR) б) Частинки мікропластику з того ж поля, вимиті дощем, виявлені в природі поблизу річки

Існування мікропластиків у навколишньому середовищі часто встановлюється за допомогою водних досліджень. Сюди входить відбір зразків планктону, аналіз піщаних та мулистих опадів, спостереження за споживанням хребетних та безхребетних, а також оцінка взаємодії хімічних забруднювачів[9].

Як показали дослідження, в організмах морської фауни знаходиться велика кількість частинок мікропластику. Крім того, мікропластик міститься в 83% пробах водопровідної води по всьому світу (в США - 94% [10] [11]) [12]. Частинки пластику виявлені в упакованій морській солі, пиві [13][14].

Австрійські вчені виявили частинки мікропластику в фекаліях жителів восьми країн [15] (Фінляндії, Італії, Японії, Нідерландів, Польщі, Росії, Великобританії та Австрії). У досліджених зразках було виявлено в середньому 20 частинок пластику на десять грам біоматеріалу.

Мікропластик виявлений в рибі, дощових черв'яках інших видах тварин [14] [16] [17].

Щорічно в світовий океан потрапляє близько восьми мільйонів тонн пластикового сміття. 67% пластикового сміття, що потрапляє в океан, приносять з собою 20 річок, в основному - азіатських [13] [18]. Згідно з даними гідроекологів з Helmholtz Center for Environmental Research в Лейпцигу, 90 відсотків всього пластику в Світовому океані протікає всього через 10 річок. Всі вони проходять через густонаселені райони; вісім з них - в Азії і дві в Африці. Найбільше пластику в океан потрапляє з річки Янцзи в Китаї [19].

Мікроволокна пластику становлять від 15% до 31% від загальної кількості забруднюючої океан пластмаси, що становить близько 9,5 млн тонн мікропластику на рік [20].

Шкода здоров'ю

Річне споживання мікропластику середнім американцем коливається від 39 тис. до 52 тис. частинок залежно від віку та статі. Ці оцінки збільшуються до 74 тис. та 121 тис. при урахуванні дихання [21]. Крім того, люди, які постійно споживають бутильовану воду, можуть споживати додатково 90 тис. частинок мікропластику щорічно, порівняно з 4 тис. частинок мікропластику для тих, хто споживає тільки водопровідну фільтровану воду[21].

Невідомо, чи здатні частинки мікропластику проникати в кровотік, лімфатичну систему і вражати органи. Дослідження на тваринах свідчать, що мікропластик може пошкоджувати кишечник і печінку [22] [23] [24]. Теоретично частинки розміром менше 150 мікрон (а особливо менше 50 мікрон) здатні проникати через стінку кишечника в клітини крові і внутрішні органи[25] [16].

Згідно з деякими дослідженнями, проковтнуті частки мікропластику ушкоджують внутрішні органи, а також виділяють всередині організму небезпечні хімічні речовини - від бісфенолу А (БФA), негативно впливає на ендокринні органи, до пестицидів. Це порушує захисні функції організму і зупиняє ріст і розмноження клітин[14] [26]. Частинки мікропластику можуть призводити до утворення тромбів [14] [26].

Багато компонентів пластика негативно впливають на ендокринну систему [25] [16].

З іншого боку, Всесвітня організація охорони здоров'я не вважає мікропластик в питній воді загрозою здоров'ю [27] [28].

Борьба з мікропластиком

На початку 2019 року уряд Євросоюзу заборонив додавати в продукти всі види пластику. В першу чергу це відноситься до косметичної індустрії. Виробникам доведеться замінити пластик на біологічну альтернативу [29].

Для боротьбі вже з існуючим океанічним забрудненням створюються системи очищення. Комп'ютерне моделювання, здійснене нідерландським фондом The Ocean Cleanup, припустило, що збиральні пристрої біля берегів, можуть видалити близько 31% частинок мікропластику у цьому районі [30]. Крім того, деякі бактерії еволюціонували, щоб їсти пластик, а деякі види бактерій були генетично модифіковані для поїдання (певних видів) пластиків [31].

9 вересня 2018 року The Ocean Cleanup запустила першу в світі систему очищення океану, 001 aka "Wilson", яка діє в Великій тихоокеанській сміттєвій плямі [32]. Система 001 завдовжки 600 метрів виконує функцію П-подібного уловлювача, який використовує природні океанічні течії для концентрування пластику та інших уламків на поверхні океану в обмеженій зоні для видалення суднами [33]. Проект зіткнувся з критикою з боку океанографів та експертів із пластикового забруднення, хоча зустрів широку громадську підтримку [34] [35] [36].

Примітки

  1. ↑ а б в Микропластик - невидимая проблема - Coalition Clean Baltic
  2. ↑ Microplastic waste: This massive (tiny) threat to sea life is now in every ocean. The Independent (англ.). 13 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2020.
  3. ↑ а б Smith, Madeleine; Love, David C.; Rochman, Chelsea M.; Neff, Roni A. (2018). Microplastics in Seafood and the Implications for Human Health. Current Environmental Health Reports. Т. 5, № 3. с. 375—386. doi:10.1007/s40572-018-0206-z. ISSN 2196-5412. PMC 6132564. PMID 30116998. Процитовано 2 лютого 2020.
  4. ↑ Secretariat of the Convention on Biological Diversity. Marine debris: understanding, preventing and mitigating the significant adverse impacts on marine and coastal. UNEP 2016. Biodiversity. Technical Series No. 83
  5. ↑ Ioakeimidis, C.; Fotopoulou, K. N.; Karapanagioti, H. K.; Geraga, M.; Zeri, C.; Papathanassiou, E.; Galgani, F.; Papatheodorou, G. (22 березня 2016). The degradation potential of PET bottles in the marine environment: An ATR-FTIR based approach. Scientific Reports (англ.). Т. 6, № 1. с. 1—8. doi:10.1038/srep23501. ISSN 2045-2322. Процитовано 1 лютого 2020.
  6. ↑ Ocean Life Eats Tons of Plastic—Here’s Why That Matters. National Geographic News (англ.). 16 серпня 2017. Процитовано 1 лютого 2020.
  7. ↑ Sebille, Erik van; Law, Kara Lavender. Far more microplastics floating in oceans than thought. The Conversation (англ.). Процитовано 1 лютого 2020.
  8. ↑ Harrison, R. M.; Hester, R. E. (20 листопада 2018). Plastics and the Environment (англ.). Royal Society of Chemistry. ISBN 978-1-78801-241-6.
  9. ↑ Ivar do Sul, Juliana A.; Costa, Monica F. (1 лютого 2014). The present and future of microplastic pollution in the marine environment. Environmental Pollution (англ.). Т. 185. с. 352—364. doi:10.1016/j.envpol.2013.10.036. ISSN 0269-7491. Процитовано 1 лютого 2020.
  10. ↑ Plain, Charlie (2 травня 2018). Plastic particles common in tap water, beer, and salt. School of Public Health (амер.). Процитовано 1 лютого 2020.
  11. ↑ Invisibles. orbmedia.org. Процитовано 1 лютого 2020.
  12. ↑ editor, Damian Carrington Environment (5 вересня 2017). Plastic fibres found in tap water around the world, study reveals. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 1 лютого 2020.
  13. ↑ а б Объединенных, Продовольственная и сельскохозяйственная организация (10 липня 2018). 2018 СОСТОЯНИЕ МИРОВОГО РЫБОЛОВСТВА И АКВАКУЛЬТУРЫ: ДОСТИЖЕНИЕ ЦЕЛЕЙ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ (рос.). Food & Agriculture Org. ISBN 978-92-5-130690-1.
  14. ↑ а б в г Тихий убийца: как микропластик вызывает болезни и останавливает репродукцию живых организмов. hightech.fm (рос.). 24 вересня 2018. Процитовано 1 лютого 2020.
  15. ↑ Cat, Linh Anh. Microplastics Hurt Gut Health. Forbes (англ.). Процитовано 1 лютого 2020.
  16. ↑ а б в Thompson, Andrea. From Fish to Humans, A Microplastic Invasion May Be Taking a Toll. Scientific American (англ.). Процитовано 1 лютого 2020.
  17. ↑ Patel, Prachi. Stemming the Plastic Tide: 10 Rivers Contribute Most of the Plastic in the Oceans. Scientific American (англ.). Процитовано 1 лютого 2020.
  18. ↑ Lebreton, Laurent C. M.; van der Zwet, Joost; Damsteeg, Jan-Willem; Slat, Boyan; Andrady, Anthony; Reisser, Julia (7 червня 2017). River plastic emissions to the world’s oceans. Nature Communications (англ.). Т. 8, № 1. с. 1—10. doi:10.1038/ncomms15611. ISSN 2041-1723. Процитовано 1 лютого 2020.
  19. ↑ Southeast Asia Ripe For New Approaches to Microplastic Glut, Climate Change. Radio Free Asia (англ.). Процитовано 1 лютого 2020.
  20. ↑ Ученые: микропластик в океане стал частью пищевой цепи. BBC News Русская служба (рос.). 22 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2020.
  21. ↑ а б Cox, Kieran D.; Covernton, Garth A.; Davies, Hailey L.; Dower, John F.; Juanes, Francis; Dudas, Sarah E. (18 червня 2019). Human Consumption of Microplastics. Environmental Science & Technology. Т. 53, № 12. с. 7068—7074. doi:10.1021/acs.est.9b01517. ISSN 0013-936X. Процитовано 2 лютого 2020.
  22. ↑ Gallo, Frederic; Fossi, Cristina; Weber, Roland; Santillo, David; Sousa, Joao; Ingram, Imogen; Nadal, Angel; Romano, Dolores (2018). Marine litter plastics and microplastics and their toxic chemicals components: the need for urgent preventive measures. Environmental Sciences Europe. Т. 30, № 1. doi:10.1186/s12302-018-0139-z. ISSN 2190-4707. PMC 5918521. PMID 29721401. Процитовано 1 лютого 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. ↑ Wan, Zhiqin; Wang, Caiyun; Zhou, Jiajie; Shen, Manlu; Wang, Xiaoyu; Fu, Zhengwei; Jin, Yuanxiang (1 лютого 2019). Effects of polystyrene microplastics on the composition of the microbiome and metabolism in larval zebrafish. Chemosphere (англ.). Т. 217. с. 646—658. doi:10.1016/j.chemosphere.2018.11.070. ISSN 0045-6535. Процитовано 1 лютого 2020.
  24. ↑ Qiao, Ruxia; Sheng, Cheng; Lu, Yifeng; Zhang, Yan; Ren, Hongqiang; Lemos, Bernardo (20 квітня 2019). Microplastics induce intestinal inflammation, oxidative stress, and disorders of metabolome and microbiome in zebrafish. Science of The Total Environment (англ.). Т. 662. с. 246—253. doi:10.1016/j.scitotenv.2019.01.245. ISSN 0048-9697. Процитовано 1 лютого 2020.
  25. ↑ а б Предвестник рака: в кале землян нашли микропластик. Газета.Ru (рос.). Процитовано 1 лютого 2020.
  26. ↑ а б Anna Kärrman, Christine Schönlau, Magnus Engwall. Exposure and Effects of Microplastics on Wildlife. naturvardsverket.se. y Swedish Environmental Protection Agency.
  27. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. ВОЗ не считает микропластик в питьевой воде угрозой здоровью | DW | 22.08.2019. DW.COM (ru-RU) . Процитовано 1 лютого 2020.
  28. ↑ World Health Organization. Microplastics in drinking-water. https://www.who.int.
  29. ↑ Микропластик: чем он опасен и как уменьшить его количество. Recycle (ru-RU) . Процитовано 2 лютого 2020.
  30. ↑ How scientists plan to clean up plastic waste in the oceans. The Independent (англ.). 19 січня 2016. Процитовано 2 лютого 2020.
  31. ↑ Eating Away the World’s Plastic Waste Problem. AABGU (амер.). Процитовано 2 лютого 2020.
  32. ↑ System 001 has launched into the Pacific | Updates. The Ocean Cleanup (амер.). 9 вересня 2018. Процитовано 2 лютого 2020.
  33. ↑ Oceans. The Ocean Cleanup (амер.). Процитовано 2 лютого 2020.
  34. ↑ Martini, Dr (14 липня 2014). The Ocean Cleanup, Part 2: Technical review of the feasibility study. Deep Sea News (амер.). Процитовано 2 лютого 2020.
  35. ↑ Shiffman, David (13 червня 2018). I asked 15 ocean plastic pollution experts about the Ocean Cleanup project, and they have concerns. Southern Fried Science (амер.). Процитовано 2 лютого 2020.
  36. ↑ Kratochwill, Lindsey (26 березня 2016). Too good to be true? The Ocean Cleanup Project faces feasibility questions. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 2 лютого 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мікропластик&oldid=27158718