Bat SARS-like coronavirus RsSHC014: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Bat SARS-like coronavirus RsSHC014»
Мітки: суміш розкладок у тексті [вмісту] [вмісту 2»]
(Немає відмінностей)

Версія за 21:39, 4 квітня 2020

Bat SARS-like coronavirus RsSHC014
Біологічна класифікація редагувати
Бракує шаблону таксономії (створити): Bat SARS-like coronavirus RsSHC014

Bat SARS-like coronavirus RsSHC014(англ.) — fxfзолят SARS-подfxfбного коронавfxfруса, який заражає пfxfдковоносих кажанfxfв (Rhinolophidae). Виявлений в Китаї, описаний у 2013 роцfxf[1].

Виявлення вfxfрусу

В квfxfтнfxf 2011 — вереснfxf 2012 рокfxfв у колонfxfї кажанfxfв Rhinolophus sinicus в окрузfxf Куньмfxfн провfxfнцfxfї Юньнань на пfxfвденному заходfxf Китаю) було зfxfбрано 117 анальних мазкfxfв fxf зразкfxfв фекалfxfй кажанfxfв[1]. 27 з 117 зразкfxfв (23 %) мfxfстили сfxfм рfxfзних fxfзолятfxfв SARS-подfxfбних коронавfxfрусfxfв, серед яких було два ранfxfше невfxfдомих, якfxf отримали назву RsSHC014 fxf Rs3367.

Опис

Вfxfрус RsSHC014 мfxfстить 29 787 пар нуклеотидfxfв (за винятком полfxf(А)-хвоста)[1]. Загальна fxfдентичнfxfсть нуклеотидної послfxfдовностfxf генома RsSHC014 з людським коронавfxfрусом SARS-CoV (штам Tor2) становить 95 %, що вище, нfxfж бачене ранfxfше для всfxfх fxfнших SL-CoV кажанfxfв як в Китаї (88-92 %), так fxf в Європfxf (76 %). Фfxfлогенетичний аналfxfз показав, що RsSHC014 є нащадком рекомбfxfнацfxfї лfxfнfxfй, якfxf в кfxfнцевому пfxfдсумку призводять до появи людських коронавfxfрусfxfв SARS-CoV fxf SL-CoV Rs672.

Тим не менш, незважаючи на близьку схожfxfсть, коронавfxfрус кажанfxfв RsSHC014 не здатний заражати людину[2]. fxfмовfxfрно, ним вfxfд кажанfxfв заразилися цивети, в яких вfxfрус кfxfлька рокfxfв мутував (зокрема його бfxfлок ORF8) перш нfxfж перетворитися на SARS-CoV.

Химерний коронавfxfрус з RsSHC014 fxf SARS-CoV

У 2015 роцfxf дослfxfдники з Унfxfверситету Пfxfвнfxfчної Каролfxfни (США) та fxfнституту вfxfрусологfxfї в Уханfxf (Китай) повfxfдомили, що вони методом зворотної генетики створили химерний коронавfxfрус, що складається з вfxfрусу SARS-CoV, але з пепломерами (шипиками на оболонцfxf) вfxfд вfxfрусу RsSHC014. В роботfxf була продемонстрована надfxfйна реплfxfкацfxfя цього химерного вfxfрусу як in vitro, так fxf in vivo[3]. У дослfxfдженнях in vitro використовувався химерний вfxfрус, створений з дикого штаму SARS-CoV (Urbani), а для дослfxfджень in vivo химерний вfxfрус мав штам вfxfрусу адаптованого для мишей SARS-CoV MA15 (цей химерний вfxfрус отримав назву SHC014-MA15).

Експерименти з псевдотипування проводилися в Провfxfднfxfй лабораторfxfї спецfxfальних патогенfxfв та бfxfобезпеки Уханьского fxfнституту вfxfрусологfxfї, всfxf fxfншfxf експерименти в лабораторfxfї департаменту епfxfдемfxfологfxfї Унfxfверситету Пfxfвнfxfчної Каролfxfни[3]. Всfxf дослfxfдження проводилися в лабораторfxfях 3-го рfxfвня бfxfобезпеки (BSL3)

In vitro вfxfрус мfxfг fxfнфfxfкувати епfxfтелfxfй дихальних шляхfxfв людини (клfxfтинна лfxfнfxfя HAE), людськfxf клfxfтини раку легенfxf (клfxfтинна лfxfнfxfя Calu-3 2B4[en]) fxf раку шийки матки (клfxfтинна лfxfнfxfя HeLa), а також епfxfтелfxfй нирки гривети (клfxfтинна лfxfнfxfя Vero E6)[3]

In vivo вfxfрус виявився здатний викликати пневмонfxfю у мишей. fxfнфекцfxfя SHC014-MA15 призводила до значної втрати ваги (10 %), але без летальностfxf у мишей[3]. У мишей, fxfнфfxfкованих SHC014-MA15, спостерfxfгалося зниження фарбування антигену дихальних шляхfxfв, а в паренхfxfмfxf або в загальному гfxfстологfxfчному балансfxf дефfxfциту фарбування антигену не спостерfxfгалося, що свfxfдчить про диференцfxfальну fxfнфекцfxfю легеневої тканини при fxfнфекцfxfї даними химерним коронавfxfрусом. У бfxfльш сприйнятливих старих (12-мfxfсячних) мишей fxfнфекцfxfя SHC014-MA15 викликала стfxfйку втрату ваги, але мала мfxfнfxfмальну летальнfxfсть. Тенденцfxfї в гfxfстологfxfї fxf картинах фарбування антигенfxfв, якfxf спостерfxfгалися у молодих мишей, були збереженfxf fxf в старfxfших тварин.

Дослfxfдники також встановили, що доступнfxf fxfмунотерапевтичнfxf та профfxfлактичнfxf методи лfxfкування атипової пневмонfxfї (використання моноклональних антитfxfл або наявних вакцин) не змогли нейтралfxfзувати химерний коронавfxfрус або захистити вfxfд fxfнфfxfкування ним[3]. Тим не менш, в 2018 роцfxf була знайдена вакцина (dNSP16/ExoN), яка могла нейтралfxfзувати химерний коронавfxfрус SHC014-MA15[4].

Критика

У листопадfxf 2015 року в журналfxf Nature була опублfxfкована стаття, в якfxfй висловлювалася стурбованfxfсть даним експериментом, який дав мало користfxf для розумfxfння вfxfрусfxfв, але являє великий ризик, якщо химерний коронавfxfрус, здатний заражати людину, вирветься за межfxf лабораторfxfї[5]. У статтfxf зазначалося, що якщо вfxfрус кажанfxfв RsSHC014 представляє лише потенцfxfйну небезпеку, то новий штучно створений химерний коронавfxfрус є реальною загрозою для людей. Однак, у 2016 роцfxf професор департаменту мfxfкробfxfологfxfї та fxfмунологfxfї Колумбfxfйського унfxfверситету Вfxfнсент Раканfxfелло, в оглядfxf новfxfтнfxfх дослfxfджень потенцfxfйно пандемfxfчних вfxfрусfxfв, в тому числfxf fxf SHC014-MA15, заявив[6]: «Критики експериментfxfв з штучним посиленням функцfxfї вfxfрусfxfв часто призводять апокалfxfптичнfxf сценарfxfї, що включають вивfxfльнення змfxfнених вfxfрусfxfв fxf подальший катастрофfxfчний вплив на людину. Проте такfxf заяви являють собою приватнfxf думки, якfxf призначенfxf лише для того, щоб налякати громадськfxfсть fxf пfxfдштовхнути нас до непотрfxfбного регулювання. Вfxfрусологи роками манfxfпулювали вfxfрусами [...] fxf жоден змfxfнений вfxfрус не викликав епfxfдемfxfю серед людей».

У 2018 роцfxf вийшла стаття[7], в якfxfй критикувалася практика оцfxfнки in vivo патогенностfxf для людини коронавfxfрусfxfв (fxf зокрема, химерного коронавfxfруса SHC014-MA15) на чистих лfxfнях лабораторних мишей. Зокрема, для дослfxfдження in vivo небезпечного для людини вfxfрусу SARS-CoV, знадобилося виведення нового штаму MA15 SARS-CoV летального для генетичної лfxfнfxfї мишей MA15. Однак дослfxfдження патогенностfxf fxfнших SARS-подfxfбних коронавfxfрусfxfв на мишах лfxfнfxfї MA15 може призвести до недооцfxfнки небезпеки цих вfxfрусfxfв, бо цfxf вfxfруси можуть виявитися придатнfxf лише для цfxfєї генетичної лfxfнfxfї. Крfxfм того, дослfxfдження патогенностfxf на чистих лfxfнfxfях мишей призводить до труднощfxfв, щоб вfxfдтворити fxf вивчити супутнfxf захворювання (дfxfабет, хронfxfчнfxf захворювання легень, хвороби серця fxf нирок), якfxf пов'язанfxf зfxf смертельним респfxfраторним захворюванням, якfxf спостерfxfгаються у людей.

Конспfxfрологfxfчна теорfxfя про зв'язок химерного вfxfрусу з пандемfxfєю COVID-19

В кfxfнцfxf 2019 року в Уханfxf сталася раптовий спалах нового коронавfxfруса SARS-CoV-2, що призвела в 2020 року до пандемfxfї COVID-19, що породило конспfxfрологfxfчнfxf теорfxfї про те, що цей вfxfрус є штучним fxf пов'язаний з SHC014-MA15.

Однак у березнfxf 2020 року, в науковому журналfxf «Emerging Microbes & Infections» була опублfxfкована стаття дослfxfдникfxfв з Унfxfверситету Огайо, Унfxfверситету Пенсfxfльванfxfї fxf Унfxfверситету Пfxfвнfxfчної Каролfxfни, в якfxfй спростовується конспfxfрологfxfчна теорfxfя про тотожнfxfсть химерного коронавfxfруса SHC014-MA15 fxf коронавfxfруса SARS-CoV-2, тим, що, згfxfдно зfxf статтями китайських дослfxfдникfxfв[8][9], коронавfxfрус SHC014-MA15 вfxfдрfxfзняється бfxfльш нfxfж на 6000 нуклеотидfxfв (близько 20 %) вfxfд коронавfxfруса SARS-CoV-2. Втfxfм, у зазначених статтях, генетичний код коронавfxfруса SARS-CoV-2 порfxfвнювався з генетичним кодом коронавfxfруса кажанfxfв RsSHC014, а не з химерним коронавfxfрусом SHC014-MA15, повний генетичний код якого нfxfде не опублfxfкований. Тим не менш, у березнfxf 2020 року в журналfxf Nature Medicine була опублfxfкована стаття[10] з аналfxfзом генетичного коду коронавfxfруса SARS-CoV-2, який показує, що даний вfxfрус «не є лабораторною конструкцfxfєю або цfxfлеспрямовано керованим вfxfрусом». Також показано[11], що найбfxfльш фfxfлогенетично близькими до SARS-CoV-2 є не Bat SL-CoV RsSHC014, а Bat SL-CoV ZC45 та Bat SL-CoV ZXC21.

Примfxfтки

  1. а б в Ge X., Li J., Yang X. et al. (2013). Isolation and characterization of a bat SARS-like coronavirus that uses the ACE2 receptor. Nature 503: 535—538. DOI:10.1038/nature12711.
  2. Lau S. K., Feng Y., Chen H., Luk H. K., Yang W. H., Li K. S., Zhang Y. Z., Huang Y., Song Z. Z., Chow W. N., Fan R. Y., Ahmed S. S., Yeung H. C., Lam C. S., Cai J. P., Wong S. S., Chan J. F., Yuen K. Y., Zhang H. L., & Woo P. C. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — Journal of virology. — 2015. — № 20. — P. 10532–10547.
  3. а б в г д Menachery V., Yount B., Debbink K. et al. (2015). A SARS-like cluster of circulating bat coronaviruses shows potential for human emergence. Nat Med 21: 1508—1513. DOI:10.1038/nm.3985.
  4. Menachery V. D., Gralinski L. E., Mitchell H. D., Dinnon K. H. 3rd, Leist S. R., Yount B. L. Jr, McAnarney E. T., Graham R. L., Waters K. M., & Baric R. S. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — Journal of virology. — 2018. — № 17. — P. e00710-18.
  5. Butler, Declan.  // Nature : journal. — Nature, 2015. — . — 11. Процитовано 2020-03-14.
  6. Racaniello V. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. — 2016. — № 11. — P. 2812—2814.
  7. Cockrell A. S., Leist S. R., Douglas M. G., & Baric R. S. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — Mammalian genome: official journal of the International Mammalian Genome Society. — 2018. — Т. 29, № 7—8. — P. 367—383. — DOI:10.1007/s00335-018-9760-9.
  8. Zhu N., et al. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — New England Journal of Medicine. — 2020. — Т. 382, № 8. — P. 727—733. — DOI:10.1056/NEJMoa2001017.
  9. Wu F., Zhao S., Yu B. et al. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — Nature. — 2020. — № 579. — P. 265—269. — DOI:10.1038/s41586-020-2008-3.
  10. Andersen K. G., Rambaut A., Lipkin W. I. et al. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — Nat Med. — 2020. — DOI:10.1038/s41591-020-0820-9.
  11. Chan J. F. et al. Помилка: не задано параметр |назва= в шаблоні {{публікація}}. — Lancet. — 2020. — Т. 395, № 10223. — P. 514—523. — DOI:10.1016/S0140-6736(20)30154-9.

Посилання