Ендотрахеальна трубка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
створено
(Немає відмінностей)

Версія за 12:47, 3 травня 2023

Ендотрахеальна трубка – типу трубки Магілла (за Айваном Магіллом) і вічко Мерфі під манжетою – з манжетою низького тиску.

Ендотрахеальна трубка або вентиляційна трубка, також трахеальна трубка, є допоміжним засобом для забезпечення дихальних шляхів у галузі анестезії, інтенсивної терапії та невідкладної медицини, яка вводиться за допомогою ендотрахеальної інтубації. Така трубка зазвичай складається з тонкої трубки, відкритої з обох кінців. Блокова манжета розташована безпосередньо над нижнім отвором в ендотрахеальних трубках для дорослих. Цей пристрій можна надути різь тонку трубку, яка проходить у стінці основної трубки. Потім він закриває дихальне горло (трахею) і зменшує ризик аспірації. Тонкий шланг також має контрольну манжету, яка дозволяє оцінити надування манжети під час введення ендотрахеальної трубки. На верхньому кінці ендотрахеальна трубка оснащена стандартизованим з’єднувачем, який забезпечує приєднання до апарату штучної вентиляції легень або реанімаційного мішка.[1]

Зараз (2020-і) ендотрахеальні трубки виготовляють із прозорого пластику, переважно з ПВХ, який є м’яким і сумісним із біологічними тканинами.[2] Манжети для ендотрахеальних трубок виготовлені з силікону і надуваються низьким тиском повітря (манжети низького тиску). Це знижує ризик пошкодження слизової оболонки трахеї, викликаного тиском. Гумові манжети високого тиску використовуються зрідка. Для перекривання їм потрібна лише невелика кількість повітря, але високий тиск. Для операцій, де застосовують лазери, використовують трубки, які неможливо пошкодити.[3]

Під час анестезії інгаляційні анестетики можна вводити крізь ендотрахеальну трубку, що вперше було зроблено 1878 року Вільямом Мейсвеном за допомогою трахеальної трубки, введеної крізь рот.[4][5]

Для інтубації новонароджених і дітей віком до 10 років, також використовуються трубки, які не вимагають надувної манжети, оскільки у дітей достатньо ущільнення слизової оболонки трахеї.

Ендотрахеальні трубки мають рентгеноконтрастні смуги, що дозволяють виявити їх під час рентгенологічних досліджень.[6]

Трубки для бічної вентиляції, двопросвітні трубки: для розлогих втручань на стравоході або органах грудної клітки, може знадобитися спустити повітря з легені, щоб звільнити місце для операції. У цьому разі вентилюється лише відповідний інший бік легені. Для цього існують різні труби, призначені для бічної вентиляції. Розрізняють різні типи (трубки Карленса, трубки Уайта, трубки Брайса-Сміта та трубки Робертшоу). Альтернативою, є використання звичайної трубки разом з бронхоблокатором.[7]

Див. також

Джерела та література

  1. Striebel, Hans Walter (2009). Anästhesie, Intensivmedizin, Notfallmedizin für Studium und Ausbildung mit 69 Tabellen (вид. 7., aktualisierte und erw. Aufl). Stuttgart. ISBN 978-3-7945-2635-2. OCLC 299152057.
  2. Striebel, Hans Walter (2009). Anästhesie, Intensivmedizin, Notfallmedizin für Studium und Ausbildung mit 69 Tabellen (вид. 7., aktualisierte und erw. Aufl). Stuttgart. ISBN 978-3-7945-2635-2. OCLC 299152057.
  3. Striebel, Hans Walter (2009). Anästhesie, Intensivmedizin, Notfallmedizin für Studium und Ausbildung mit 69 Tabellen (вид. 7., aktualisierte und erw. Aufl). Stuttgart. ISBN 978-3-7945-2635-2. OCLC 299152057.
  4. Macewen, W. (31 липня 1880). Clinical Observations on the Introduction of Tracheal Tubes by the Mouth, Instead of Performing Tracheotomy or Laryngotomy. BMJ. Т. 2, № 1022. с. 163—165. doi:10.1136/bmj.2.1022.163. ISSN 0959-8138. Процитовано 3 травня 2023.
  5. Gierhake, F. W. ([©1973]). Chirurgie historisch gesehen; Anfang, Entwicklung, Differenzierung. Hrsg.: F.X. Sailer [und] F.W. Gierhake. Deisenhofen bei München,: Dustri-Verlag. ISBN 978-3-87185-021-9. OCLC 6392898.
  6. Striebel, Hans Walter (2009). Anästhesie, Intensivmedizin, Notfallmedizin für Studium und Ausbildung mit 69 Tabellen (вид. 7., aktualisierte und erw. Aufl). Stuttgart. ISBN 978-3-7945-2635-2. OCLC 299152057.
  7. Larsen, Reinhard (1999). Anästhesie und Intensivmedizin in Herz-, Thorax- und Gefäßchirurgie mit 29 Tabellen (вид. 5., überarb. und erw. Aufl). Berlin. ISBN 978-3-540-65024-9. OCLC 845136732.