Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
TenaliBorogovy (обговорення | внесок)
Створена сторінка: [[Файл:Sn2006gy_collapse_ill.jpg|thumb|right|400px|Дана ілюстрація пояснює явище наднової, що що вибухає в н...
(Немає відмінностей)

Версія за 22:31, 15 листопада 2011

Дана ілюстрація пояснює явище наднової, що що вибухає в наслідок нестабільності пар електрон-позитронних пар. В ядрах дуже масивних зір, чия зоряна маса перевищує 120 мас Сонця, енергія згенерованих гамма-променів є достатньою для утворення пар частинка-античастинка. При цьому в зоряному ядрі зменшується кількість квантів гамма-випромінювання, що призводить до зменшення тиску світла й ядро колапсує під дією власної потужної гравітації. Колапс ядра в свою чергу призводить до вибуху зорі як наднової, в результаті якого весь матеріал зорі викидається в навколишній простір у вигляді газу і від неї більше нічого не залишається.

Наднова, що вибухає в наслідок нестабільності електрон-позитронних пар, трапляється, коли народження внаслідок взаємодії високоенергетичних гамма-променів з атомними ядрами електрон-позитронних пар зменшує тиск світла в ядрі надмасивної зорі. При зменшення тиску випромінювання в зоряному ядрі не має іншої сили здатної протидіяти силі гравітації й ядро частково стискається. Це стиснення прискорює ядерні реакції горіння важких елементів в зоряному ядрі, що призводить до потужного термоядерного вибуху, який викидає весь зоряний матеріал в навколишній простір, не залишаючи після ніякого залишку (ніякої чорної діри), окрім викинутого вибухом газу.[1] Явище вибуху наднової цього типу може мати місце лише у випадку надмасивних зір, чиї маси знаходяться в проміжку від 130 до 250 мас Сонця, й які мають низьку металічність (низький вміст хімічних елементів важчих за гелій). Астрономи вважають, що спостережувані об'єкти SN 2006gy і SN 2007bi виникли саме в результаті вибуху наднової, спричиненого нестабільністю електрон-позитронних пар.[2]


Фізика

Тиск фотонів

В ядрах дуже масивних гарячих зір, тиск гамма променів, що генеруються в процесі перетікання там ядерних реакцій горіння водню, урівноважує гравітаційний тиск верхніх шарів зорі. В цьому стані зоря знаходиться в динамічній рівновазі й може існувати. Проте, коли тиск випромінювання в зоряному ядрі зменшується в силу певних причин, ядро виходить зі стану рівноваги й гравітаційна сила намагається його стиснути, що може призвести до гравітаційного колапсу ядра.


Примітки

  1. Fraley, Gary S. (1968). Supernovae Explosions Induced by Pair-Production Instability. Astrophysics and Space Science. 2 (1): 96—114. Bibcode:1968Ap&SS...2...96F. doi:10.1007/BF00651498.
  2. Gal-Yam, A.; Mazzali, P.; Ofek, E. O. та ін. (3), Supernova 2007bi as a pair-instability explosion, Nature, 462: 624—627, Bibcode:2009Natur.462..624G, doi:10.1038/nature08579 {{citation}}: Явне використання «та ін.» у: |last4= (довідка)


{{{назва}}}
Дані спостережень (Епоха {{{епоха}}})
Тип наднової {{{тип}}}
Тип залишку {{{SNRtype}}}
Галактика {{{галактика}}}
Сузір'я {{{сузір'я}}}
Пряме сходження {{{пс}}}
Схилення {{{схилення}}}
Галактичні координати {{{gal}}}
Дата відкриття {{{відкриття}}} {{{iauc}}}
Пік зор.величини (V) {{{вид_вел}}}
Відстань {{{відстань}}}
Фізичні характеристики
Попередник ?
Тип попередника ?
Колір (B-V) ?
Примітки {{{примітки}}}